4. Поетикальні особливості (оповідь, час, простір, метафорика, інтертекстуальність і т.П.).

Різдвяний цикл включає 5 повістей:

• "Різдвяні пісні у прозі" (1843).

• "Дзвони" (1844).

• "Цвіркун за вогнищем" (1845).

• "Битва життя" (1846).

• "Одержимий" (1848).

Міфологічно-релігійні імпульси сюжетики (інтертекстуальність)

• Залишки міфів (космогонічних, теогонічних, календарних)

• Біблійна символіка (так званими різдвяними символами: різдвяна зірка, дари волхвів, ясла, палиця Аарона, Ноїв ковчег тощо)

• близькість до ряду легенд (теофанічних, новозавітніх, есхатологічних, геортологічних, демонологічних).

Час – період різдвяних свят, який найчастіше звужується до однієї темпоральної точки – Святвечір чи різдвяна ніч (факультативно: новорічна, дванадцята).

Першозначимiсть часу тут беззаперечна, локалiзацiя у просторi завжди залишатиметься вiдносною, iснує мiсце первинної мiфологiчної подiї, однак лише час вiдкриває можливостi переживати свято незалежно вiд iсторико-топографiчної даностi. Час надає простору нових можливостей i, вiдповiдно, вимагає свого виявлення, адже лише через простiр та його елементи вiдбивається святковий час у зовнiшньому свiтi.

Символіка

Якісна насиченість ночі. У природi – це нiч зимового сонцестояння, у мiфологiї ця нiч пов’язана з мiфами про народження Всесвiту та сонця-бога, у християнському вченнi – нiч народження Христа. У сукупностi – це нiч,яка є наймогутнiшою у календарному циклi i має найбільшу потенцiйну силу народжувати.

Дім – метафоричне втілення центру та точка найвищої сакральності фізичного простору. Для поетики "Різдвяних оповідей" є природним передусiм традицiйне, у "спiвзвучнiй" узгодженостi з фольклорною естетикою уявлення про дiм.

22.Теккерей. «Ярмарок Марнославства»

1.Філософсько-естетичний, світоглядний контекст літератури англії першої половини хіх ст.

Особливості англійського реалізму:

• Утилітаризм( започаткував течію Джеремі Бентам. Засади: все і всі повинні бути на своїх місцях і виконувати певну корисну роль. Головними були факти, статистика, звіти)

• Дидактизм в мистецтві в цілому(єдина корисна роль, яку могло виконувати мистецтво, щоб задовольняти тогочасні потреби англійців).

• Зображення типового персонажу в типових життєвих умовах.

• Жанри: роман-повчання, роман-виховання(прослідкував або повний життєвий шлях людини, або ж значну його частину, був доволі великим по обсягу)

• Позитивізм (із добутих людиною знань, цінність мають тільки підтверджені фактами і ті, які мають практичне застосування).

• Як правило, романи закінчувались «хепі ендом».

• Релігійною основою було пуританство(острах любих насолод).

2.Історико-культурна ситуація/художнє явище (особливості літературного процесу періоду, що вивчається).

В історико-літературному процесі Англії XIX ст. можна виділити три основні періоди:

• 30-ті роки - швидкий розвиток англійського суспільства на шляху до буржуазного прогресу, розвитком робітничого руху, приходом буржуа до влади; загострення соціальних протиріч.

Основними питаннями, що піднімалися у кінці 20-х - на початку 30-х років, - були питання, пов'язані з романтизмом і долею романтичного героя. Письменники і філософи на перший план висунули сильну енергійну особистість, поетизуючи її і розглядаючи поза суспільними зв'язками.

• 40-ві, або "голодні сорокові" – Діккенс, Теккерей; це період суспільного підйому, розмаху чартистського руху; з'їзд чартистів, всезагальний страйк, економічна скрута, і, нарешті, революція 1848 року на континенті. Зміна ідеологічного клімату позначилося і на літературному процесі, передусім, на романі як найбільш принциповому жанрі, який мав виховне значення. Письменники цього періоду внесли у реалістичну структуру розповіді символіку і метафору, елементи театру, пародії, бурлеску і пантоміми.

• 50-60-ті роки - час "втрачених ілюзій"; характер роману істотно змінив разом із змінами у суспільній і духовній атмосфері життя. Період кінця 50-60-ті років пов'язаний із загальним придушенням робітничого руху, з економічним підйомом, тимчасовою економічною стабілізацією. Тепер письменники все частіше спиралися на традиції сентиментального побутового роману із суттєвим акцентом на буденному, прозаїчному. Посилилася увага до епічного роману.