Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
669.18 Кб
Скачать

58. Межі застосування кількісних та якісних методів аналізу певного підприємницького ризику.

Доцільність прийняття конкретного господарського рішення, що містить певні ризики, може бути виявлена при проведенні ґрунтовного аналізу цих ризиків. У багатьох наукових працях наголошується на необхідності застосування системного підходу до аналізу ризику підприємства, який передбачає: всебічне (наукове, технічне, технологічне, маркетингове, стратегічне) вивчення підприємства та середовища його функціонування, як джерел ризику; аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів ризику; побудову та аналіз ланцюжка розвитку подій при дії тих або інших факторів; визначення показників оцінки рівня ризику; встановлення механізмів та моделей взаємозв’язку показників та факторів ризику. Об’єктом аналізу ризику повинні бути стратегічні, інноваційні, інвестиційні рішення щодо поточного та майбутнього розвитку підприємства, взаємовідносини з колективом, постачальниками сировини, споживачами продукції, конкурентами.

59. Якісний аналіз підприємницьких ризиків

Розглянемо спочатку особливості якісного аналізу, який має на меті визначити чинники і зони ризику та провести ідентифікацію можливих ризиків. Для даного виду аналізу характерними є два аспекти:

  • перший аспект пов’язаний з необхідністю порівнювати очікувані позитивні (сприятливі) результати з можливими економічними, соціальними несприятливими наслідками;

  • другий аспект пов’язаний з виявленням впливу рішень, які приймаються в умовах невизначеності та конфліктності, на інтереси суб’єктів господарювання.

В рамках діяльності певного суб’єкта господарювання може бути використана така класифікація зон ризику: безризикова зона, зона допустимого ризику, зона критичного ризику, зона катастрофічного ризику. Основними критеріями розмежування виступають: прибуток, виручка, власні кошти підприємства, втрати, коефіцієнт ризику. Іноді в межах зони допустимого ризику відокремлюють мінімальну зону та зону підвищеного ризику, використовуючи в якості критеріїв чистий і розрахунковий прибутки від здійснення підприємницької діяльності.

60.Сутність системних і несистемних ризиків та межі їх застосування

-несистемні (унікальні) ризики – ризики, що не властиві даній системі, і ступінь їх впливу може бути зведено до можливого мінімуму (нуля) (наприклад, ступінь впливу ризику на результати діяльності підприємства може бути знижено за допомогою виробничої або фінансової диверсифікації);

-системні ризики - ризики, наявність яких обумовлена самою системою, і ступінь їх впливу не може бути знижений.

Системні ризики обов'язково існують в економіці і є атрибутом діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. Їх можна передбачити й оцінити, але знизити їхній ступінь не можливо. З погляду теорії ефективного управління фірмою дана група ризиків являє собою той максимальний набір ризиків, перевищення якого буде означає зниження ефективності діяльності організації. Але через ряд обмежень як об'єктивного так і суб'єктивного характеру (ресурсні обмеження, суб'єктивність інформації, що використана при упорядкуванні прогнозів і тощо), досягти того, щоб підприємство у своїй діяльності стикалося тільки з цими ризиками, не завжди можливо. Тому, у більшості випадків, підприємства приймають на себе всю групу системних ризиків плюс незначну частину унікальних ризиків.