
- •Загальна психологія
- •Тема 1. Наслідування як механізм володіння діяльністю
- •1. Зміст поняття «наслідування» у психології
- •2. Основні види наслідування
- •3. Динаміка наслідування в онтогенезі
- •4. Наслідування як механізм освоєння діяльності
- •Тема 2-3. Рівні освоєння діяльності: уміння, навички, звички
- •1. Поняття уміння: структура, види та динаміка
- •2. Поняття навички
- •2.1 Види научання та навичок
- •2.2 Динаміка формування навичок
- •3. Фактори, що впливають на формування умінь та навичок
- •4. Поняття про звичку та її роль у виконанні діяльності
- •Тема 4. Психічна саморегуляція діяльності
- •1. Поняття психічної регуляції діяльності
- •2. Рівні саморегуляції діяльності
- •2.1 Психічні процеси і регуляція діяльності
- •2.2 Регуляторна функція системи ставлень особистості
- •2.3 Емоційний компонент регуляції діяльності
- •2.4 Вольова регуляція
- •3. Модель регуляції діяльності
- •Тема 5. Поняття інтелекту у психології. Основні психологічні
- •1. Загальне поняття про інтелект та його функції
- •2. Когнітивний розвиток особистості
- •2.2 Проблеми суспільної детермінації поведінки у розумовому
- •3. Факторні моделі інтелекту
- •3.1 Модель к. Спірмена
- •3.2 Модель д. Гілфорда
- •4. Когнітивна модель практичного інтелекту р. Стернберг
- •5. Модель м.О. Холодної
- •Тема 6. Місце інтелекту у структурі психічної діяльності
- •1. Інтелект та мотивація
- •2. Структура інтелекту людини. Проблема загального інтелекту
- •3. Особистісні властивості та інтелект
- •4. Інтелект та мовлення
- •5. Проблеми штучного інтелекту
- •Тема 7. Мислення як психологічна основа інтелекту
- •1. Мислення як діяльність. Теорія поетапного формування
- •2. Мислення: процес освоєння понять
- •3. Мислення: логіка та прийняття рішень
- •4. Мислення як процес вирішення задач
- •Тема 8. Загальне поняття про увагу у психології
- •1. Визначення уваги. Основні характеристики та функції уваги
- •2.4 Когнітивні теорії уваги
- •2.5 Діяльнісна теорія уваги
- •3. Фізіологія та нейрофізіологія уваги
- •Тема 9. Увага як регулятор психічної активності особистості
- •1. Особистісна зумовленість уваги
- •1.1 Увага як результат дії установки
- •1.2 Інтереси та увага особистості
- •1.3 Увага та звичка
- •2. Взаємозв’язок уваги із сприйманням. Апперцепція
- •3. Місце уваги в структурі особистості
- •4. Увага як регулятор психічної діяльності особистості
- •4.1 Увага як перцептивна дія
- •4.2 Увага і моторна дія
- •4.3 Увага як вольова дія
- •Тема 10. Розвиток та патологія уваги
- •1. Розвиток уваги особистості
- •2. Особистісна зумовленість розсіяності уваги
- •Тема 11. Загальне поняття про відчуття та сприймання
- •1. Єдність відчуттів та сприймання як основа пізнавальної
- •2. Фізичні та фізіологічні основи відчуттів та сприймання
- •3. Сприймання як специфічна перцептивна діяльність
- •Тема 12. Властивості та види відчуттів
- •1. Основні властивості відчуттів
- •1.1 Якість та тривалість відчуттів
- •1.2 Інтенсивність відчуттів. Закон Вебера-Фехнера
- •1.3 Пороги чутливості
- •1.4 Локалізація відчуттів
- •2. Класифікація відчуттів
- •3. Основні види відчуттів
- •3.1 Зорові відчуття. Закономірності кольорових відчуттів
- •3.2 Слухові відчуття
- •3.3 Смакові та нюхові відчуття
- •3.4 Тактильні відчуття: види та функції (відчуття дотику, тиску,
- •Тема 13. Організація та види сприймання
- •1. Організація сприймання
- •2. Класифікація видів сприймання
- •2.1 Сприймання простору (форми, розмірів)
- •2.2 Сприймання руху (відстані)
- •2.3 Сприймання часу
- •3. Ілюзії сприймання
- •Тема 14. Проблема пам’яті у психології
- •1. Поняття пам’яті у психології. Функції пам’яті
- •2. Фізичні та фізіологічні теорії пам’яті
- •2.1 Хімічні та біохімічні передумови пам’яті
- •2.2 Мозкова організація процесів пам’яті (дослідження о.Р. Лурії)
- •Тема 15. Психологічні теорії пам’яті
- •1. Асоціативна теорія пам’яті
- •2. Несвідомі механізми пам’яті (психоаналітичний контекст)
- •3. Проблема пам’яті у роботах гештальтпсихологів
- •4. Когнітивна теорія короткочасної та довготривалої пам’яті
- •5. Діяльнісна теорія пам’яті (у роботах л.С. Виготського,
- •Тема 16. Процеси пам’яті та їх закономірності
- •1. Види запам’ятовування
- •2. Закономірності та прийоми запам’ятовування. Можливості
- •3. Закономірності довільного та недовільного запам’ятовування (за
- •4. Закономірності забування. Повне та часткове забування
- •5. Фізіологічні основи забування інформації
- •6. Збереження інформації як процес пам’яті
- •7. Закономірності впізнавання
- •8. Відтворення інформації
3. Факторні моделі інтелекту
3.1 Модель к. Спірмена
У 1927 p. K. Спірмен започаткував розробку факторного аналізу. Він вважав, що існує єдиний фактор, який визначає успішність розв’язку завдань від найскладніших математичних до сенсомоторних проб. Спірмен назвав його фактором G (від general – загальний). Розв’язання будь-якого конкретного завдання людиною залежить від розвитку в неї як здатності, пов’язаної з фактором G, так і від набору специфічних здібностей, необхідних для розв’язання вузького класу завдань. Ці спеціальні здібності мають у Спірмена назву S-факторів (від special – спеціальний). Між загальним фактором і частками в цій моделі існують фактори проміжного ступеня спільності, котрі беруть участь у розв’язанні досить широкого класу завдань. К. Спірмен виокремив 3 проміжні фактори інтелекту: числовий, просторовий і вербальний. Роль фактора G найбільша під час розв’язання математичних задач і завдань на понятійне мислення. Для сенсомоторних завдань роль загального фактора зменшується при збільшенні впливу спеціальних факторів.
3.2 Модель д. Гілфорда
Найбільшого впливу з факторних теорій до початку 1970-х років досягла, мабуть, «кубічна» модель Д. Гілфорда. Гілфорд намагався використовувати факторний аналіз не для пошуку основних здібностей, а для підтвердження апріорно висунутої теорії. Він вважав, що наші здібності визначаються трьома основними категоріями: операціями, змістом і продуктами. Серед операцій у вихідному варіанті своєї моделі Д. Гілфорд розрізняв пізнання, пам’ять, дивергентне і конвергентне мислення й оцінку, серед змістів – образний, символічний, семантичний і поведінковий; серед продуктів – елементи, класи, відношення, системи, перетворення, передбачення. Будь-яке завдання має той чи інший вид змісту, припускає здійснення певної операції, що зумовлює відповідний продукт. Для обґрунтування своєї теорії Гілфорд систематично використовував факторний аналіз із так званим суб’єктивним обертанням. Цей варіант факторного аналізу спрямований не на те, щоб автоматично виявляти фактори, а на те, щоб підтвердити чи не підтвердити факторну модель, яку заклав дослідник. У наш час, однак, математичні методи Гілфорда зазнали значної критики. Показано, що його дані можна також легко пояснити, виходячи з іншої факторної моделі.
4. Когнітивна модель практичного інтелекту р. Стернберг
За Р. Стернбергом інтелект виявляється в найбільш чистому вигляді в двох типах ситуацій.
По-перше, це ситуації, ступінь новизни яких ставить їх на межу доступності розв’язання. Стернберг при цьому посилається на експериментальні дані, за якими для обдарованих дітей менш ефективними виявляються зовнішні підказки під час розв’язку творчих завдань. Обдароване мислення, таким чином, у нових ситуаціях менше має потребу в зовнішніх підказках.
По-друге, це ситуації, пов’язані з процесом автоматизації. Інтелект, за Стернбергом, виявляється у високій швидкості формування навичок. Зокрема, кореляцію часу реакції з інтелектом він пояснює більш успішним виробленням навички роботи з установкою за виміром часу реакції в людей з високим інтелектом.