Прийоми звукового синтезу

1. Утворити склад (злиття) з таких двох звуків: [н], [а] — на; [з], [о] — зо; [ж], [е] — же; [т'] [у] — тю; [с'], [о] — сьо та ін.

2. Утворити склад з таких трьох звуків і вимовити його злито: [т], [р], [а] — тра; [к], [р], [о] — кро; [к], [н], [и] — кни; [м], [р'], [і] — мрі.

3. Утворити склади (злиття) приголосного [л] з усіма вивченими голосними (ла, ло, лу, ле, ли); утворити склади (злиття) приголосного [т'] з усіма голосними (тя, тьо, тю, тс, ті).

4. До названого складу дібрати подібний, але з м'яким приголосним: на (ня), ло (льо), ту (тю), не (нє), кру (крю), сло (сльо) тощо; до названого складу дібрати подібний з твердим приголосним: лє (ле), зя (за), клю (клу), грі (гри) та ін.

5. Утворити за зразком сполучення звука [а] з різними наступними приголо­сними, твердими і м'якими (ар, ат, ан, ас, аль, ань, ать).

6. Утворити сполучення звуків, подібні до заданого, але з іншими приголос­ними: ово (оро, осо, оно, одо, оньо, ольо), єре (ене, есе, еле, еме, еде).

> Інтерес учнів до синтетичних вправ значно зростає, якщо в результаті їх утворюються слова. Такі вправи зі словами активізують і збагачують лексичний запас учнів, сприяють зміцненню навичок звукового аналізу. Водночас вони го-■ тують дітей до усвідомленого засвоєння прийомів злитого прочитування слів зі збігом приголосних.

Наводимо приклади синтетичних звукових вправ, спрямованих на утворення і злите вимовляння слів.

1. До поданих звуків додати звук [м] і назвати слово, яке утворилося: та-м, со-м, ло-м, грі-м, Кри-м, Кли-м.

2. До поданого сполучення звуків додати на початку звук [к] і назвати утво­рене слово: к-лас, к-ран, к-ріт, к-луб, к-рик, к-рюк.

3. Додати до слова такий звук, щоб утворилося нове слово: рука-в, коса-р, рано-к, коло-с.

4. Утворити слово зі звуків, переставивши, якщо треба, їх місцями: [с, н, о] (сон); [л', с, і] (ліс); [а, м, к] (мак); [р, с, и] (сир, рис).

5. До поданого складу додати інший, щоб вийшло слово: рі(чка), риб(ка), дру(зі), гру(ша), кві(ти).

У букварний період звукові вправи синтетичного характеру слід органічно поєднувати з буквеними. Частина таких вправ зі словами, поданими в аналітико-синтетичній формі та в колонках, виконується безпосередньо за букварем, а части­на розрахована на те, щоб учні виконували різноманітні дії з розрізною азбукою. Усі ці вправи спрямовані на формування й удосконалення навички читання, водночас вони є першими кроками в оволодінні письмом.

Сучасна методика навчання грамоти оперує такими звуковими синтетичними вправами, здійснюваними з опорою на букви:

• Робота з різними складовими таблицями, яка сприяє безпосередньому утво­ренню (синтезуванню) учнями складів з відомих їм букв. Форма, зміст і по­внота цих таблиць можуть бути різними залежно від етапу застосування на уроці та поставленої мети, наприклад:

Використовують складові таблиці як в індивідуальній роботі, так і в колек­тивній, зокрема на етапі закріплення звукового значення вивчених букв. • Побудова слів з розрізнених складів:

Читання слів за подібністю. Учням пропонують слова, які за звуковим і бук-веним складом мають багато спільного, їх можна розташовувати в колонках або подавати в аналітико-синтетичній формі:

Нарощування букв (на позначення голосних і приголосних звуків), складів на початку і в кінці слів: рак — грак; коса — косар — косарка. Усічення слів (віднімання, як правило, кінцевих букв), що приводить до утво­рення слова ускладненої графічної структури, яке учні успішно прочитують з опорою на попередні слова: листи —лист, брати — брат. Зіставлення слів за графічною будовою з наступним відтворенням їх звукових форм. Цей прийом широко застосовується для зіставлення способів позначен­ня твердих і м'яких, дзвінких і глухих приголосних: ліс —лось, сад — сядь, коза — коса.

•

Цікавими для дітей синтетичними вправами є доступні для них ребуси та анаграми:

Формуванню в першокласників динамічних за характером синтетичних дій сприяють ігри в буквене та складове лото, ігри-змагання в складанні якнай­більшої кількості слів. Наприклад, із виставлених на набірному полотні букв а, е, о, і; к, л, н, б учні можуть скласти такі слова: клен, лан, лоб, кіно, білка, небо та ін.

У букварний період аналітичні та синтетичні вправи мають застосовуватись у тісному взаємозв'язку. Незважаючи на те що на перший план на цьому етапі навчання грамоти виступають синтетичні дії, що пояснюється першочерговим завданням цього періоду — навчити дітей читати, все-таки на кожному уроці ви­никає потреба відводити час і на звуковий аналіз слів.

Виконання учнями значної кількості аналітичних і синтетичних вправ протя­гом періоду навчання грамоти є основою для вироблення в них правильних уявлень про звукову і графічну системи рідної мови в їх взаємозв'язку, сприяє формуванню навички читання, закладає грунт для орфографічно правильного письма.