2.2.5. Диференціальна діагностика анемій та гемоглобінопатій

2.2.5.1. Анемії внаслідок крововтрат (постгеморагічні анемії)

2.2.5.2. Залізодефіцитна анемія

2.2.5.3. В₁₂(фолієво)-дефіцитна анемія

2.2.5.4. Гемолітичні анемії

2.2.5.5. Апластичні анемії

2.2.5.6. Гемоглобінопатії

2.2.5.7. Таласемії

2.3. Лейкоцити – гетерогенна група клітин периферичної крові

2.3.1. Виділення та дослідження функціонального стану лейкоцитів

2.3.1.1. Отримання лейкоконцентрату та вилучення еритроцитів

2.3.1.2. Виділення мононуклеарних лейкоцитів з периферичної крові

2.3.1.3. Виділення мононуклеарних і поліморфноядерних лейкоцитів з периферичної крові

2.3.1.4. Визначення життєздатності лейкоцитів за включенням трипанового синього

2.3.1.5. Приготування цитологічних препаратів типу “висушена крапля”

2.3.1.6. Приготування мазків крові для дослідження лейкоцитів

2.3.1.7. Оцінка фагоцитарної активності лейкоцитів периферичної крові

2.3.1.8. Визначення загальної окисно-відновної активності нейтрофілів у тесті відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест)

2.3.1.9. Виявлення катіонних лізосомальних білків гранулоцитів периферичної крові

2.3.1.10. Визначення функціонально активності моноцитів периферичної крові

2.3.1.11. Визначення активності кислої фосфатази лейкоцитів на мазках крові

2.3.1.12. Визначення активності лужної фосфатази лейкоцитів на мазках крові

2.3.1.13. Визначення активності мієлопероксидази лейкоцитів на мазках крові

2.3.2. Дослідження апоптозу лейкоцитів периферичної крові

2.3.2.1. Виявлення лейкоцитів з морфологічними ознаками апоптозу

2.3.2.2. Дослідження вмісту проапоптотичного білка р53 та антиапопототичного білка bcl-2 у лейкоцитах периферичної крові імунопероксидазним методом

2.3.2.3. Біохімічна детекція апоптозу за визначенням вмісту фрагментованої ДНК

2.4. Дослідження системи гемостазу

2.4.1. Дослідження ролі тромбоцитів у процесі гемостазу

2.4.1.1. Визначення кількості тромбоцитів на мазках крові

2.4.1.2. Визначення адгезивної здатності тромбоцитів

2.4.2. Дослідження коагуляційного гемостазу

2.4.2.1. Визначення часу зсідання крові

• Визначення тривалості кровотечі за методом Дуке

• Визначення часу зсідання капілярної крові за методом Сухарєва

• Визначення часу зсідання венозної крові за методом Лі-Уайта

2.4.2.2. Визначення ретракції кров’яного згустка

2.4.2.3. Визначення тривалості рекальцифікації плазми за методом Хауелла в модифікації Кудряшова

2.4.2.4. Визначення протромбіну (тромбопластинового часу або активності факторів протромбінового комплексу) за методом Квіка

2.4.2.5. Визначення фібриногену

2.4.2.6. Визначення фібринолітичної активності крові за методом Ковальського, Копека і Ніверовського

2.4.2.7. Визначення вільного гепарину в крові за методом Сірмаї

2.4.2.8. Визначення активності фібринази за методом Сігга і Дукерта

2.4.2.9. β-нафтолова проба за методом Г. Кумміне і Р. Ліонс

2.5. Дослідження клітин кісткового мозку

2.5.1. Виділення та дослідження морфології клітин кісткового мозку

2.5.1.1. Виділення кістково-мозкових клітин

2.5.1.2. Визначення кількості мієлокаріоцитів меланжерним методом

2.5.1.3. Фракціонування клітин кісткового мозку у градієнті густини сумішей фіколу і верографіну

2.5.1.4. Безапаратне фракціонування клітин кісткового мозку у градієнті густини сахарози

2.5.1.5. Дослідження мієлоїдних попередників у культурі з напіврідким агаровим гелем in vitro