
- •1. Визначення категорії «інфраструктура». Види інфраструктури. Предмет вивчення науки «Інфраструктура товарного ринку»
- •2. Ринок як економічна категорія. Функції ринку.
- •3. Відмінності між споживчим ринком та ринком товарів виробничо-технічного призначення
- •4. Поняття ринкового процесу. Види та визначення ринкових процесів.
- •5. Сутність та роль інфраструктури товарного ринку. Особливості діяльності суб’єктів ітр.
- •6. Складові ітр
- •7. Функції ітр
- •8. Оптова торгівля як економічна категорія. Макроекономічні функції оптової торгівлі.
- •9. Мікрофункції підприємств оптової торгівлі з обслуговування товарного ринку
- •10. Транзитний товарообіг
1. Визначення категорії «інфраструктура». Види інфраструктури. Предмет вивчення науки «Інфраструктура товарного ринку»
Категорію «інфраструктура» визначають як похідну від латинського «infra» — під, нижче та «structure» — будівля, розміщення. До неї належать головні установи та інститути, необхідні для функціонування економіки й суспільства. При цьому наголошують, що інфраструктура становить фундамент суспільного виробництва, забезпечує нормальний перебіг процесу відтворення.
Залежно від функціонального призначення інфраструктури здійснюють ЇЇ класифікацію та вирізняють окремі види як складові цілісного інфраструктурного комплексу:
виробнича,
соціально-побутова
та ринкова інфраструктура.
Предмет вивчення науки «Інфраструктура товарного ринку» — дія економічних законів, яким підпорядковується рух речових чинників і продуктів суспільного виробництва.
2. Ринок як економічна категорія. Функції ринку.
Як економічна категорія ринок — це сукупність відносин, що виникають у сфері обігу внаслідок купівлі-продажу товарів.
Ринок виконує такі економічні функції:
узгоджувальну — узгоджує асортиментну структуру виробництва та споживання економічних ресурсів; балансує попит та пропозицію за обсягом і товарною структурою;
регулювальну — регулює пропорції між виробництвом і споживанням шляхом встановлення цінових еквівалентів для обміну товарів;
оцінювальну — виявляє цінність товару за допомогою визначення не лише кількості витраченої праці, а й її віддачі, урівнює витрати і результати;
стимулюючу — мотивація виробників до підвищення ефективності виробництва, створення товарів із найменшими витратами та отримання прибутку, реалізації у виробництві науково-технічних досягнень;
ощадну — забезпечує економічність споживання, скорочення витрат обігу як у сфері виробництва, так і в сфері споживання;
економічного відбору — полягає в тому, що завдяки конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств;
інтегруючу - полягає в здатності ринку «зшивати» економіку в єдине ціле, розвиваючи систему вертикальних і горизонтальних зв'язків, у тому числі зовнішньоекономічних.
3. Відмінності між споживчим ринком та ринком товарів виробничо-технічного призначення
Попри схожість споживчого ринку та ринку товарів виробничо-технічного призначення відмінності між ними доволі суттєві.
По-перше, ці ринки розрізняються за характером попиту. Попит на продукцію споживчого ринку називається природним (первинним), оскільки його причиною є потреба споживача. Попит на товари виробничо-технічного призначення є похідним від споживчого попиту.
По-друге, попит на споживчому ринку гнучкіший, оскільки він більше залежить від зміни уподобань споживачів, коливань ціни, ніж попит на товари виробничо-технічного споживання. Останній не може сильно змінюватися, тому що це впливатиме на ритм діяльності підприємств і навіть може призвести до їх зупинення.
По-третє, на ринку товарів виробничо-технічного призначення діє значно менша кількість суб'єктів. Як правило, вони відомі один одному і добре інформовані про стан справ кожного, їхня діяльність є спеціалізованою та їх можна класифікувати як професіоналів. Звичайно, ступінь інформованості та обізнаності на споживчому ринку, де суб'єктів набагато більше, нижчий.
Ці два ринки становлять єдиний товарний ринок, на якому здійснюються акти купівлі-продажу товару в матеріально-речовій формі й одночасно реалізуються супутні послуги. Надання цих послуг найчастіше є продовженням процесу виробництва у сфері обігу.