Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Роботу виконала.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
39.98 Кб
Скачать

Роботу виконала

студентка магістратури 2го року навчання

група 2

Москаленко Олена

Аналіз автореферату Зражевської Ніни Іванівни

«Феномен медіакультури у сфері соціальних комунікацій»

1. Тема автореферату:

1. Наскільки стисло й чітко сформульована тема?

Медіакультура – поняття дуже широке, багатоаспектне, адже його простір існує не тільки на основі виробництва і розповсюдження образів – це лише одна частина, що робить його можливим, але й за рахунок циклу «повідомлення – залучення до комунікації». Й нині феномен медіакультури включає в себе всю інтенсивність інформаційного потоку, засоби комплексного освоєння людиною навколишнього світу в його соціальних, моральних, психологічних, художніх, інтелектуальних аспектах. Тому, я вважаю, автор чітко сформулював обрану ним тему й, використовуючи вдалу термінологію, об’ємно і водночас стисло окреслив всю широту свого дослідження. Однак, враховуючи багатоаспектність ключового поняття виникають деякі питання щодо чіткості формулювання теми.

2. Чи відповідає тема паспорту спеціалізації?

В авторефераті вказано, що дана дисертація відповідає паспорту спеціальності 27.00.01 – Теорія та історія соціальних комунікацій. Оскільки в формулі спеціальності прописано, що це галузь науки, яка вивчає сутність, закономірності соціальних комунікацій, процеси, структури та форми соціально-комунікаційних відносин, можемо стверджувати що дослідження проведено в межах вказаного паспорту спеціальності і можемо віднести його до такого напряму досліджень, як комунікаційні відносини та інформаційна культура суспільства, теорія комунікаційних потреб.

3. Виставити оцінку за 5-бальною шкалою.

Автор уважно віднеслася до чіткого та конкретного формулювання своєї теми, уникаючи закручених незрозумілих висловлювань та недоречної термінології. Тема звучить і просто і по-науковому грамотно. Однак, на мою думку, поняття «феномен медіакультури» занадто широкий і потребує певного уточнення, конкретизації. Отже, підсумовуючи вищезазначені зауваження, я ставлю 4.5.

2. Вступ:

1. Наскільки достатньо розкрито сутність і стан наукової проблеми (теми) та її значущість?

Вступ автор розпочинає з загальнозначущої інформації про особливості переходу до індустріального, інформаційного суспільства та особливого місця у цьому процесі медіакультурі. У зв’язку з руйнування закритого суспільства «соціокультурні процеси стали більш динамічними і швидкоплинними», автор зазначає, що недооцінювання ролі медіакультури може бути небезпечним для суспільства. Якщо говорити про значущість дослідження, то варто відмітити про колонізаторські наслідки впливу медіакультури. Тому вивчення цього феномену сприятиме відстеженню ефектів, засобів через які відбуваються зміни уявлень у суспільства про життя загалом.

2. Наскільки переконливо обґрунтовано необхідність проведення нового дослідження?

По-перше, феномен медіакультури – явище нове, малодосліджене. Автор перераховує не більше десяти монографій, присвячених цій темі. По-друге, у зв’язку з невпинним розвитком інформаційних технологій, дослідження соціальних аспектів функціонування інформації у суспільстві стає вкарай важливим й має йти в ногу разом з технологічним процесом. Необхідним є дослідження медіа культури як соціального феномену, «оцінювання її ролі посередника між реальністю і тим, як ми її сприймаємо».

3. Багатослівно чи коротко висловлено вступну частину?

У вступній частині подано відомості про методологічний апарат, джерельну базу і інші наукові характеристики дисертації, вказано, в чому полягає наукова новизна і практична значимість дисертації і в яких формах проводилась апробація результатів дослідження. Таким чином, вступна частина автореферату дозволяє читачеві скласти загальне уявлення про дисертацію.На мою думку, вона гарно структурована, без зайвих висловлювань, всі зауваження стосуються виключно обраної теми.

4. Виставити оцінку за 5-бальною шкалою.

Завдяки чітко прописаним завданням дослідження та його актуальності у вступній частині, ми можемо з’ясувати для себе на скільки цікавим та корисним для нас буде ознайомлення з тек текстом основної частини. Простежується стиль автора та хід його мислення. Я ставлю 5.

3. Актуальність теми:

1. Чи достатньо критично здійснено аналіз та порівняння з уже відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі)?

Автором вказано, що медіадослідження мають міждисциплінарний характер і тому цікавлять спеціалістів і філософії, психології, лінгвістики, семіотки, теорії інформації та ін. А Зражевська Н.І. розглядає феномен медіакультури «у зв’язку із проблемами масової комунікації, медіаосвіти, медіаграмотності». У зв’язку з постійними змінами у медіатизованому середовищі, старі інструменти його аналізу стають застарілими та неактуальними. Як вже було сказано вище, невелика кількість вітчизняних та російських дослідників розглядали цю тему у своїх монографіях. У своєму дослідженні автор звертається до таких всесвітньовідомих вчених як Е. Тоффлера, Н. Стівенсона, А. Турена, М . Фуко, В. Іноземцева і багато інших. Для теоретичного підґрунтя дисертації автор переважно скористалася здобутками у новітніх концепціях теорії соціальних комунікацій викладачів нашого університету А. Бойко, О. Мелещенко, Н. Сидоренко, А. Чічановського та ін..

2. Наскільки переконливо висвітлено доцільність роботи для розвитку відповідної галузі?

По-перше, автор вказує, що в даному дослідженні буде вперше запропоновано класифікацію основних теоретико-методологічних засад та напрямів дослідження феномену меідакультури. По-друге, що є не менш важливим для розвитку відповідної галузі, автор окреслює тенденції розвитку медіакультури нових медіа. А взагалі, ще на початку автореферату автор говорить, що дослідження медіакультури – біла пляма радянського журналістикознавства. І нині за ці пробіли наше суспільство може поплатитися дуже великою ціною, адже медіакультура «поступово стає основним засобом пізнання світу і через це змінює наше сприйняття реальності, впливає на смаки і цінності.

3. Багатослівно чи коротко висловлено актуальність?

За Вимогами до оформлення дисертацій та авторефератів дисертацій, розроблених на підставі ДСТУ 3008-95 «Документи. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» вказано, що «висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним, визначати сутність наукової проблеми (завдання). На мою думку, автор висловлюється досить розлого і можна було би скоротити (зжати) актуальність до кількох абзаців.

4. Виставити оцінку за 5-бальною шкалою.

Враховуючи, що актуальність та доцільність даного дослідження для розвитку соціальних комунікацій обґрунтовані шляхом критичного аналізу, можемо говорити що вони виконують свої обов’язкові функції у авторефераті. Однак, через багатослів’я оцінку я трошки знизила – 4.5

4. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами:

1. Чи відображено, де виконана робота?

У вступі зазначено, що дисертаційне дослідження виконане «в рамках теми наукових досліджень Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького «Моделювання професійної діяльності майбутнього фахівця в умовах інтеграції України в європейській освітній простір» (№ 0109V002550, наказ МОН від 17.11.2008 р.), а також пов’язане з науковою проблематикою кафедри видавничої справи, редагування і теорії інформації, зокрема з науково-дослідною темою «Медіадослідження у зарубіжній комунікативістиці», затвердженою протоколом № 7 від 11.03.2008 р. засідання Вченої ради Інституту української філології і соціальних комунікацій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького». Варто відмітити, що автором подана інформація про зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами за всіма Вимогами до оформлення дисертацій та авторефератів дисертацій, розроблених на підставі ДСТУ 3008-95 «Документи. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

2. Чи вказана тема роботи, її номери державної реєстрації, в рамках якої виконано дане дослідження?

Як я зазначила у відповіді на переднє питання, окрім того, що тема дослідження пов’язана з проблематикою кафедри видавничої справи, редагування і теорії інформації Інституту української філології і соціальних комунікацій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького так і темою наукових досліджень всього університету (Моделювання професійної діяльності майбутнього фахівця в умовах інтеграції України в європейській освітній простір» (№ 0109V002550, наказ МОН від 17.11.2008 р.).