4. Поетикальні особливості (оповідь, час, простір, метафорика, інтертекстуальність)

Оповідь: динамічність оповіді, постійна гра з мовою, текучість, змінюваність(навіть на рівні кольорів, звуків, описів). Автор відкрито спілкується із читачем, заявляє про своє існування, часто вставляє своє ставлення до подій. В кінці він навіть входить у створений ним світ, щоб дізнатися про долю Ансельма.

Час: основні події відбуваються в 16 ст – сучасному авторові часі. Цей час названий часом «выродившихся» людей, які перестали розуміти мову природи. Ідеальний час- в минулому (князювання Фосфора і вогняної лілії)

Простір: романтичне двосвіття: світ земний, буденний (Дрезден 16ст) і інший, казковий світ (чарівна Атлантида). Людина на межі двох світів: частково земна істота, частково духовна, але чарівний світ відкривається лише тим, хто наділений «поетичною душою», вищим людям – таким як Ансельм. Інші ж бачуть лише матеріальне і пояснють все раціонально.

Метафорика: використання гротеску (одна з ознак предмета за допомогою гротеску збільшується до такого ступеня, що предмет як би перетворюється в інший, вже фантастичний); авторська іронія, яка найчастіше проявляється у відступах; часте застосування метафор задля створення незвичайних образів і т.п.

Інтертекстуальність: золотий горщик – іронічна відсилка до Голубої Квітки романтиків

9.Е.-А. По

1.Філософсько-естетичний, світоглядний контекст літератури першої половини ХІХ ст.

• Вплинули англійські і німецькі романики, Включає також філософію Китаю, Індії, античну філософію, для того, щоб заповнити свої прогалини у культурній сфері

• Весь світ наповнений символами; макрокосм, мікрокосм, людство і особистість, предмет і його ідеальний образ

• Макрокосм пізнається через мікрокосм

• Діалектики людських душ, увага до екстремально психологічного стану людини

• Шеллінг і Гегель – світ це продукт саморозвитку духу

• «Людина культури», в якій поєдналися природа і дух

• Трансциденталізм (в основі Кант «Критика чистого розуму», «Критика практичного розуму») – реакція на інтелектуальну революцію і взагалі механічну картину світу, висока увага до суб’єктивності людського досвіду

• Соціальна рівність, «всі люди ріві перед Богом» -

• Філософія цілісності «холізм» установка на особистий розвиток

• Істинне знання приходить з природи- Шеллінг натурфілософія

• В філософії По існує відмінність не між матеріальним та ідеальним, а між божественною першоматерієб і всією іншою матерією

2.Історико-культурна ситуація/художнє явище

Америка 19ст.

• Молода держава

• Громадянська війна (1861-65 рр.), яка завершилася перемогою Пн. І скасуванням рабства

• Будівництво залізниць,ліквідацією прикордоння з неосвоєними територіями.

• Були відкриті і досліджені великі поклади корисних копалин

• важливі технологічні інновації сприяли прискоренню індустріалізації.

• збільшується кількість сучаних американських міст.

• Завдяки Швидкій індустріалізації відбувається масова іміграція.

Е.-А. По «Крук»

Ключові слова: Ворон, Я, Ленор, бюст Паллади, «Все і більше нічого»/ «Nevermore»

1,2 спільне для двох творів 3. Жанрова парадигма (особливості певного жанру в контексті жанрової парадигми романтизму).

• Сам автор назвав поемою

• Вводить нові поєднання розмірів і строф, розробляє внутрішню рифму, алітерацію, звуконаслідування, рефрен – цим досягає вічної ритмічності і музикальності

• Рефрен «Nevermore» не лише поєднує 18 строф, а й є важливим структурним елементом, причому завжди автор вкаладає в нього інший зміст

• Поема написана восьмистопним хореєм

• Схема римування - АВСВВВ, особливість в тому, що В є опорно-тематичною рифмою до рефрену

• Саме слово «Nevermore» імітує каркання ворона

• Асонанс звуку і:

And the Raven, never flitting, still is sitting, still is sitting.

• Аллітерація звук g: What this grim, ungainly, ghostly, gaunt, and ominous bird of yore.

• Мотив: нещасного кохання, ранньої смерті молодої жінки, взаємозв’язку світу тварин з людським

• Наявна містичність, завдяки образу ворона, також проявився у описі молодого чоловіка, кімнати і навколишнього середовища. Як вказав автор, на початку вірша молодий чоловік читав «дивовижні та урочі книги давнього письма», що є натяком на книги з магії чи окультних наук.

4. Поетикальні особливості (оповідь, час, простір, метафорика, інтертекстуальність і т.п.).

Дія відбувається в одній кімнаті,

Час: о півночі, грудень(містичний час), плин часу, ми спостерігаємо у зміні поведінки героя, спочатку він наляканий, потім зацікавлений, обурений, розлючений

Оповідь йдеться від першої особи, чоловіка, який восени втратив свою кохану Леонору, переважно монолог, ворон повторює весь час «Nevermore»

Метафорика та інтертекстуальність: ворон –

В скандинавській міфології бог Одін мав двох воронів, які символізували також розум і пам'ять.

В Біблії ворон представлений як провісник невдачі чи горя.

Центральний образ міфів народів Пн Азіїї та Амерки, де він виступає, як культурний герой, могутній шаман чи тотем.

Образ народної поезії Англій та Шотландії. Багато творів носять це ім’я.

бюст Паллади(символізує мудрість), серафим (вогняний ангел ширить Божу любов в серцях людей)

Е-А.По «Падіння дому Ашерів»

Ключові слова: роман сэра Ланселота Каннинга "Безумная печаль", замок, Родерік Ашер , леді Медилейн, «Будинок Ашерів»

Новаторство По:

• це й інтенсивне використання контрастів, іронії, різке протиставлення світу мрії й реальності,

• схильність до фантастики, незвичності сюжетів тощо.

1,2 спільне для двох творів