2. Облік надходження товарів та їх зберігання
Товари належать до запасів підприємства і обліковуються згідно з П(С)БО 9.
Питання оцінки запасів та обліку їх надходження розглянуто у розділі 2, параграф 3.
Нагадаємо, що до вартості товарів при їх придбанні включаються суми, сплачені постачальникам, суми ввізного мита, транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) тощо. Якщо ТЗВ визначаються окремо, їх облік ведеться на субрахунку 289 "Транспортно-заготівельні витрати".
В оптовій торгівлі товари обліковують на субрахунку 281 "Товари на складі", в роздрібній — на рахунку 282 "Товари в торгівлі"; в роздрібній торгівлі можуть використовуватися обидва субрахунки: 281 — для обліку товарів на складі підприємства роздрібної торгівлі, 282 — для обліку товарів у торговому залі.
У роздрібній торгівлі, якщо облік товарів ведеться за цінами продажу, на них при оприбуткуванні встановлюється торгова націнка:
Д-т 282 (281) К-т 285.
У балансі сальдо 28 рахунку згортається по всіх субрахунках; до валюти балансу включається купівельна вартість товарів.
Надходження товарів, як і інших запасів, оформлюється первинними документами: накладна, рахунок-фактура, прибутковий ордер, платіжна вимога-доручення, податкова накладна тощо. Комірник повинен здійснити приймання товарів за кількістю і якістю.
Регістром аналітичного обліку з обліку товарів на складі є картка складського обліку.
Комірник, як правило, щодня передає всі прибуткові і видаткові документи в бухгалтерію з товарним звітом. В товарному звіті наводяться залишки товарів на початок і кінець звітного періоду, дані про надходження і вибуття товарів за кожним прибутковим та видатковим документом.
Бухгалтерські проведення з оприбуткування товарів подано в табл. 3.1 на прикладі: торгове підприємство придбало товари вартістю 1000 грн. без ПДВ, відповідно, ПДВ — 200 грн.; транспортній організації сплачено за доставку товарів від постачальника 250 грн. плюс ПДВ — 50 грн.
Інвентаризація товарів і відображення її результатів здійснюється так, як інших запасів згідно з документами.
У результаті проведення інвентаризації виявляють неходові, залежалі, зіпсовані товари, крадіжки, товарні втрати.
Товарні втрати бувають нормовані та ненормовані.
Нормовані — це природні втрати, ламання, бій (посуду, новорічних іграшок, фарфорових виробів тощо), втрати в магазинах самообслуговування.
Ненормовані — втрати понад встановлені норми, зумовлені порушенням правил зберігання товарів, розтратами, крадіжками, уціненням виробів застарілих моделей.
Природні втрати — це втрати при перевезенні, зберіганні та реалізації товарів, зумовлені фізично-хімічними властивостями товарів (витікання, висихання, розтрушування). Граничні норми природних втрат встановлюються державними органами [10] у відсотках до кількості відповідних товарів.
При інвентаризації нестачі в межах норм природних втрат списуються на витрати обігу (Д-т 93).
Таблиця 1
3. Облік витрат обігу
Витрати обігу — це витрати матеріальних та трудових ресурсів, пов'язані з реалізацією товарів.
Витрати обігу обліковують [П(С)БО 16] на рахунках 93 і 92; окремо, як і в інших галузях, обліковують інші операційні (рахунок 94), фінансові (рахунки 95, 96) та інші витрати. Згідно з Методичними рекомендаціями до складу витрат обігу включаються операційні витрати (рахунки 92, 93, 94), відсотки за кредит (субрахунок 951) та ТЗВ (субрахунок рахунку 28), які припадають на реалізовані товари. (Нагадуємо, що ТЗВ, пов'язані з придбанням товарів, включаються до вартості товарів.) В подальшому розглядатимемо, в основному, рахунки 92 і 93.
Елементи витрат в торгівлі такі самі, як і в інших галузях:
— матеріальні витрати;
— витрати на оплату праці;
— відрахування на соціальні заходи;
— амортизація необоротних активів, інші.
Статті адміністративних витрат (рахунок 92) такі:
- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);
- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
- витрати на врегулювання спорів у судових органах; - податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків
Статті витрат на збут (рахунок 93) згідно із П(С)БО 16 "Витрати" такі:
— витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;
— витрати на ремонт тари;
— оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
— витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);
— витрати на передпродажну підготовку товарів;
— витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
— витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
— витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;
— витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
— інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
Згідно з методичними рекомендаціями специфічними статтями інших операційних витрат є:
— вартість послуг сторонніх підприємств: страхових, посередницьких, протипожежної та сторожової охорони, з проведення рекламних заходів;
— витрати на обслуговування РРО;
— витрати на медичні огляди працівників;
Таблиця 2
— витрати на облаштування та утримання кімнат відпочинку, роздягалень, душу тощо;
— вартість транспортно-експедиційних послуг, не пов'язаних з придбанням товарних та інших запасів тощо.
Протягом звітного періоду всі витрати торгівлі списуються в дебет рахунків 92 і 93, в кінці періоду — з кредиту цих рахунків у дебет рахунку 791.
Бухгалтерські проведення з обліку витрат обігу подано в табл. 2.
Слід ще раз підкреслити, що витрати на перевезення товарів від постачальника включають у вартість товарів, а на перевезення до покупця — відносять до витрат обігу.
Прибуток торгівлі визначають на рахунку 79 як різницю між доходом від реалізації та собівартістю реалізованих товарів і витратами обігу.