Складання розрахункової схеми системи гв

Після нанесення на плани типового поверху і підвалу (горища) стояків і розводки трубопроводів викреслюється аксонометрична схема системи ГВ від ІТП до найбільш віддаленого місця водорозбору. На ній вказують подавальні і циркуляційні трубопроводи, водорозбірну, запірну арматуру та регулюючу арматуру. Окремо розробляється розрахункова схема системи гарячого водопостачання. На розрахунковій схемі необхідно вказати нумерацію ділянок системи, їх довжини, а після гідравлічного розрахунку – діаметри та витрати води на кожній ділянці. Розрахунок ведеться по ділянкам від самого віддаленого водорозбірного приладу до вузла вводу в будинок (ІТП).

При приєднанні системи ГВ за схемами закритої системи тепло-постачання мережна вода з подавального трубопроводу тепломережі, проходячи через клапан регулятора температури (РТ), поступає у водопідігрівник, де відбувається нагрів холодної водопровідної води до 60ºС. Мережна вода після водопідігрівника повертається до трубопроводів теплової мережі. Водопровідна вода, що нагрілася в підігрівнику, подається на водорозбір до системи ГВ.

У випадку відкритої системи теплопостачання мережна вода з подавального і зворотного трубопроводів теплової мережі поступає до терморегулятора (регулятора змішування), де відбувається її змішування до потрібної температури (65-70ºС). Після терморегулятора вода подається на водорозбір до системи гарячого водопостачання. Для виключення перетоків води з подавального трубопроводу в зворотний на відгалуженні від зворотного трубопроводу теплової мережі до терморегулятора встановлюється зворотний клапан.

Кліматичні дані міста будівництва

Для заданого міста будівництва з [1, 7] визначаємо розрахункові параметри зовнішнього повітря: середню температуру найбільш холодної п`ятиденки з коефіцієнтом забезпеченості 0,92, t_х5 = t_ро, ºС; середню температуру опалювального періоду (період з середньодобовою температурою повітря £ 8 ), t_om, ºС; тривалість опалювального періоду, z_om, діб; кількість градусо-діб опалювального періоду КГД; температурну зону місця будівництва.

Для відповідної температурної зони згідно дод.4 [7] визначаємо нормативні значення опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій (зовнішніх стін, горищного перекриття, перекриття над холодними підвалами, вікон і балконних дверей ), (м²К)/Вт.

Визначення розрахункових теплових потоків

На опалення та гаряче водопостачання Житлового будинку

1. Теплові потоки на опалення

Максимальний тепловий потік, Вт, на опалення житлового будинку визначається за формулою:

, (1)

де а – коефіцієнт, що враховує район будівництва будинку і визначається за формулою:

, (2)

V_з –об’єм будинку за зовнішнім обміром, V_з = S  h, м³; t_в – внутрішня розрахункова температура в будинку, t_в = 18ºС; q_о – питома теплова характеристика будинку, Вт/(м³·К), розраховується за формулою М.С.Єрмолаєва [4]:

, (3)

де Р – периметр будинку за зовнішнім обміром, м; S – площа будинку в плані, м²; h – висота будинку, м; F_вік – сумарна площа вікон, м²; F_зс – сумарна площа зовнішніх стін будинку ( F_зс = P·h), м²; R_зс, R_вік, R_гп, R_пп – термічні опори, (м²К)/Вт, відповідно зовнішніх стін, вікон, горищного перекриття, підвального перекриття. Приймаємо їх рівними значенням нормативних термічних опорів для відповідних захищень.