- •1. Загальні закони управління людиною
- •2. Закон інерційності людських систем
- •1. Закони зв'язку з зовнішнім середовищем
- •2. Соціально-психологічні і біопсихічні закони
- •51. Інвестиційні та фінансові рішення.
- •52.Проектний ризик та прийняття господарських рішень.
- •53. Критерії обгрунтування рішень у процесі прийняття інвестиційного проекту.
- •54. Коефіцієнт систематичного ризику.
- •57.Формування оптимального портфеля з обмеженої кількості цінних паперів.
- •58. Межі застосування кількісних та якісних методів аналізу певного підприємницького ризику.
- •59. Якісний аналіз підприємницьких ризиків
- •60.Сутність системних і несистемних ризиків та межі їх застосування
- •61. Сутність політичного ризику та їх вплив на на поведінку субєктів господарювання.
- •62. Походження соціальних ризиків та їх співвідношення із соціальним становищем.
- •63. Характеристика адміністративно-законодавчих ризиків.
- •64. Сутність податкових ризиків та їх урахування в підприємницькій діяльності.
- •65.Сутність виробничих ризиків, їх класифікація та вплив на діяльність підприємства.
- •66.Безпосередньо-виробничі ризики
- •67. Сутність постачальницьких ризиків
- •68. Сутність транспортних ризиків
- •69.Характеристика ризиків в комерційній діяльності підприємства.
- •70. Причини виникнення безпосередньо реалізаційних ризиків.
- •71. Характеристика фінансових ризиків та їх види.
- •72. Сутність інвестиційних ризиків.
- •73. Ризики зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
- •76. Характеристика методів кількісного оцінювання ризиків.
- •77. Характеристика методів оцінювання ризикованості інвестиційних проектів.
- •78. Переваги та недоліки основних методів кількісного оцінювання підпр-х ризиків.
- •79. Переваги та недоліки основних методів кількісної оцінки ризику інвестиційних проектів
- •80. Особливості управління ризиками господарської діяльності.
- •81. Структурна схема ризик-менеджменту.
- •82.Напрями та методи регулювання ступеню ризику.
- •83. Методи зниження ступеня ризику.
- •84. Особливості процесу хеджування ризиків.
- •85. Характеристика процесу диверсифікації.
- •86. Сутність системи страхування п-х ризиків.
86. Сутність системи страхування п-х ризиків.
Страхування — передача ризику страховій компанії за певну плату. Страхування передбачає зобов’язання страхувальника щодо страхових виплат у розмірі повної або часткової компенсації втрат прибутків суб’єкта господарювання, на користь якого укладена угода, у разі виникнення за такими напрямами, як: зупинка виробництва чи скорочення його обсягів, банкрутство, невиконання договірних зобов’язань контрагентом, понесення судових витрат. Сторона, що передає ризик (трансфер), і сторона, що його приймає (трансфері), зацікавлені у передачі (трансферті) ризику в тих випадках, коли: втрати, великі для трансферу, можуть бути незначні для сторони, що приймає ризик; трансфері може знати кращі варіанти та можливості скорочення втрат, ніж трансфер; трансфері може знаходиться в кращій позиції для скорочення втрат та контролю за господарським ризиком. У страхування є й обмеження: ціна страхування може не влаштовувати клієнта страхової компанії; застрахувати можна далеко не всі ризики. Ризики, що піддаються страхуванню, повинні відповідати таким характеристикам: ризик носить випадковий характер, він суб’єктивний, чистий, а не спекулятивний; поява страхового випадку — невідома, не пов’язана з діями страхувальника чи іншої зацікавленої особи; наслідки ризику — об’єктивно виміряні та мають грошовий вираз; страхова подія не носить катастрофічний характер, страховий захист не суперечить суспільним інтересам. Фінансування ризику, оскільки воно передбачає вкладення коштів, вимагає оцінки ефективності його застосування. Аналіз економічної ефективності страхування та самострахування за методом Хаустона відповідає на дуже цікаве для ОПР запитання: при якій ціні за страхування варто погодитися застрахувати свій ризик, а в якому випадку краще покластися на власні страхові фонди. Сутність методу Хаустона полягає в оцінці впливу різних способів управління ризиком на «вартість підприємства», що визначається через вартість його вільних активів (різницю між величиною всіх його активів і зобов’язань). При страхуванні підприємство сплачує на початку фінансового періоду страхову премію і гарантує собі компенсацію збитків у майбутньому.