3.Жанрова парадигма (особливості певного жанру в контексті жанрової парадигми реалізму).

Віднести роман «Ярмарок марнославства» до конкретного жанру неможливо, так як він поєднує в собі характеристики кількох:

А)Соціального роману;

Б)Роману-хроніки.

Також вважається, що Теккерей створив новий жанр - «роману без героя»(як його назвав сам Теккерей). Якщо до нього не тільки герой чи героїня були формальним центром оповіді, а й вся історія пов*язана з ними слугувала цілі утвердження певної моралі, то в «Ярмарку Марнославства» ніхто з персонажів не являється уособленням позитивних рис. Цим письменник хотів підкреслити, що всі за своєю природою однаково погані на «ярмарку життєвої метушні».

За формою його можна віднести до роману-виховання, а також пікарескного роману.

4.Поетикальні особливості (оповідь, час, простір, метафорика, інтертекстуальність і т.П.).

Дії в романі розвиваються в період наполеонівських війн, хоча події, які зображуються характерні для сучасності автора. В роман вплетені історичні події, наприклад битва під Ватерлоо, які відбулася 18 червня 1815 року. Побутові сцени чергуються з військовими епізодами. Тема війни і бенкету перехрещуються.

Для підкреслення сатирики роману, Теккерей ввів образ автора, який спостерігає за подіями зі сторони і дає свої коментарі.

Одним з основних художніх прийомів роману є контраст. Автор тісно переплітає військові події з подіями світського життя, описами балів і бенкетувань анлійського «високого» суспільства. Автор уникає гіперболізації і ідеалізації, зображує людей такими, якими вони є в реальному житті.