IV. Художнє і технічне оформлення букваря.

1. Зміст обкладинки, наскільки вона відображає специфіку і функції підруч­ника з навчання грамоти.

2. Оформлення форзаців: яку інформацію вони несуть для учнів у процесі опанування грамоти.

3. Наявність апарату орієнтування в підручнику, його логічність і доступність для шестирічних першокласників.

4. Цілісність художнього оформлення книги, дотримання певного стилю в подачі ілюстрацій.

5. Загальний макет підручника: побудова сторінкового розвороту, наповнення його різноманітними навчальними елементами, їх дидактична доцільність і ефективність для успішного засвоєння нової літери.

6. Наявність у букварі ігрового матеріалу, його дидактичні функції та роль у забезпеченні інтересу учнів до навчання.

7. Відповідність шрифту державним стандартам та віковим особливостям шестирічних першокласників.

8. Аналіз побудови сторінок і розворотів букваря з погляду загальних гігієніч­них вимог до підручника: обсяг текстів, довжина робочого рядка, довжина речень, кількість слів на сторінці, які вимагають окремого тлумачення, тощо.

V. Висновок про підручник, його загальна науково-методична оцінка. Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі

Перехід на систематичне навчання дітей у школі з шестирічного віку створює додаткові проблеми в роботі сільських шкіл. Успішне навчання школярів в умо­вах класів з малою наповнюваністю учнів вимагає розв'язання таких важливих завдань, як найдоцільніше комплектування класів, складання розкладу уроків, розробка структури уроків, їх дидактико-методичне забезпечення.

У практиці сучасної сільської школи, до складу якої входять 1, 2, 3 і 4 класи, застосовуються різні варіанти об'єднання класів у комплект залежно від різних конкретних обставин, що склалися в тій чи іншій школі. Але, як показав досвід роботи з навчання учнів шестирічного віку в підготовчих класах у 70-х роках ми­нулого століття, найдоцільнішим є об'єднання 1 класу шестиліток з 3 класом. Така доцільність пояснюється тим, що учні 3 класу вже встигли набути навичок само­стійної навчальної праці на уроці, а це даСть учителеві можливість більше уваги приділити першокласникам. Недоцільність об'єднання 1 класу з 4 пояснюється тим, що 4 клас є свого роду «випускним» у початковій ланці і також вимагає поси­леної уваги вчителя перед переходом у середню ланку загальноосвітньої школи.

Успіх навчально-виховного процесу в класах з малою наповнюваністю учнів значною мірою залежить також від дидактично обгрунтованого розкладу уроків. Зважаючи на те, що основною особливістю організації навчальної роботи в умо­вах такого класу є чергування самостійної роботи одного класу з роботою під керівництвом учителя іншого класу, на одному уроці необхідно об'єднувати такі предмети, які найбільшою мірою давали б учителеві можливість планувати такі чергування. Наприклад, уроки мови (письма) доцільно поєднувати з уроками читання, а уроки математики — з уроками трудового навчання (якщо тема уроку передбачає виконання роботи в приміщенні класу).

В останні десятиріччя поширення набуло поєднання однопредметних уроків, на яких опрацьовується одна й та сама тема в обох класах, наприклад, «Вірші Та­раса Шевченка», «Київ — столиця України», «Свято врожаю» та ін., що дає змогу використати на уроці спільну вступну і підсумкову бесіди, унаочнення, технічні засоби навчання тощо.

Нижче наводимо структуру і хід уроку в умовах одночасної роботи з 1 і З класом. В обох класах вивчається новий матеріал.

Тема уроку читання в 1 класі: «Буква "знак м'якшення". Позначення нею м'якості приголосних звуків».

Тема уроку української мови в 3 класі:. «Закінчення слова».

Тривалість видів роботи			1-в клас			3-й клас
15 хв			3 учителем Виділення кінцевих при­голосних у словах (пень, лось, карась); побудова звукової моделі слова ка­рась; ознайомлення з бук­вою ь (знак м 'якшення), її роллю в українському письмі; читання таблиці складів і слів у колонках з буквою ь			Самостійно Виконання вправи 152; за­пис за зразком слова пра­ця у сполученні з іншими словами; спостереження за його зміною в кожному реченні
40 хв			Самостійно Розглядання ілюстрації до тексту. Складання схем слів окунь, сіть (за варіан­тами); взаємоперевірка ви­конаної роботи; викладан­ня проаналізованих слів із букв розрізної азбуки			3 учителем Спостереження за змінною частиною слова праця у ви­писаних словосполучен­нях. Виділення рамочкою змінної частини. Озна­йомлення з визначенням закінчення. Колективне виконання вправи 153 на побудову речення зі слів, по­даних у початковій формі
Тривалість видів роботи		1-й клас			3-й клас
10 хв	3 учителем Ознайомлення з текстом «На ставку». Коротка бесі­да за його змістом. Читання тексту окремими учнями за частинами. Підсумок урок			Самостійно Виконання вправи 154. Спостереження за роллю прийменників у реченні
Юхв	Відпочинок дітей Вільні заняття в ігровому куточку			3 учителем Висновок про роль при­йменників у реченні. Ко­лективне виконання вправи 156. Визначення закінчен­ня у формах слова хліб. Підсумок уроку Домашнє завдання. Вправа 157

Для класу-комплекту, у складі якого є перший із шестирічними учнями, реко- мендується в першому цівріччі будувати систему скорочених уроків. Така система передбачає на перших двох уроках (по 30 хв) роботу вчителя з 1 класом, на третьо- му і четвертому уроках (по 35—40 хв) — разом з обома класами, а на наступних двох (по 30 хв) — з 3 класом. Така організація роботи дає вчителеві можливість протягом першого півріччя приділити першокласникам більше уваги, сформувати в них найважливіші загальнонавчальні вміння, прищепити навички самостійної навчальної праці. У другому півріччі вчитель може перейти на роботу за звичайним розкладом занять з обома класами. *

Якщо вчителеві доводиться вести три або чотири класи, то, працюючи в пів­тори зміни, у першому півріччі два уроки (з них один урок навчання грамоти) доцільно вести окремо з одним або максимум з двома класами.

У процесі планування уроку грамоти в умовах класу-комплекту вчителеві необхідно продумати кілька видів роботи, яку першокласники зможуть виконувати самостійно в той час, коли, він буде зайнятий з іншим класом. Такими видами роботи можуть бути: розгляд сюжетних ілюстрацій і придумування зв'язної роз­повіді за їх змістом; заштриховування або розфарбовування контурних малюнків (у зошитах з письма на друкованій основі); викладання звукових моделей слів за допомогою фішок під заданими предметними малюнками; викладання слів із букв розрізної азбуки; викладання слів із букв з наступним поділом їх на склади і визначенням наголосу; самостійне читання слів у колонках з виконанням різних завдань вибіркового характеру (наприклад, знайти слова з буквою п на початку, в середині і в кінці, або знайти слова з буквою п, які складаються з двох складів, тощо); повторне самостійне читання вже опрацьованих разом з учителем тек­стів; напівголосне парне читання: один учень читає, другий стежить і контролює його, а потім навпаки; «друкування» слів за зразком або самостійно, за даними предметними малюнками; читання додаткових текстів із дидактичних матеріалів;

робота з деформованим текстом (відтворення смислового порядку речень у них); виконання різноманітних словниково-логічних вправ; добір і викладання («друку­вання») слів із заданим звуком (буквою); складання різноманітних слів із заданими на дошці буквами тощо.

Під час самостійної роботи першокласників учитель знаходить можливість стежити за ними, короткими вказівками, порадами, зауваженнями спрямовувати їхню роботу, надавати індивідуальну допомогу найслабшим.

Великого значення в роботі з класами-комплектами останнім часом набули технічні засоби навчання, зокрема лінгафонне обладнання. У класі, обладнаному лінгафонним устаткуванням, учитель має можливість заздалегідь записати на магнітну стрічку матеріал для учнів одного з класів, які сприймають його в на­вушниках і поетапно виконують відповідні завдання, розпорядження, а в цей час учитель працює з іншим класом.