3. Особливості державного бюджету в роки повоєнних п'ятирічок.

Відновлення народного господарства забезпечило систематичний ріст бюджетних ресурсів. Головним джерелом доходів державного бюджету в 1946-1950 роках, як і до воєнний період, були податок з обороту та відрахування від прибутку. Питома вага податку з обороту в доходах бюджету після проведення грошової реформи із року в рік знижувалась в зв'язку з систематичним зниженням роздрібних цін на промислові і продовольчі товари і збільшення прибутку підприємства. Відбулися зміни і в структурі витрат державного бюджету. Збільшились витрати на народне господарство і соціально-культурні міроприємства за рахунок відповідного скорочення військових витрат. Державний бюджет країни об'єднував республіканський і місцеві. За його допомогою перерозподілялася більша частина національного доходу республіки між виробничою та невиробничою сферами, галузями господарства, економічними районами.

4. Розвиток фінансів України у 70-90 роках.

Фінансова політика спиралася головним чином на адміністративні методи управління і мала на меті головним чином фіскальні цілі. Основна частина фінансових ресурсів мобілізувалась і перерозподілялась через державний бюджет. Збалансування державного бюджету досягалось шляхом все більшого перерозподілу доходів державних підприємств - вилучення прибутку, коштів фондів економічного стимулювання, амортизаційних відрахувань, в окремих випадках і власних оборотних коштів. Це порушило економічні інтереси трудових колективів. Відбувся відрив формування фінансових ресурсів від кінцевих результатів виробництва, що створило чималі проблеми, як у сфері розподілу так і безпосередньо в виробництві. Невиконання рядом галузей планів прибутку. Великі втрати і невиробничі витрати привели до призупинення росту доходів держави. Збільшилась питома вага дотацій збитковим підприємствам. В наслідок збільшення витрат по відношенню до джерел доходів фінансових ресурсів державний бюджет став дефіцитним. Тому виникла потреба проведення радикальної економічної, в тому числі фінансово-кредитної політики. Гальмувала економічний розвиток система управління та планування промисловості. Протягом другої половини 40-х — початку 50-х років господарство України контролювалося галузевими загальносоюзними, союзно-республіканськими і республіканськими міністерствами (у березні 1.946 р. народні комісаріати були перетворені на міністерства).

Негативні риси фінансової системи у 70-90 рр.: висока централізація бюджетної системи;

нераціональна структура державних видатків, дотаційна підтримка нерентабельних підприємств; повне вилучення доходів підприємств на користь державного бюджету; неефективна податкова система; існування прихованого бюджетного дефіциту

Основні терміни:

1. Військовий податок – введений 1.01.1942 р., з 1942 - 1946 р. він дозволив мобілізувати 72,1 млрд. крб.

2. Держ. позики – залучення державою коштів населення.

3. Німецькі кредитні білети – платіжний засіб в Укр. під час німецької окупації.

4. Господарська реформа 1965 р. - посилення застійних явищ у соціально-економічному житті 70-х—першій половині 80-х років, спроби реформування господарської системи в другій половині 80-х років та їх невдача.

5. Фонди підпр-в: матеріального заохочення, соціально-культурних заходів та житлового будівництва, розвитку вироб-ва.

6. Платежі з прибутку - сукупність фінансових важелів, за допомогою яких частина прибутку держ. соціалістичних підприємств і господарських організацій надходить до державного бюджету.

7. Плата за основні виробничі фонди і нормовані виробничі кошти - форма розподілу прибутку між госпрозрахунковими підприємствами і державою.

8. Фіксовані (рентні) платежі - обов'язкові платежі до держ. бюджету, які встановлюються для підприємств з найбільш сприятливими умовами виробництва, що дає їм змогу одержувати диференційований чистий прибуток.

9. Вільний залишок прибутку - це та частина прибутку, яка залишається у підприємства після перерахування всіх платежів у бюджет.