10. Нервова і гуморальна регуляція діяльності серця людини.

За рахунок виникнення в особливих волокнах серця збудження і його здатності передаватись по м'язовій стінці відбувається ритмічне скорочення серця — автоматія. Хоч серце скорочується автоматично, частота й сила скорочень залежать від умов зовнішнього і внутрішнього середовища організму і регулюються нервовою та гуморальною системами. Зміна величин цих параметрів веде до зміни кількості крові в судинах. Серце іннервується автономною (вегетативною) нервовою системою. Центр регуляції серцевої діяльності знаходиться в довгастому мозку. Імпульси, що надходять до серця по симпатичних нервах, посилюють і прискорюють скорочення, а по парасимпатичних — навпаки. Гуморальна регуляція роботи серця пов'язана з дією деяких гормонів, іонів кальцію, калію та інших речовин, які виділяються у кров різними органами й тканинами. Так, гормон надниркових залоз — адреналін збільшує частоту і силу серцевих скорочень, а іони калію і деякі біологічно активні речовини діють протилежно. Нейрогуморальна регуляція роботи серця забезпечує пристосування роботи серця до потреби організму в кровообміні і до змін умов навколишнього середовища.

11.

12. За рахунок чого виникає кров'яний тиск у людей? Як його вимірюють?

При скороченні стінок шлуночка серця випорскується порція крові, яка створює тиск на стінки артерій. У кожній судині він має своє значення. Найвищий кров'яний тиск в аорті, в міру руху крові по судинах він зменшується, найнижчий — у порожнистих венах. Кров тече з області більшого тиску в область меншого. Звичайно тиск вимірюють у плечовій артерії манометром. У здорових людей молодого віку під час скорочення серця він дорівнює 120 мм. рт.ст., а при розслабленні — 70 мм. рт.ст.

13. Які є групи крові у людей? Правила переливання крові.

У людей є чотири групи крові.

Група крові	Може переливатись людям з групами крові	Може прийняти кров груп
1(0)	1 (0); ІІ(А); ІІІ(В); ІV(АВ)	1(0)
II (А)	ІІ(А); ІV(АВ)	1 (0); II(А)
ІІІ(В)	ІІІ(В); ІV(АВ)	1 (0); ІІІ(В)
ІV(АВ)	ІV(АВ)	1 (0); ІІ(А); ІІІ(В); IV (АВ)

Якщо перелити кров не тієї групи, то склеюються еритроцити.

14. Лімфа, та її значення. Лімфообіг у людини.

Лімфа являє собою прозору жовтувату рідину, яка утворюється з між клітинної рідини і концентрується в замкнених з одного боку лімфатичний капілярах. Вони зливаються в більші лімфатичні судини, які пронизують усі органи і тканини — лімфатичні вени. Ці вени, як і кровоносні, мають клапани, що перешкоджають зворотному руху лімфи, тому вона тече в одному напрямку. Усі лімфатичні вени об'єднуються в два грудні протоку, які впадають у великі вени, повертаючи в кров рідину, що перейшла з кров у міжклітинну рідину. Змішуючись з венозною кров'ю, лімфа потрапляє до правого передсердя.

По ходу лімфатичних судин знаходяться розширення — лімфатичні вузли (у паховій ямці, підколінних і ліктьових згинах, у грудній і черевній порожнинах, на шиї), у яких утворюються лімфоцити — особливий вид лейкоцитів (частина лейкоцитів з міжклітинної рідини потрапляє в лімфатичні капіляри). Лімфатичні вузли відіграють роль біологічних фільтрів — у них затримуються і знищуються мікроорганізми та інші сторонні тіла, які надійшли в лімфу із тканин. Деякі лімфатичні капіляри знаходяться всередині ворсинок кишечника, в них надходять жири, які з потоком лімфи потрапляють у кров. Отже, основні функції лімфатичної системи так забезпечити повернення рідини в систему кровообігу, утворення лейкоцитів затримування і знищення мікроорганізмів та інших сторонніх тіл (вироблення імунітету), транспортування жирів від ворсинок кишечника.

15. . Як відбувається обмін речовин між кров'ю і міжклітинною рідиною?

У капілярах кров виконує одну з основних своїх функцій — транспортну: віддає тканинам поживні речовини та кисень і забирає з міжклітинної рідини продукти обміну та вуглекислий газ. В один з кінців капіляра потрапляє артеріальна кров, з іншого виходить венозна. Внаслідок того, що кров у капілярах рухається під тиском і повільно. В артеріальному відділі поживні речовини і забраний від гемоглобіну кисень разом з частиною плазми потрапляють у міжклітинну рідину. У венозному кінці капіляра тиск крові зменшується, і з міжклітинної рідини в кров надходять продукти обміну та С02.

16. Що таке імунітет? Який захисний механізм лежить в його основі?

Імунітет — це здатність організму захиститись від генетично сторонніх тіл і речовин, що приводить до не сприйняття організмом деяких захворювань. Він звільняє організм від сторонніх тіл, загиблих та уражених клітин. Механізм виникнення імунітету — поєднання фагоцитозу лейкоцитів з виробленням антитіл.

Види імунітету.

Імунітет є природний і штучний. Природний поділяється на природжений (від народження в організмі є готові антитіла до деяких хвороб) та набутий (після перенесеного захворювання утворюються антитіла, які, як правило, запобігають повторному захворюванню). Штучний імунітет поділяється на активний (щеплення, вакцинація), коли вводять убитих або значно ослаблених збудників хвороби, і пасивний (введення лікувальної сироватки, яка містить готові антитіла).