4. Енергетичне забезпечення виробництва

Нормальне функціонування виробничої системи підприємства залежить від своєчасного забезпечення енергетичними ресурсами за їх видами i в певній кількості.

За характером використання енергія, що споживається, поділяється на:

• силову, що приводить у дію технологічне устаткування;

• технологічну, яка призначена для зміни властивостей i стану матеріалів;

• виробничо-побутову, яка витрачається на освітлення, вентиляцію, опалення та інші цілі.

Основні види енергії, що використовуються на підприємствах:

• електроенергія;

• теплова енергія палива;

• теплова енергія пару і гарячої води;

• механічна енергія.

Основні види енергоресурсів:

• електричний струм;

• натуральне (природне) паливо;

• природний і зріджений газ;

• гаряча вода;

• стиснуте повітря;

• пар.

Головна мета енергетичного господарства - надійне і безперебійне забезпечення підприємства всіма видами енергії встановлених параметрів.

Критерій досягнення цієї мети - зниження до мінімуму витрат на придбання, доставку і споживання енергетичних ресурсів.

Задачі енергетичного господарства:

1. Планування енергозабезпечення підприємства;

2. Постійне забезпечення виробництва різними видами енергії і енергоносіїв за встановленими параметрами;

3. Організація експлуатації та нагляд за виконанням правил експлуатації енергетичного устаткування;

4. Монтаж, ремонт та обслуговування енергетичного устаткування.

5. Організація раціонального використання, нормування та економії енергетичних ресурсів.

До складу загальнозаводського енергетичного господарства входять:

1. Відділ головного енергетика.

2. Спеціалізовані енергетичні цехи.

3. Енергослужби цехів.

4. Загальнозаводські мережі й енергоустаткування.

На невеликих підприємствах все енергогосподарство може бути об’єднано в один-два цехи або навіть дільниці в службі головного механіка.

В технологічному аспекті енергетичне господарство ділиться на три частини:

• генеруючу частину (установки по виробництву енергії);

• передавальну і розподільчу частину (енергетичні мережі);

• споживаючу частину (первинні енергоприймачі).

Важливими чинниками, що визначають правильно організовану систему енергопостачання і рівень її технічної експлуатації, є надійність і безперебійність забезпечення енергією.

Основою раціональної організації енергетичного господарства являється правильне планування виробництва і споживання енергоресурсів з використанням балансових методів.

Планування енергозабезпечення підприємства здійснюється шляхом розробки енергетичних балансів.

Для цих цілей складаються зведені баланси і баланси за окремими видами енергії й енергоносіїв.

Основними напрямами вдосконалювання енергетичних господарств машинобудівних підприємств є:

• застосування економічних енергоносіїв, вторинних енергетичних ресурсів, нетрадиційних видів енергії;

• використання ресурсозберігаючого обладнання;

• удосконалення технологічних процесів;

• удосконалення схем енергоспоживання;

• удосконалення енергетичного устаткування;

• перехід на централі­зоване енергопостачання;

• використання техніч­но обґрунтованих норм витрати енергоносіїв;

• упровадження раціональних ме­тодів організації ремонту і технічного обслуговування устат­кування і мереж;

• стимулювання економії енергоресурсів;

• автоматизація управління виробництвом і споживанням енергії.