Цінові субстратегії відносно показників «ціна — якість»

Ціна/Якість	висока	середня	низька
висока	високих, демонстративних цін	глибокого проникнення на ринок	підвищеної цінності, важливості товару
середня	підвищеної ціни	середнього рівня	доброякісності (проникнення)
низька	пограбування	показного блиску	низької важливості (збутова)

Застосування адаптивних інструментів: зміни в прейскурантах, компенсації, додаткові надбавки, знижки тощо.

3. Цінові стратегії залежно від цілей фірми на зовнішньому ринку

Таблиця 3

Цінові стратегії залежно від цілей фірми на зовнішньому ринку

Ціль	Цінова стратегія	Сутність стратегії	Примітка
Вихід на новий ринок	«проникнення»	ціни, нижчі від цін конкурентів	нетривалий час; підвищення цін повинно обгрунтовуватися
Презентація нового товару	«зняття вершків»	встановлення максимальної ціни	нетривалий час; є ризик запізнення зі знижкою ціни
Захист позицій	Відкрита цінова війна Встановлення «при­хованої» знижки Послідовний прохід по сегментах	Зниження цін Підвищення якості при збереженні рівня ціни Поступове зниження цін під час переходу з одного сегмента на інший	близька за змістом до «зняття вершків»
Швидка компенсація витрат	«доступних цін»	встановлення невисокої ціни в розрахунку на обсяги продажу	застосовується за невпевненості в ринковому успіху товару
Задовільна компенсація витрат	«цільових цін»	встановлення ціни, яка забезпечить стабільність на 2—3 роки	використовують великі верстато-будівельні фірми; при масовому та багатосерійному виробництві
Стимулювання комплексної закупівлі	«збиткового лідера»	низька ціна на основний товар, а висока на супутні

Завдання для перевірки знань Тема. Міжнародна цінова політика

1. При виході на новий зарубіжний ринок фірми, як правило, застосовують цінову стратегію «проникнення», основними недоліками якої є: А) ризик запізнення зі знижкою ціни; Б) необхідність обґрунтування подальшого підвищення цін; В) ризик виникнення цінової війни.

2. Основним методом встановлення ціни в міжнародній практиці є: А) витратний; Б) на основі попиту; В) на основі просування; Г) жоден з названих методів не має самостійного значення.

3. Приймаючи рішення з таких питань, як взаємозв’язок цін на товари в межах номенклатури виробництва, частота використання знижок, співвідношення цін з цінами конкурентів та методи встановлення цін на нові товари, фірма розробляє: А) інструменти реалізації цінової політики; Б) цінову стратегію; В) загальну політику ціноутворення.

4. Стратегія «доступних цін» застосовується: А) за невпевненості в ринковому успіху товару; Б) у разі виходу на новий ринок; В) для презентації товару ринкової новизни.

5. Такі цінові стратегії, як відкрита цінова війна, встановлення «прихованої» знижки, послідовне проходження по сегментах, застосовуються з метою: А) швидкої компенсації витрат; Б) стимулювання комплексної закупівлі; В) захисту позицій.

6. Якщо на закордонному ринку фірма пропонує товар високої якості за середньої ціною, то вона застосовує субстратегію («ціна — якість»): А) середнього рівня; Б) доброякісності (проникнення); В) глибокого проникнення на ринок. 7. На процес ціноутворення в міжнародному маркетингу впливають такі товарні чинники: А) стадія життєвого циклу товару, урядові дії, витрати на розробку ринку; Б) торговельні бар’єри, макроекономічний стан, конкуренція; В) товари-субститути, характеристики товару, стадія життєвого циклу товару.

8. Встановлення стандартних або змінних цін, використання єдиних чи гнучких цін, застосування округлених або неокруглених цін, використання залежності «ціна — якість» — це: А) елементи загальної політики ціноутворення; Б) інструменти реалізації цінової стратегії; В) цінові стратегії.

9. Якщо на закордонному ринку фірма пропонує товар низької якості за високою ціною, то вона застосовує субстратегію («ціна — якість»): А) високих, демонстративних цін; Б) пограбування; В) підвищеної ціни