1.Топографія-це наука,що вивчає геометрію елементів земної поверхні, властивості, взаємозвязки та розробляє метод її зображення на площині.

Геодезія-це наука,що вивчає форму та розміри Землі,розробляє методи створення

координатних систем для детального вивчення Землі і проведення на них різних

вимірювань з урахуванням кривих.

Тісні зв’язки з картографією і геодезією, географією, геологією,ґрунтознавством,математикою,фізикою.

2.Пряма геодезична задача та її сутність.

Прямою задачею в геодезії називають задачу, в якій по даним координатам

однієї точки, дирекційного кута(азимуту) напрямку з цієї точки на іншу та

відстані між ними, знаходять координати іншої точки та дирекціонний кут (азимут)

зворотнього напрямку. Основа задачі – обчислення різниці значень координат , тобто велечин, що показують, на скільки координати кінцевої точки відрізняються від координат початкової точки. Ці величини називаються приростами координат і позначаються

3.Обернена геодезична задача ті її сутність.

Оберненою задачею в геодезії називають задачу визначення по відомих

координатах двох точок відстані між ними та взаємних дирекційних кутів.

4.Теодоліти- кутомірний прилад високої точності. Види:оптичний теодоліт,лазерний теодоліт,електронний теодоліт, Т1,Т2, Т5, ТІ5,Т30- цифра означає середню квадратичну похибку. Теодолітний хід-хід,кути якого вимірюють теодолітом,а довжина ліній-за доп.світло-або оптичного далекоміра,землемірної стрічки.Довж.не повинна перевищувати 350м і бути меншою 20м. замкнутий теодол, хід ше називають полігоном. Вільний – хід не прив’язаний до пунктів геодезичної сітки.

Порядок виправлення вимір. Кутів: 1)Увязка (вирівнювання) кутових вимірів. 2)обчислення дирекцій них кутів сторін полігона і перехід від них до румбів. 3)обчислення приросту координат 4)ув’язка приросту координат 5)обчислення координат точок полігона.

5.Топографічна карта-це загально географічна карта універсального

призначення,яка докладно зображує місцевість та дозволяє визначити,як

планове,так і висотне положення точок. Дає можливість вивчити можливість вивчити місцевість без її безпосереднього спостереження і є тією основою на якій відображ. результати досліджень в геології.Топографічний план-це модель місцевості,що сформована з урахуванням розграфлення,координат та висот. Відмінність: топ.карта зображує велику за розміром місцевість,а план-тільки ділянку,значно меншу.

6.Вимірювання горизонтальних кутів.

Вимірюються переважно методом прийомів. Вимірюваний кут позначають на земній поверхні 3 точками, наприклад а,о,в, які закріплюють кілками із забитими в торець цвяхами, що саме й визначають положення точок на місцевості. Точки А і В вибирають так, щоб їх головки було видно при наведенні на них зорової труби теодоліта встановленого в точці О. за точками А і В ставлять віхи для швидкого відшукання закріплених точок. Встановлений над вершиною кута О теодоліт приводять у робоче положення, тобто центрують і перевіряють на горизонтальність.

Дата,погода. Записува,вимірював.

1)точка стоянна2)точка спостереження3)круг4)відліки за горизонтальним кругом

5)горизонтальні кути:виміряні,середні.

КП,КЛ – положення вертикального кута.

7.Картографічні умовні знаки-це графічні,образно-знакові побудови визначеної величини,

форми,кольору,задапомогою яких зобр.різні природні та соц..-економ.явища та

об’єкти місцевості. Вони для читання карти. Поділяють:масштабні-виражені в машт.карти,лінійні-мають лінійну протяжн.,позамаштабні-не виражені в машт.карти,особлива група-пояснювальні підписи. Спосіб зображ, рельєфу-спосіб ізоліній. Ізолінії (горизонталі на топогр,картах) – криві,які з’єднують на карті точкиз однаковими кількісними значеннями

8. Суть геометричного нівелювання полягає у вимірюванні відстаней від рівневої поверхні до точок фізичної поверхні Землі. Переконавшись у допустимості невязки згідно з визначеною точністю робіт¸компенсують її значення поправками V, які обчислюють за формулою

Після введення поправок обчислюють остаточні відмітки висот.

Похибка:+- 50*корень L(км).

9.Спооби визначення площ.

Визначення площі-сукупність вимірювальних та обчислювальних робіт, в результаті яких одержують площу відповідей ділянки. Способи: Аналітичний-коли площа обч.за результатами вимірів ліній на місцевості,за рез.ліній і кутів на місц.Графічний-площа обчисл.за результатами, спосіб поділу на геометричні фігури. Механічний- коли площа визначається за планом за допомогою спеціальних приладів(планіметр).Методм зважування- використовують точні аналітичні ваги. Фотоелектронний- викор,сучасні прилади, серед яких фотоелектронний планіметр. Окомірний –приблизні результати.ю викор.квадратик кілометрової сітки, точність визнач, за картою. Полеткою –накреслена на прозору основу сітка квадратів, точок чи паралельних рівновіддалених ліній .

10.Геометричне нівелювання. Просте нівелювання – перевишення між 2 точками визн, з однієї станції. Складне – складається з кількох станцій, розміщених послідовно.

1)№станції2)№точки3)плече4)відмітки на рейці:зад.перед.

5)перевищення:високе,серед.Вимірюється нівеліром.(М-3)

11.Фігура та розміри Землі.

Форма Землі утв.рівневою поверхнею що зб.з поверхнею світ.океану у цілковитому

спокої і рівноваги і прод.під материками наз.-геоїдом.Допоміжна поверхня,дуже

близька до поверх.геоїді-квазігеоїд.Наближеного до геоїда

математичновизн.фігурою,що характер.розміри і форму Землі є Земний Еліпсоїд.

Нині(WGS-84)

12.Нівелювання

Мета нівел.-є визначення переміщення між будь-якими точками.Гол.завдання-

визначення планового висотного положення певних точок місцевоі.Методи:

геометричне,тригонометричне,барометричне,гідростатичне,Суть:полягає у

вимірюванні відстаней від деякої умовної рівневої поверхні до точок фізичної

поверхні Землі автоматично.

13.Порядок обчислення координат точок теодолітного ходу: необхідно знати початковий дирекційний кут вихідн,сторони та координати вихідних точок ходу.Кути орієнтування інших сторін ходу одержують шляхом обчислень на основі геометричної залежності між ними і кутами повороту сторін теодолітного ходу.

14.Маштаб карти – відношення, що показує у скільки разів зменшені лінійні розміри земного еліпсоїда або кут при зображенні їх поверхні на карті.

Масштаб можна виразити абстрактним числом (чисельний),вербально(іменований) і графічно (лінійний і поперечний). Топогр,карти України: 1:1000000, 1:100000, 1:10000, 1:500000, 1:50000, 1:25000, (1:5000, 1:2000, 1:500-дрібні).

15. Суть геометричного нівелювання – вимірювання відстаней від деякої умовної рівневої поверхні до точок фізичної поверхні землі. Нівелірний комплект – нівелір,штатив до нього 2 нівелірні рейки і нівелірні башмаки. Нівелвр: зорова труба пристрою, головною частиною якого є 3 циліндричні підставки з підйомними гвинтами. Геометричними осями нівеліра є вертикальна вісь обертання, візитна вісь зорової труби, вісь циліндричного рівня, вісь круглого рівня. Рейки-шкала з однієї сторони чорна з іншої червона. Башмаки-металеві відливки у виді пластинок із сферичними головками посередині. Їх кладуть на грунт, на них установлюють рейки п’яткою на головку башмака.

16. лінійний масштаб – подається в виді прямої лінії, розділеної на рівні частинки з підписаними значеннями відповідних їм відстаней нп місцевості. Поперечний масштаб-граф.маштаб, будується в вигляді паралельних рівновіддалених прямих розділених на рівні відрізки.

17. Точність масштабу – довжина горизонтальної проекції лінії на місцевост, що відповідає 0,1 мм на карті. Для визначення точності масштабу досить у знаменнику чисельного масштабу відокремити комою 4 цифри праворуч. Отримане число =0,1мм, вираженої в масштабі карти. Наприклад: для 1:5000 = 0,5м; 1:10000=1м.

18. Тригонометричне нівелювання полягає в обчисленні перевищень між точками місцевості на основі розв’язання трикутника катети якого утворені відрізками рівневої поверхні точки А і прямовисної лінії, що проходить через т.В, а гіпотенузою є лінія схиду АВ. В цьому процесі на місцевості вимірюють відстань S між точками А і В та кут нахилу . S вимір далекоміром або землемірною стрічкою . точність оцінюють за нев’язкою ходу. Нев’язку визначають:

19. Основними елементами аркуша є: картографічне зображення ділянки зеленої поверхні за допомогою прийнятих умовних знаків, яке становить зміст аркуша, рамка аркуша,координатна сітка, поза рамкове оформлення(склад.з номенклатури аркуша і номенклатури суміжних аркушів). Рамка складається із: внутрішньої, мінутної та зовнішньої. Поряд з номенклатурою вказується назва найбільшого населеного пункту. Під пд.рамкою розм.відомості про магнітне схилення для території, що зображене на карті, середнє зображення меридіанів, поправка до дерекційного кута при обчисленні магнітного азимута, схема взаємного розміщення географічного, магнітного меридіанів і вертикальної лінії сітки. Також подають чисельний, іменований та лінійний масштаби карти, кількість метрів, через яку проведені суцільні горизонталі.

20. вимірювання довжини лінії – процес порівняння її з деякою величиною, прийнятою за одиницю виміру. Виміряти довжину лінії на місцевості можна різними способами. Вимірюють землемірною стрічкою, рулеткою. Довжину лінії отримують в результаті обчислення одержаних за необхідними вихідними даними. Землемірна стрічка-тонка металева штаба, 10-15мм в ширину. Інварний дріт-виготовлений із сплаву Fe+Ni-підвісний мірний прилад,основна частина 24м дріт. Оптичний далекомір-оптичний елемент. Нитяний далекомір(найпоширеніший).

21. Способи зображення рельєфу, що їх застосов.на топогр.картах, показують як природні так і штучні його форми. Позитивні-горб,гору. Негативні-улоговина, долина, балка(нижче площі горизонту). Штучні-могила,яма,насип. Основний спосіб зображ.рельєфу-спосіб горизонталей. Закладання-відстань на карті між сусідніми горизонталями за заданим напрямком. Гіпсометричний спосіб-зображ.коліром.

22. напрям лінії може бути прямим (від будь якої початкової точки до кінцевої) і зворотнім (від кінцевої до початкової ) .Кути орієнтування :прямі і зворотні . Орієнтувальними кутами напрямку є: азимут, дирекційний кут, румб. Азимут географічний (0-360)- кут, що відраховується від північного напрямку географ.меридіани до заданого напрямку. Азимут магнітний (0-360) –кут,що відраховується пн..напрямку магнітного меридіана до заданого напрямку. Дирекційний кут (0-360)- кут що відраховується від пн..напрямку осьового меридіану або лінії паралельної йому до заданого напрямку.Румб (0-90)- кут, що відраховується від найблищого Пн або Пд напрямку якого небудь меридіану.

23.Позамаштабні умовні знаки-символи, що зображують предмети, площа яких не може бути виражена в масштабі карти, наприклад: окремі будівлі, дерева, пам’ятники, кілометрові стовпи. Мають вигляд різних геометричних фігур визначеного розміру.

24.(номер 2)

25.Геодезична основа топограф.карти і плани-сукупність геодезичних даних, що необхідні для створення карт.До них належать розміри земного еліпсоїда, система координат , опорна геодезична сітка.Картографічна проекція, в якій спотворюються топографічні карти, відповідають таким вимогам: спотворення на карті не повинні бути практично відчутними і впливати на точність вимірів за нею. Такою проекцією є рівнокутна поперечно-циліндрична проекція Гауса. Нульовий (гринвіцький) меридіан є західною межею першої зони, а меридіан -східною. Наступна зона обмежується меридіаном та .Зони від 1 до 60 номеруються арабськими цифрами із заходу на схід. проти годинникової стрілки.

26. Площинні умовні знаки застосовуються для заповнення площ об’єктів (наприклад: ріллі, лісу, озера, лугу) вони складаються зі знака межі об’єкту (точковий пунктир або тонка суцільна лінія) і його зображень. *4 характеризують деревостій, (м): чисельник-висоту, знаменник-товщину стовбура, 4- відстань між деревами.

27. Завдання математичної обробки результатів геодезичних вимірювань-одержати найвирогідніші значення та оцінити ступінь їх наближення до дійсних об’єктів, що вимірюється. Одним із критеріїв точності у топографо-геодезичній практиці відносна похибка.

Похибку вимірювання назив.абсолютною похибкою.Відносна похибка при цьому визн.відношенням до величини х. визначають її у виді дробу, чисельник якого =1.

28. Повнота, достовірність, точність топогр.карт. для високого ступеня вимірності карта повинна мати достатню для конкретних цілей геометричну точність, яку слід розуміти як відповідність місцеположення обрисів та розмірів об’єктів на карті й місцевості. Чим менша ділянка тим вища геометрична точність. Достовірна карта, тобто відомості, які подані на карті, повинні відповідати стану місцевості на час створення карти. Повнота змісту-включає обсяг відомостей, які відображені на ній.

29.лінійні умовні заки-це символи, за допомогою яких зображ.лінійно витягнуті об’єкти, при цьому їх довжина виражається в масштабі карти,а ширина може бути збільшена. Ними показують:річки,шляхи сполучення, лінії зв’язку, також наносять контури місцевих предметів, що вираж.в масштабі карти.

30.(№6)

31.Планова геодезична мережа-мережа точок, закріплених земн.поверхні положення, яких визначено в загальній для них системі координат. Планові координати пунктів геодез.мережі вивчаються методами тріангуляції(метод побудови на місцевості планової геодезичної мережі у вигляді трикутника),трилатерації(викор.систему трикутників), полігонометрії їх поєднанням а положення пунктів по висоті-способом геометричного чи перигонометричного нівелювання.

32.(+№22) Кути орієнтування. Взнати дирекційний кут(зєднати точки,виміряти транспортиром),взнати зворотній дирекційний кут

Магнітний азимут можна виміряти на місцевості за допомогоб бусолі або компасу.визнач.на карті і знаючи д та d можна визначити значення А і Аm. На практиці часто замість дирек.кутів і азимуту використ.румби.

33.методика вимірювання землемірною стрічкою. Землемірна стрічка-тонка сталева штаба як правило, 20м завдовжки, 10-15мм-ширина, 0.4мм-товщина.кожен метр познач.з обох сторін стрічки, з однієї у прямому, з іншої в зворотньому порядку.півметри познач.-заклепками, дитсеметри-круглими отворами. До стрічки додається комплект з 6 або 11шпильок, причеплених на кільце. Шпильки-з сталевого дроту 5мм, завдовжки 30см. При вимірюванні шпильки вставляють у прорізи на кінцевих штрихів. Для натягування стрічки використовують прикріплення до її кінців ручки. У неробочому стані стрічку намотують на кільце зі скобами. Для вимірювання також використовують сталеві рулетки, які є від 5 до 50м. Поділки бувають міліметрові і сантиметрові.