- •1.Економічна природа конкурентної боротьби.
- •13. Ориентация структурной политики государства на обеспечение конкурентоспособности национальных товаропроизводителей
- •2. Еволюції теоретичних поглядів на к.
- •5.Функціональна конкуренція. Суть і причини виникнення.
- •3.Основні функції та класифікація конкуренції.
- •14. Конкурентоспроможність (к-ть) товару як складова пок-ка (хар-ки) к-ті п-ва.
- •4. Основні види конкуренції.
- •21. Суть і структура чинників, що впливають на формування конкурентоспроможності підприємства.
- •51.Цілі та особлив-ті формув-я основн. Страт-й конкур.Боротьби.
- •9.Конкурентоспроможність (к), її сутність та різновиди.
- •36. Основные подходы к конкурентному управлению
- •10. Співвідношення ек. Категорій міжн. Конкуренція та міжн. Конкурентоспроможність.
- •15. М/н конкур-способность товара, как мера прибыли предприятия
- •19. Понятие и сущность конкур-способности персонала в сис-ме обеспечения м/н конкур-способности предприятия
- •29. Сущность факторов, влияющих на интенсивность конкуренции на международных рынках
- •22. Конкурентоспос-ть украинских предприятий в современных условиях развития мировой экономики
- •35. Кокурентное управление в современной системе мен-та
- •12. Конкурентоспособность национальных товаропроизводителей и гос-ый протекционизм
- •17. Основні принципи визначення конкурентосроможності продукції.
- •18. Ключові ха-ки конкурентоспроможності під-тва.
- •24. Ключові хар-ки теорії конкурент переваг м.Портера.
- •27. Основные показатели определения концентрации рынка и его рентабельности
- •31. Сущность международного рынка, современные особенности его функционирования
- •41. Конкурентные риски
- •30. Методы определения емкости рынка
- •49. Конкурентні переваги вузької спеціалізації.
- •32. Структура международного рынка
- •33.Ринкова ніша. Вибір цільової ринкової ніші для підприємства.
- •42. Напрвления повышения конк-ти укр. Пред-й
- •44/ Конкурент.Переваги як фактори формув-ня страт-ї забезпеч-я конкур-спром-ті п-ва.
- •47.Конкурентні інноваційні стратегії.
- •48.Конкурентні стратегії у сфері малого бізнесу.
- •50. Конкурентні стратегії у сфері масового виробництва
- •60. Поняття та сутність міжнародної конкурентоспроможності регіону.
- •62. Характеристика конкурентних позицій макрорегіонів України на міжнародному ринку шляхом аналізу їх конкурентних переваг.
- •63. Поняття та сутність кластерних утворень, основні функції.
- •64. Формування регіональних кластерних об’єднань, основні цілі та фази.
- •65. Основні види кластерних об’єднань, їхня характеристика.
- •66. Роль та значення кластерів у системі формування та забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємств.
- •67. Кластерні утворення на регіональному рівні, їхня роль та значення у системі забезпечення міжнародної конкурентоспроможності регіону.
- •1. Организация транснациональной инновационной деятельности (на примере сша и Японии)
- •2. Формы интернационализации инновационной деятельности
- •99.Сучасні особливості формування структури міжнародної торгівлі в умовах глобалізації.
42. Напрвления повышения конк-ти укр. Пред-й
повышение конкурентоспособности отечественных товаропроизводителей должно стать самым важным приоритетом промышленной политики У. Ключевой текущей задачей является выверенная во времени и в отраслевых приоритетах точечная поддержка технологических и экспортоориентированных производств. Зарубежный опыт свидетельствует, что и в сложных экономических условиях сильное государство может осуществлять в определенных минимальных объемах ориентированную промышленную политику. Речь идет о формировании такой идеологии промышленной политики, которая была бы адекватна условиям рынка, требованиям независимости государства и ее эффективного интегрирования в мировую экономическую систему. Практической основой ее разработки и реализации, по нашему мнению, должны стать решения таких главных задач: 1. оценка степени конкурентоспособности нац экономики; 2. обоснование приоритетных отраслей, производств и видов продукции, которые получают конкурентные преимущества на мир рынке; 3. определение путей и мероприятий государственного содействия повышению конкурентоспособности отечественного производства; 4. объединение усилий государства в осуществлении структурной перестройки, инновационной политики и соц-к развития регионов; 5. научно-практич и институциональное обеспечение мероприятий по повышению конк-и отеч производства. В деле развития конк-и предприятий промышленная политика должна быть направлена на решение следующих задач: 1. совершенствование нормативно-правовой базы развития конкурентной среды, недопущение проявлений монополизма на внутреннем рынке и создание равных условий для конкурирующих субъектов; 2. развитие потребительского спроса на продукцию и услуги путем введения прогрессивных стандартов качества, расширение правовой базы потребительских обществ, распространение достоверной информации о товарах и услугах; 3. стимулирование предприятий к проведению глобальной стратегии относительно перспектив развития, повышения эффективности, конкурентоспособности и расширения экспорта; 4. постоянное развитие и совершенствование инфраструктуры — транспорта, телекоммуникаций, связи, образования, здравоохранения и науки; 5. проведение согласованной структурной политики между странами СНГ по вопросам развития конк-и предприятий и обеспечения равных условий конкуренции.
44/ Конкурент.Переваги як фактори формув-ня страт-ї забезпеч-я конкур-спром-ті п-ва.
Конкур-перевага фірми- це вис. компетент-ть фірми у б-я галузі діяль-ті або у вир-ві товару в порівн-ї з фірмами-конкурентами. Поняття її рівня характериз. продукт-ть використ-я рес-сів та виявлення у співставл-і з іншими суб-ми господарюв-я. Вимоги до конкур. переваг: 1) ідентич-ть хар-ру потреб, що задовольн-ся; 2) ідентич-ть профілю спожив-в та фаз життєвого циклу товару. Якщо дотрим-ся дан. вимог, то рівень конкур. переваги може бути визнач. як віднош-я рентабельт-ті в-ва цієї фірми до аналогічн. пок-ка фірми-лідера, взятий за відпов.пер-д часу. Чинник конкур.переваги- це конкрет.компонент зовн або внутр сер-ща фірми, по якому вона має переваги перед конкур-ми. Існують тактичні та стратег.чинники. Стратег.чинник- це конкрет компонент внутр або зовн сер-ща фірми, завдяки якому вона може переважати перед конкур. фірмою після викон-я у перспективі конкрет.умов, які визнач перевагу конкур-та фірми або якогось компон-та фірми. Термін реаліз-ї страт.чинника може бути не менше 2 років. За М.Портером конкур. перевага ділиться на 2 види: більш низькі витрати та диференціація товарів. Важко, але можна все таки отримати конкур.перевагу на основі і більш низьких витрат і диференціації. Портер вважає, що конкур.перевагу отрим фірми: 1) які базуються в тих країнах, що дозвол найшвидше накопичити спеціалізов рес-си та навички; 2) якщо в країні базування фірми більш точна та доступна інформація щодо потреб в тов-х та технологіях; 3) якщо можливі капіталовкладення; 4) якщо співпадають інтереси власників, менеджерів та персоналу. Портер встановив, що тривалість утримання конкур.переваг залежить: 1) від джерела переваг (низького аба високого рангу); 2) від кількості наявних у фірми джерел конкур.переваг; 3) від активності в модернізації вир-ва та інших видів д-ті.