- •1. Загальні закони управління людиною
- •2. Закон інерційності людських систем
- •1. Закони зв'язку з зовнішнім середовищем
- •2. Соціально-психологічні і біопсихічні закони
- •51. Інвестиційні та фінансові рішення.
- •52.Проектний ризик та прийняття господарських рішень.
- •53. Критерії обгрунтування рішень у процесі прийняття інвестиційного проекту.
- •54. Коефіцієнт систематичного ризику.
- •57.Формування оптимального портфеля з обмеженої кількості цінних паперів.
- •58. Межі застосування кількісних та якісних методів аналізу певного підприємницького ризику.
- •59. Якісний аналіз підприємницьких ризиків
- •60.Сутність системних і несистемних ризиків та межі їх застосування
- •61. Сутність політичного ризику та їх вплив на на поведінку субєктів господарювання.
- •62. Походження соціальних ризиків та їх співвідношення із соціальним становищем.
- •63. Характеристика адміністративно-законодавчих ризиків.
- •64. Сутність податкових ризиків та їх урахування в підприємницькій діяльності.
- •65.Сутність виробничих ризиків, їх класифікація та вплив на діяльність підприємства.
- •66.Безпосередньо-виробничі ризики
- •67. Сутність постачальницьких ризиків
- •68. Сутність транспортних ризиків
- •69.Характеристика ризиків в комерційній діяльності підприємства.
- •70. Причини виникнення безпосередньо реалізаційних ризиків.
- •71. Характеристика фінансових ризиків та їх види.
- •72. Сутність інвестиційних ризиків.
- •73. Ризики зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
- •76. Характеристика методів кількісного оцінювання ризиків.
- •77. Характеристика методів оцінювання ризикованості інвестиційних проектів.
- •78. Переваги та недоліки основних методів кількісного оцінювання підпр-х ризиків.
- •79. Переваги та недоліки основних методів кількісної оцінки ризику інвестиційних проектів
- •80. Особливості управління ризиками господарської діяльності.
- •81. Структурна схема ризик-менеджменту.
- •82.Напрями та методи регулювання ступеню ризику.
- •83. Методи зниження ступеня ризику.
- •84. Особливості процесу хеджування ризиків.
- •85. Характеристика процесу диверсифікації.
- •86. Сутність системи страхування п-х ризиків.
67. Сутність постачальницьких ризиків
Постачальницькі ризики тісно пов'язані з безпосередньо виробничими ризиками. Сутність ризиків постачання та причини їх виникнення розкрито у табл.
Ризики постачання та причини їх виникнення
Вид ризиків |
Причини виникнення |
Ризик незнаходження постачальників необхідних (або унікальних) ресурсів |
Техніко-технологічні особливості виробництва продуктів (ступінь імовірності виникнення цього ризику значно зростає за умови, якщо устаткування, необхідне для організації виробничого процесу або нестандартні (унікальні) комплектуючі вироби, матеріали, послуги самі по собі потребують розробки та освоєння). Один з окремих випадків даного ризику - незнаходження внутрішніх виробників необхідного для виробництва, сировини і матеріалів, наслідком якого є необхідність прийняти на себе ту частину ризику, що виникає при зовнішньоекономічній діяльності. |
Ризик незнаходження постачальників за запланованими раніше цінами |
функціонування підприємства в умовах підвищеної (більш високої в порівнянні зі світовим рівнем) інфляції; непередбачене раніше зростанням цін на матеріали, що використовуються (наприклад, подорожчання пшениці внаслідок її неврожаю тощо). непропрацьованість (недостатньо старанною пропрацьованністю) в плані діяльності підприємства питання про конкретних суб’єктів господарювання, до яких можна звернутися з пропозиціями щодо виробництва необхідної сировини або матеріалів. відсутність у плані діяльності підприємства орієнтації на конкретно визначених постачальників. |
68. Сутність транспортних ризиків
Транспортні ризики є присутніми практично в усіх видах та на всіх етапах підприємницької діяльності, що і обумовлює необхідність відокремлення їх у самостійну групу. Існує досить велика кількість ознак, за якими можна класифікувати транспортні ризики. Зазвичай їх розподіляють на чотири групи (E, F, C і D) згідно з міжнародним стандартом їх класифікації за відповідальністю, що був розроблений Міжнародною Торговельною палатою в Парижі в 1919 р. та уніфікований у 1936 р:
ризики, що відносяться до першої групи (Е), припускають наявність такої ситуації, за якої фірма-постачальник тримає товар, призначений для зовнішнього використання (наприклад, продажі), на власних складах;
друга група (F) підрозділяється на три підгрупи (FCA, FAS, FOB), що виділяються у відповідності зі специфікою моменту передачі товару від продавця до покупця;
третя група (С), що включає чотири підгрупи (CFR, CIF, CPT, CIP), передбачає ситуації, коли продавець і покупець укладають договір на транспортування товару, але при цьому не приймають на себе ніякого ризику;
четверта група транспортних ризиків (D), яка включає п'ять підгруп (DAF, DES, DEQ, DDU, DDP), передбачає такі ситуації, за яких всі ризики, пов'язані з транспортуванням товару, бере на себе продавець.