- •«Охорона праці в галузі» як соціально-економічний чинник і галузь науки.
- •Основні поняття в дисципліні «оп в галузі», їх терміни та визначення.
- •Основні принципи державної політики в галузі оп.
- •Порядок розробки та впровадження суоп.
- •Положення про розробку, побудову, викладання і перегляд інструкції з оп.
- •Планування і фінансування заходів з оп.
- •Служба оп підприємства. Права і обов’язки.
- •Задачі і повноваження комісії з питань оп підприємства.
- •Завдання і повноваження уповноважених найманими працівниками з питань оп.
- •Управління внутрішніми нормативними актами з оп.
- •Професійний вибір працівників.
- •Навчання з питань оп працівників і керівників робіт і спеціалістів.
- •Інструктаж з оп відповідно до нпаоп 0.00-4.12-05.
- •Порядок проведення внутрішнього аудиту з питань оп.
- •Плани протоколи, періодичність оглядів та трьохрівнева система контролю в аудиті оп.
- •Організація робочих місць відповідно до «рекомендацій відносно побудови, впровадження і удосконалення суоп».
- •Розрахунок ризиків виробництва на робочих місцях.
- •Порядок проведення медичних оглядів працівників.
- •Обов’язки роботодавців, медичного персоналу і працівників в організації і проведенні медичних оглядів.
- •Забезпечення безпечного стану будівель і споруд відповідно до «Положення про безпечну експлуатацію виробничих будівель і споруд».
- •Забезпечення режимів праці та відпочинку.
- •Забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці.
- •Порядок ознайомлення працівника під розписку з умовами праці.
- •Заохочення працівників за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.
- •Види інструкцій з оп та порядок їх розробки, затвердження і перегляду.
- •Нещасні випадки (нв) на виробництві, що підлягають розслідуванню.
- •Порядок організації розслідування нещасного випадку не віднесеного до тяжкого, смертельного, групового.
- •Порядок спецрозслідування.
- •Обов’язки роботодавця під час спецрозслідування.
- •Порядок розслідування професійних захворювань.
- •Звітування про стан умов і нв на виробництві.
- •Порядок розробки та зміст посадової інструкції з оп.
- •Відповідальність за порушення законодавства з оп.
- •Порядок допуску працівника до роботи.
- •Фізичні і фізіологічні характеристики шуму.
- •Санітарно-гігієнічне нормування шуму та вібрацій.
- •Дія шуму і вібрацій на організм людини.
- •Безпека при виконанні робіт на токах.
- •Оцінка безпеки металообробних верстатів та ремонтно-технічного обладнання.
- •Заходи і засоби захисту від шуму та вібрацій.
- •Система протипожежного захисту.
- •Система попередження пожежі.
- •Засоби пожежної безпеки в тваринництві.
- •Вимого пожежної безпеки до с/г машин при збиранні врожаю.
- •Основні засоби гасіння пожежі.
- •Задачі страхування від нещасних випадків.
- •Види відшкодувань в нв.
- •Процедура підготовки і заключення колективного договору.
- •Розділ «оп» в колдоговорі.
- •Відповідальність за виконання колдоговору.
- •Роль профспілок в організації оп.
- •Зміст і послідовність проведення роботи по оцінці стану робочих місць, паспортизації її виробничих дільниць.
- •Оцінка робочих місць за умовами праці.
- •Оцінка засобів технічної безпеки.
- •Оцінка відповідності інформаційного забезпечення.
- •Оцінка забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту.
- •Дія електроструму на організм людини.
- •Умови ураження електрострумом.
- •Класифікація умов праці по ступеню електробезпеки.
- •Заходи і засоби захисту від ураження електрострумом.
- •Захисне заземлення і занулення.
Класифікація умов праці по ступеню електробезпеки.
Діючі Правила устаткування електроустановок за характером умов праці поділяють робочі приміщення на такі категорії:
особливо небезпечні;
з підвищеною небезпекою;
без підвищеної небезпеки.
Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю одного з таких чинників, як: особливо висока вологість; хімічно активне середовище; наявність двох чи більше чинників умов праці з підвищеною небезпекою.
Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю одного з таких чинників, як: підвищена вологість; висока температура (вище, ніж 30?С); наявність заземлених металоконструкцій, струмопровідної підлоги.
Приміщення без підвищеної небезпеки не мають вищезгаданих ознак (чинників).
За характером середовища праці розрізняють такі приміщення:
нормальні (сухі приміщення, в яких відсутні ознаки жарких, запилених приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем);
сухі (приміщення, в яких відносна вологість повітря <60 %);
вологі (приміщення, в яких відносна вологість повітря = 6…75 %);
сирі (приміщення, в яких відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75 %, але не досягає 100 %);
особливо сирі (відносна вологість повітря близька до 100 %, стіни, стеля, обладнання вкриті вологою);
жаркі (температура повітря протягом тривалого часу > 30С);
запилені (у приміщенні наявний струмопровідний або струмонепровідний пил, який осідає на дротах та інших предметах і проникає всередину машин і механізмів і апаратів);
з хімічно активним середовищем (у приміщенні протягом тривалого часу або постійно міститься пара або тверді осади на предметах, які руйнують ізоляцію та струмопровідні деталі обладнання).
Заходи і засоби захисту від ураження електрострумом.
Средства защиты от поражения электрическим током разделяются на общетехнические, специальные и индивидуальные.
К общетехническим средствам защиты от прикосновения к токоведущим частям относятся:
рабочая изоляция;
двойная изоляция;
обеспечение недоступности токоведущих частей с использованием оградительных средств (ограждения, кожух, корпус, электрический шкаф и т. д.);
блокировки безопасности (механические, электрические);
использование малого напряжения в локальных светильниках, применяемых внутри и снаружи особо опасных помещений (не более 36 В; во взрывоопасных помещениях – не более 12 В);
меры ориентации (маркировка отдельных частей электрооборудования, надписи, предупредительные знаки, разноцветная изоляция, световая сигнализация и др.).
Изоляция проводов характеризуется ее электрическим сопротивлением. Высокое сопротивление изоляции проводов относительно земли и корпусов электроустановок создает безопасные условия для человека. Ограждения применяются сплошные и сетчатые.
Блокировка применяется в электроустановках с огражденными токоведущими частями. Она автоматически обеспечивает снятие напряжения с токоведущих частей электроустановок при несанкционированном проникновении за ограждение.
К специальным средствам защиты от напряжения, появившегося на корпусе электроустановки в результате нарушения изоляции, относятся защитное заземление, защитное зануление и защитное отключение.
Защитное заземление устраивается в электрических сетях с изолированной и с заземленной нейтралью. Оно представляет собой преднамеренное соединение с землей нетоковедущих металлических корпусов электроустановок. Защитное заземление необходимо для снижения напряжения относительно земли до безопасной величины на металлических корпусах электроустановок, нормально не находящихся под напряжением и оказавшихся под таковым в результате повреждения изоляции.
Защитное зануление устраивается в сетях с глухозаземленной нейтралью напряжением до 1000 В, так как одно защитное заземление не обеспечивает достаточно надежной и полной защиты. Занулением называется преднамеренное соединение корпусов электроустановок с нулевым проводом, идущим от заземленной нейтрали источника тока.
Защитное отключение – это быстродействующая защита, обеспечивающая автоматическое отключение электроустановки при возникновении в ней опасности поражения человека электрическим током. Индивидуальные электрозащитные средства предназначены для защиты людей, работающих в электроустановках, от поражения электрическим током и воздействия электрической дуги и электромагнитного поля.