- •Загальна психологія
- •Тема 1. Наслідування як механізм володіння діяльністю
- •1. Зміст поняття «наслідування» у психології
- •2. Основні види наслідування
- •3. Динаміка наслідування в онтогенезі
- •4. Наслідування як механізм освоєння діяльності
- •Тема 2-3. Рівні освоєння діяльності: уміння, навички, звички
- •1. Поняття уміння: структура, види та динаміка
- •2. Поняття навички
- •2.1 Види научання та навичок
- •2.2 Динаміка формування навичок
- •3. Фактори, що впливають на формування умінь та навичок
- •4. Поняття про звичку та її роль у виконанні діяльності
- •Тема 4. Психічна саморегуляція діяльності
- •1. Поняття психічної регуляції діяльності
- •2. Рівні саморегуляції діяльності
- •2.1 Психічні процеси і регуляція діяльності
- •2.2 Регуляторна функція системи ставлень особистості
- •2.3 Емоційний компонент регуляції діяльності
- •2.4 Вольова регуляція
- •3. Модель регуляції діяльності
- •Тема 5. Поняття інтелекту у психології. Основні психологічні
- •1. Загальне поняття про інтелект та його функції
- •2. Когнітивний розвиток особистості
- •2.2 Проблеми суспільної детермінації поведінки у розумовому
- •3. Факторні моделі інтелекту
- •3.1 Модель к. Спірмена
- •3.2 Модель д. Гілфорда
- •4. Когнітивна модель практичного інтелекту р. Стернберг
- •5. Модель м.О. Холодної
- •Тема 6. Місце інтелекту у структурі психічної діяльності
- •1. Інтелект та мотивація
- •2. Структура інтелекту людини. Проблема загального інтелекту
- •3. Особистісні властивості та інтелект
- •4. Інтелект та мовлення
- •5. Проблеми штучного інтелекту
- •Тема 7. Мислення як психологічна основа інтелекту
- •1. Мислення як діяльність. Теорія поетапного формування
- •2. Мислення: процес освоєння понять
- •3. Мислення: логіка та прийняття рішень
- •4. Мислення як процес вирішення задач
- •Тема 8. Загальне поняття про увагу у психології
- •1. Визначення уваги. Основні характеристики та функції уваги
- •2.4 Когнітивні теорії уваги
- •2.5 Діяльнісна теорія уваги
- •3. Фізіологія та нейрофізіологія уваги
- •Тема 9. Увага як регулятор психічної активності особистості
- •1. Особистісна зумовленість уваги
- •1.1 Увага як результат дії установки
- •1.2 Інтереси та увага особистості
- •1.3 Увага та звичка
- •2. Взаємозв’язок уваги із сприйманням. Апперцепція
- •3. Місце уваги в структурі особистості
- •4. Увага як регулятор психічної діяльності особистості
- •4.1 Увага як перцептивна дія
- •4.2 Увага і моторна дія
- •4.3 Увага як вольова дія
- •Тема 10. Розвиток та патологія уваги
- •1. Розвиток уваги особистості
- •2. Особистісна зумовленість розсіяності уваги
- •Тема 11. Загальне поняття про відчуття та сприймання
- •1. Єдність відчуттів та сприймання як основа пізнавальної
- •2. Фізичні та фізіологічні основи відчуттів та сприймання
- •3. Сприймання як специфічна перцептивна діяльність
- •Тема 12. Властивості та види відчуттів
- •1. Основні властивості відчуттів
- •1.1 Якість та тривалість відчуттів
- •1.2 Інтенсивність відчуттів. Закон Вебера-Фехнера
- •1.3 Пороги чутливості
- •1.4 Локалізація відчуттів
- •2. Класифікація відчуттів
- •3. Основні види відчуттів
- •3.1 Зорові відчуття. Закономірності кольорових відчуттів
- •3.2 Слухові відчуття
- •3.3 Смакові та нюхові відчуття
- •3.4 Тактильні відчуття: види та функції (відчуття дотику, тиску,
- •Тема 13. Організація та види сприймання
- •1. Організація сприймання
- •2. Класифікація видів сприймання
- •2.1 Сприймання простору (форми, розмірів)
- •2.2 Сприймання руху (відстані)
- •2.3 Сприймання часу
- •3. Ілюзії сприймання
- •Тема 14. Проблема пам’яті у психології
- •1. Поняття пам’яті у психології. Функції пам’яті
- •2. Фізичні та фізіологічні теорії пам’яті
- •2.1 Хімічні та біохімічні передумови пам’яті
- •2.2 Мозкова організація процесів пам’яті (дослідження о.Р. Лурії)
- •Тема 15. Психологічні теорії пам’яті
- •1. Асоціативна теорія пам’яті
- •2. Несвідомі механізми пам’яті (психоаналітичний контекст)
- •3. Проблема пам’яті у роботах гештальтпсихологів
- •4. Когнітивна теорія короткочасної та довготривалої пам’яті
- •5. Діяльнісна теорія пам’яті (у роботах л.С. Виготського,
- •Тема 16. Процеси пам’яті та їх закономірності
- •1. Види запам’ятовування
- •2. Закономірності та прийоми запам’ятовування. Можливості
- •3. Закономірності довільного та недовільного запам’ятовування (за
- •4. Закономірності забування. Повне та часткове забування
- •5. Фізіологічні основи забування інформації
- •6. Збереження інформації як процес пам’яті
- •7. Закономірності впізнавання
- •8. Відтворення інформації
Тема 14. Проблема пам’яті у психології
1. Поняття пам’яті у психології. Функції пам’яті
Пам'ять – це сукупність процесів запам'ятовування, збереження та відтворення людиною свого досвіду. Завдяки їй людина здатна сприймати світ знайомих речей, сприйнятий образ є деякою мірою незалежним від умов сприйняття та викривлень. Пам'ять дає можливість існувати і розвиватися мисленню та уяві. Існує два види пам'яті: короткочасна і довготривала. Короткочасна пам'ять поверхнева і неміцна. Крім видів пам'яті, виділяють ще її процеси, беручи за основу різні функції, виконувані пам'яттю в житті й діяльності:
а) запам'ятовування (закріплення);
б) відтворення (актуалізація, поновлення);
в) збереження;
г) забування.
Між усіма цими процесами існує тісний динамічний взаємозв'язок.
Запам'ятовування – це процес пам'яті, внаслідок якого відбувається закріплення нового шляхом пов'язування його з засвоєним раніше. Відповідно до цілей діяльності, у яку включені процеси запам'ятовування, виділяють довільне і мимовільне запам'ятовування.
Відтворення – процес пам'яті, внаслідок якого відбувається актуалізація закріпленого раніше змісту психіки шляхом вилучення його з довгочасної пам'яті та переведення в короткочасну.
Упізнавання – це відтворення якого-небудь об'єкта в умовах повторного сприймання. Власне відтворення здійснюється без повторного сприймання відтворюваного об'єкта. Воно може бути довільним і мимовільним.
Пригадування – відтворення, пов’язане з труднощами пошуку необхідної інформації.
Забування – процес пам'яті, який полягає в неможливості актуалізувати збережену інформацію. Забування виявляється тим глибше, чим рідше включається матеріал у діяльність особистості, чим менш значимим стає він для досягнення актуальних життєвих цілей.
2. Фізичні та фізіологічні теорії пам’яті
Фізіологічна теорія. Згідно з ученням Павлова, матеріальною основою пам’яті є пластичність кори великих півкуль головного мозку, її здатність утворювати нові тимчасові нервові зв’язки, умовні рефлекси. Утворення, зміцнення та згасання тимчасових нервових зв’язків є фізіологічним механізмом пам’яті. Запамґятоване зберігається не як образ, а як «слід», як тимчасові нервові зв’язки, що утворилися у відповідь на дію подразника. Фізіологічна основа пам’яті тісно пов’язана із закономірностями вищої нервової діяльності. Учення про утворення тимчасових нервових зв’язків – це теорія запам’ятовування на фізіологічному рівні.
Фізична теорія. Згідно з фізичною теорією пам’яті, проходження будь-якого збудження через певну групу клітин (нейронів) залишає після себе фізичний слід, що зумовлює механічні та електронні зміни у синапсах (місце сполучення нервових клітин). У разі зорового сприймання предмета його ніби обстежують оком за контуром, який супроводжується рухом імпульсу у відповідній групі нервових клітин, які нібито моделюють сприйнятий об’єкт у вигляді просторово-часової нервової структури. Цю теорію називають ще теорією нейронних моделей. Процес створення та активізації нейронних моделей є базовим щодо процесів запам’ятовування, відтворення та збереження.