- •Загальна психологія
- •Тема 1. Наслідування як механізм володіння діяльністю
- •1. Зміст поняття «наслідування» у психології
- •2. Основні види наслідування
- •3. Динаміка наслідування в онтогенезі
- •4. Наслідування як механізм освоєння діяльності
- •Тема 2-3. Рівні освоєння діяльності: уміння, навички, звички
- •1. Поняття уміння: структура, види та динаміка
- •2. Поняття навички
- •2.1 Види научання та навичок
- •2.2 Динаміка формування навичок
- •3. Фактори, що впливають на формування умінь та навичок
- •4. Поняття про звичку та її роль у виконанні діяльності
- •Тема 4. Психічна саморегуляція діяльності
- •1. Поняття психічної регуляції діяльності
- •2. Рівні саморегуляції діяльності
- •2.1 Психічні процеси і регуляція діяльності
- •2.2 Регуляторна функція системи ставлень особистості
- •2.3 Емоційний компонент регуляції діяльності
- •2.4 Вольова регуляція
- •3. Модель регуляції діяльності
- •Тема 5. Поняття інтелекту у психології. Основні психологічні
- •1. Загальне поняття про інтелект та його функції
- •2. Когнітивний розвиток особистості
- •2.2 Проблеми суспільної детермінації поведінки у розумовому
- •3. Факторні моделі інтелекту
- •3.1 Модель к. Спірмена
- •3.2 Модель д. Гілфорда
- •4. Когнітивна модель практичного інтелекту р. Стернберг
- •5. Модель м.О. Холодної
- •Тема 6. Місце інтелекту у структурі психічної діяльності
- •1. Інтелект та мотивація
- •2. Структура інтелекту людини. Проблема загального інтелекту
- •3. Особистісні властивості та інтелект
- •4. Інтелект та мовлення
- •5. Проблеми штучного інтелекту
- •Тема 7. Мислення як психологічна основа інтелекту
- •1. Мислення як діяльність. Теорія поетапного формування
- •2. Мислення: процес освоєння понять
- •3. Мислення: логіка та прийняття рішень
- •4. Мислення як процес вирішення задач
- •Тема 8. Загальне поняття про увагу у психології
- •1. Визначення уваги. Основні характеристики та функції уваги
- •2.4 Когнітивні теорії уваги
- •2.5 Діяльнісна теорія уваги
- •3. Фізіологія та нейрофізіологія уваги
- •Тема 9. Увага як регулятор психічної активності особистості
- •1. Особистісна зумовленість уваги
- •1.1 Увага як результат дії установки
- •1.2 Інтереси та увага особистості
- •1.3 Увага та звичка
- •2. Взаємозв’язок уваги із сприйманням. Апперцепція
- •3. Місце уваги в структурі особистості
- •4. Увага як регулятор психічної діяльності особистості
- •4.1 Увага як перцептивна дія
- •4.2 Увага і моторна дія
- •4.3 Увага як вольова дія
- •Тема 10. Розвиток та патологія уваги
- •1. Розвиток уваги особистості
- •2. Особистісна зумовленість розсіяності уваги
- •Тема 11. Загальне поняття про відчуття та сприймання
- •1. Єдність відчуттів та сприймання як основа пізнавальної
- •2. Фізичні та фізіологічні основи відчуттів та сприймання
- •3. Сприймання як специфічна перцептивна діяльність
- •Тема 12. Властивості та види відчуттів
- •1. Основні властивості відчуттів
- •1.1 Якість та тривалість відчуттів
- •1.2 Інтенсивність відчуттів. Закон Вебера-Фехнера
- •1.3 Пороги чутливості
- •1.4 Локалізація відчуттів
- •2. Класифікація відчуттів
- •3. Основні види відчуттів
- •3.1 Зорові відчуття. Закономірності кольорових відчуттів
- •3.2 Слухові відчуття
- •3.3 Смакові та нюхові відчуття
- •3.4 Тактильні відчуття: види та функції (відчуття дотику, тиску,
- •Тема 13. Організація та види сприймання
- •1. Організація сприймання
- •2. Класифікація видів сприймання
- •2.1 Сприймання простору (форми, розмірів)
- •2.2 Сприймання руху (відстані)
- •2.3 Сприймання часу
- •3. Ілюзії сприймання
- •Тема 14. Проблема пам’яті у психології
- •1. Поняття пам’яті у психології. Функції пам’яті
- •2. Фізичні та фізіологічні теорії пам’яті
- •2.1 Хімічні та біохімічні передумови пам’яті
- •2.2 Мозкова організація процесів пам’яті (дослідження о.Р. Лурії)
- •Тема 15. Психологічні теорії пам’яті
- •1. Асоціативна теорія пам’яті
- •2. Несвідомі механізми пам’яті (психоаналітичний контекст)
- •3. Проблема пам’яті у роботах гештальтпсихологів
- •4. Когнітивна теорія короткочасної та довготривалої пам’яті
- •5. Діяльнісна теорія пам’яті (у роботах л.С. Виготського,
- •Тема 16. Процеси пам’яті та їх закономірності
- •1. Види запам’ятовування
- •2. Закономірності та прийоми запам’ятовування. Можливості
- •3. Закономірності довільного та недовільного запам’ятовування (за
- •4. Закономірності забування. Повне та часткове забування
- •5. Фізіологічні основи забування інформації
- •6. Збереження інформації як процес пам’яті
- •7. Закономірності впізнавання
- •8. Відтворення інформації
Размещено на http://www.allbest.ru/
Загальна психологія
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Практичне заняття №1
Тема 1. Наслідування як механізм володіння діяльністю
1. Зміст поняття «наслідування» у психології
Наслідування – це усвідомлене або неусвідомлене повторення (копіювання) зразка або приклада. Наслідування – широко розповсюджений процес у суспільному житті. Діти захоплено імітують поведінку, манеру спілкування, стиль одягу, жести та міміку свого улюбленого героя кіно чи відомого спортсмена, політика чи ведучого шоу. Розвиток та поширення моди так само ґрунтуються на процесі наслідування. Наслідують не лише відомих людей, а і друзів, знайомих, сусідів. Одяг, зачіски, меблі, стиль оформлення інтер'єру квартир, архітектурна своєрідність будинків, манера спілкування – все це може виступати у якості об'єкту наслідування.
2. Основні види наслідування
Існує три варіанти здійснення наслідування зразку.
• Відповідно інструкції. Цей вид наслідування використовується в офіційних групах. Наприклад, у військових та міліційних підрозділах.
• Завдяки домовленості між особами. Цей варіант наслідування може виявитися у процесі виробничих відносин, якщо досвід роботи та ділові відношення певної бригади стають об'єктом вивчення та розповсюдження. Люди, які переймають досвід, роблять це за допомогою наслідування.
• Стихійно. У цьому випадку імітують поведінку, прийоми розумової діяльності, стиль спілкування відомої людини, авторитетної особи чи колективу.
3. Динаміка наслідування в онтогенезі
Розглядаючи проблему динаміки і функцій наслідування в онтогенезі, В.О. Просецький [4] зазначає, що розвиток здійснюється від нижчих форм до вищих і демонструє певні загальні тенденції і напрями розвитку імітаційної діяльності в онтогенезі (від зовнішнього, безумовно-рефлекторного, недовільного, простого, одиничного наслідування немовлят до внутрішніх складних, творчих актів наслідування у юнаків). Таким чином, автор виділяє кілька етапів розвитку імітаційної діяльності.
4. Наслідування як механізм освоєння діяльності
Доведено, що емоційна близькість та позитивне емоційне підкріплення викликає у дитини прагнення бути в усьому схожою на значимого дорослого, виникає потреба в ідентифікації (В.С. Мухіна, З. Фрейд), що в значній мірі впливає як на поведінку дитини, так і на формування її особистості в цілому. Наслідування є також механізмом формування у дитини самосвідомості та самооцінки, оскільки імітуючи, аналізуючи дії інших, дитина пізнає не лише оточуючий світ, а й саму себе, свої можливості, будує своє бачення світу, включається до системи соціальних стосунків. Зазначені особливості наслідування в дитячому віці ставлять певні специфічні вимоги перед оточуючими, що полягають у сприянні розширенню, збільшенню творчих можливостей наслідування дітей в ході онтогенезу. Проте нез’ясованим залишається ще питання впливу наслідування на розвиток творчих здібностей та особливостей переходу від наслідувальної до творчої діяльності. Очевидним є той факт, що цей перехід здійснюється через механізм вибіркового наслідування завдяки рефлективності творчо обдарованих дітей. Тому вже в дошкільному віці такі діти здатні до творчого наслідування, що в подальшому може сприяти переходу до власної творчості. Проте це твердження ще потребує подальшої розробки і доведення.
Практичне заняття №2-3