2. Історико-культурна ситуація/художнє явище (особливості літературного процесу періоду, що вивчається).

В Англії – вплив трьох революцій — першої буржуазної середини XVII ст.; промислового перевороту, що розтягнувся на багато десятиліть, Великої французької революції з її блискучим, багатообіцяючим початком, кривавим терором, сумною поразкою й імперським наполеонівським шлейфом, + стрімкий розвиток капіталізму

Суть індустріалізації:перехід від ручної праці до машинної.

Наслідки: Англія – майстерня світу. Пожвавлення вн. та зовн. торгівлі. Урбанізація. Ріст тривалості життя. Демографічний бум. Розвиток освіти, науки, медицини.

АЛЕ жорстка пролетаризація(тяжкі умови праці, невиконання санітарно-гігієнічних умов, багатогодинний робочий день(12-14 годин), дешева дитяча та жіноча праця,проблеми з житлом), ріст соціальної напруги.

Зростання чисельності робітників і ремісників = зубожіння селянства і відхід його у пошуках хліба і праці у міста.

У людей від таких змін – шок, тому – повернення назад у природу.

Колонізація – дала додатковий простір літературі (екзотика)

3. Жанрова парадигма (особливості певного жанру в контексті жанрової парадигми романтизму)

! деконструкція жанрової систему

(Романтична) Ода – ліричний жанр. Під час Романтизму роль змінилась: більше не створюється в честь якого-небудь особи або визначної події – стала елегійною, , особистою

«Ода до грецької вази» - піднесення й медитація над предметом

4. Поетикальні особливості (оповідь, час, простір, метафорика,інтертекстуальність і т.П.).

Ода до грецької вази

Оповідь: герой дивиться на грецьку вазу – це викликає у нього думки про вічність мистецтва та краси і плинність життя,про вічність досконалої краси на противагу недосконалому земному життю, піднімає проблему творчості і фантазії, що дозволяє наблизитись до Краси. Ваза розповідає історію, більш того, це комплекс іторій – кожен малюнок на вазі має свою історію + теми любові та сільського життя (зображення на вазі) ознаки оповіді: висока інтенсивність, емоційність

Час: парадокс часу – застиглість зображені на вазі, їх вічність й замороженність – й динамічність картин, що там зображені (= вічність краси й невічність життя). Краса, мистецтво – поза часом

Простір: простір розширюється: від тут і тепер, біля грецької вази – до повернення в Античність і спостеріганням за картинами пасторального життя

Метафорика: ваза як мистецтво і краса, розпис вази – пасторальне життя, відмінне від сьогоднішнього, використання парадоксів й оксиморонів (грає на сопілці – мовчазна музика, мирна цитадель), прийом контрасту, персоніфікація – малюнки стають динамічними сценами з життя

Інтертекстуальність: багато алюзій, пов’язаних з античністю (Аттика, Аркадія) – відсилка до античності як до еталона краси.

Ода солов’ю

Оповідь: опис та зміна почуттів героя під час того, як він чує спів солов’я (ніби яд, передсмертний стан – летить на поетичних крилах до солов’я) конфлікт реального світу та фантастичного, між реальність та злиттям поета з природою, боротьба між ідеальним та актуальним, між болем та насолодою, життя – розчарування, музика (мистецтво) – щастя, втікти від життя через уяву. ЕСКАПІЗМ, сум, песимізм, розчарування

Час: ніч (ніби інтимна обстановка, коли у темноті загострюються відчуття), пісня соловя вічна – її чують і королі і бідні.

Простір: реальний та фантастичний (життя та фантазія)

Метафорика: соловей – ідеалізований образ поета, що вільно творить, метафоричні крила поезії, що відносять його до солов’я – до мистецтва, риторичні питання, метафорично – люди «голодне» покоління – приходять, з’їдаючи попередніх і потом йдуть

Інтертекстуальність: відсилання до грецької міфології (Гіпокрін – фонтан поетичного натхнення), до Біблії