Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
669.18 Кб
Скачать

77. Характеристика методів оцінювання ризикованості інвестиційних проектів.

Розглянемо методи кількісної оцінки ризиків інвестиційних проектів. Слід наголосити на особливостях оцінки ризику інвестиційних проектів. Під час їх аналізу застосовується відносна оцінка ризику на основі специфічних для інвестиційної діяльності показників. У світовій практиці інвестиційного менеджменту використовується різноманітні методи кількісної оцінки ризиків, але найбільш поширеними серед них є: метод коригування норми дисконту; аналіз чутливості; метод сценаріїв; дерево рішень; імітаційне моделювання. Надамо коротку характеристику кожного з методів.

Метод коригування норми дисконту. Основна ідея методу — коригування деякої базової норми дисконту, що вважається безризиковою або мінімально прийнятною (наприклад, ставка прибутковості по державних цінних паперах, гранична або середня вартість капіталу для фірми).

Аналіз чутливості показників широко використовується в практиці фінансового менеджменту та полягає у дослідженні залежності деякого результуючого показника (наприклад, чистого приведеного доходу (NPV)) від варіації значень показників, що беруть участь у його визначенні.

Метод сценаріїв. На відміну від трьох попередніх, метод сценаріїв дозволяє поєднати дослідження чутливості результуючого показника з аналізом імовірнісних оцінок його відхилень. Як правило, процедура використання даного методу в процесі аналізу інвестиційних ризиків.

Дерево рішень. Даний метод використовують, коли потрібно прийняти декілька рішень в умовах невизначеності, коли кожне наступне рішення залежить від результатів попереднього, тобто розглядається структура проблеми. “Дерево рішень” складається із вершин і гілок, вершини — місця розгалужень. Вершина, в яку не входить ні одна гілка, називається коренем дерева. Вершина, з якої не виходить жодна гілка, називається листом.

Імітаційне моделювання інвестиційних ризиків є дієвим методом аналізу економічної системи. Імітаційне моделювання — серія чисельних експериментів, спрямованих на отримання емпіричних оцінок ступеню впливу різноманітних чинників (вихідних величин) на деякі результати, що залежать від них.

Метод Монте-Карло — один з методів моделювання результатів функціонування складної системи, на яку впливають випадкові фактори і яка, як правило, не може бути описана жодними іншими методами (під складною системою досить розуміти систему, яку не можна описати доступною для огляду множиною параметрів).

78. Переваги та недоліки основних методів кількісного оцінювання підпр-х ризиків.

Метод

Переваги

Недоліки

Статистичний метод

Можливість одержання найбільш повної кількісної картини про рівень ризику.

Не аналізуються джерела походження ризику (ризик береться як цілісна величина), тобто ігноруються мультискладові ризику.

Метод експертних оцінок

Можливість оцінки тих видів ризику, імовірність генерації яких іншими методами оцінити неможливо.

Простота розрахунку

Отримані результати носять суб’єктивний характер, що зумовлює відсутність гарантій вірогідності отримання незалежної експертної оцінки

Невисока точність оцінки

Аналіз доцільності витрат

Можливість пошуку шляхів зниження ризику через статтю витрат з максимальним ризиком

Не аналізуються джерела походження ризику (ризик береться як цілісна величина), тобто ігноруються мультискладові ризику

Рейтинговий метод

Використання методу не передбачає аналізу великих масивів даних, тому оцінка мінімально залежить від широти інформаційного контуру;

При розробці життєздатної системи рейтингової оцінки виникає проблема вибору еталона для порівняння

Нормативний метод

Простота розрахунку

Невисока точність оцінки

Не дає можливості врахувати всі нюанси конкретної ситуації

Аналітичний метод

Можливість проведення пофакторного аналізу параметрів, що впливають на ризик і виявлення подальших напрямів його зниження

На даний момент метод недостатньо розроблено на теоретичному рівні.

Метод аналогів

Можливість використання попереднього досвіду робіт через відсутність чіткої бази порівняння, що не відповідає сучасним вимогам

Ігнорування фактору постійного розвитку будь-якої діяльності