4. Поетикальні особливості

Метафорика : порівняння надії із пташкою. Птаха співає мелодію без слів. Надія –щось, що ми розуміємо без слів, ми можемо відчути ефект. Шторм – жорстокість, бо хана пташці може наступити. Однак пташка ніколи не прохає нічого, і її спів завжди чути – надія вічно жива.

Простір – абсолютно необмежений. Надія є усюди. І в далекій стороні . Те ж саме і з часом –завжди є надія . Навіть найжорстокіший шторм не може її здолати.

Поезія 258

1,2, 3 – ідентичні

4.

Світло, промінь, гніте, мука, проникає, змінює, суть,знак небес, незрозумілий, всі вичікують, медлять, будто смертью на сходе начат счет минут

Оповідь: Особливістю є те що ніде у вірші не називається сама героїня. Вона ніби спостерігач відсторонено дивиться зі сторони. Є лише узагальнення ми.

Оповідач драматизує почуття, і просте світло викликає певну меланхолію духу.

Метафорика:

1 стовпчик світло гніте (давить) так, як звук в соборі. Але ж музика в соборі завжди урочиста і надихаюча, і тому слова в певній мірі парадоксальні : як можуть надихаючі гімни «давити» людину?

2 стовпчик

Мука проникает и изменяет суть . Не оставляя шрамов. Переживає авторка, що люди страждають через значення(суть) того, що є фізичним , і ці страждання справді духовні.

4 стовпчик

Драматизація процесу «затихання». Навіть тіні замовкли. Тут вже й певна гіперболізація, можливо і насмішка, тіням нічого вже не потрібно , такий тип маскування живим нічого не дасть, і ніхто не може відчувати себе у безпеці.

І останні рядки «Будто смертью на исходе начат счет минут». Можливо ця тінь – це та меланхолія, який предається авторка, і яка дає їй знання, що люди смертні і це варто пам’ятати.

Час- це зима, коли дивін промені світла зявляються. А більш ширше це час меланхолії задумливості.

Простір – це увесь світ. Адже промені йдуть зверху донизу і ніхто не може їх уникнути.

Поезія 338

4. Он, существование спрятал, игра, тайна , осчастливить, суть, серьезная, встреча, смерть, шутить неостоорожно, усугублять бесспорній приговор.

Оповідь + метафорика

Поезія розпочинається із простого стверджувального речення : Я знаю – він існує. Після нього одразу видно нестачу конкретних знань у автора. Наступні строчки :

Somewhere-in Silence-- He has hid his rare life From our gross eyes.

Тут видно все те ж ствердження, однак вже менше впевненості в голосі, і сумніви зявляються, адже ми нездатні побачити Бога.

В 2 стовпчику варто звернути увагу на слово «гра». Воно має 2 значення, перше – буквальне – вееле заняття, і друге, метафоричне, яке містить в собі відсилку до Шекспіра, що увесь світ театр, і люди в ньому актори. Shakespeare in As You Like It: "All the world's a stage, / And all the men and women merely players"

Гра говорить, що життя – це гра, момент у порівнянні із безсмертям. Крім того, можливо, це зовсім не те, що бачить собі людина.

В 2 строфі є ще слово сюрприз, значення зустріч з богом.

В3 строфі – остаточна відмова від впевненості, виражено словом Але. Страхи мовця перед смертю виходять на перший план. Навіть видно по звукам «Г І Т» - алітерація.

Цей страх веде до відчайдушних заяв останній строфі. Слова останній строфі структуровані, як ніби вони повинні бути виражені у вигляді питань, проте читач повинен відчувати почуття порушення при знаходженні знака оклику на місці знаків питання:

Would not the fun Look too expensive! Would not the jest-- Have crawled too far!

Оповідач не питає думки читачів з цього питання; вона подає думку, що люди не безсмертні. З самого початку хвилв трагізму одна за одною накочуються на читача і на кінець поезії повністю поглинають його. Нагнітає обстановку і своєрідна пунктуація.

Цікава концепція часу і простору: відбувається вихід із цього світу, й перехід до вічності, безсмертя й смерті. Відповідно і всеохоплюючий простір.

347

4. ночь прошла, восход, гребень пустить в ход, грусть минула, минула полночь пугавшая лишь час

Час : ще ніч, але вже от от розсвітає. Водночас, - це самий темний час ночі. Люди готуються розпочати своє життя знову і розпрощатися із нічними страхами. 12 година ночі дуже часто лякала людей, адже це час народження нового дня, який як це парадоксально не звучить народжується саме вночі. Процес народження є завжди важким, тому 12 годин лякають. Окрім того час із 12 до 4 годин ранку – це час коли відбувається найбільша кількість смертей та народжень. Вони завжди йдуть поряд. А кожен сон – це маленька смерть , і прокинутися зранку означає повернутися до життя.

448

Поет, извлекал, смисл, эфир. Травы, сор, мы поражались, картины создавал, противоположность, убожество в завет, брал не осознавая, богатство, вопрос иных времен

Оповідь:

Тут акцент ставиться на тому як поет створює вірші.

В 2 рядку слово «ИЗВЛЕКАЕТ» має певне посилання до парфюмерної справи, до того як парфюмер дистилює алкоголь та парфуми. Це означає, що образи і значення наповнять увесь простір.

В 2 стовпчику йдеться, що поет бачить незвичайне в звичаному на подив всім.

В останній строфі вираз «брать не осознавая»(ВОРОВАТЬ), означає, що при прочитанні ми обкрадаємо поета забираємо його частинку собі , одна це не наносить йому шкоду, а лише приносить славу і успішність на які він живе.

449

Я умерла за красоту, могила, сосед спросил, за что, красота, он рад, он за браду, брат не теперь он, как родственники шептались они, пока мхи им губи не обплели

Оповідь: 2 в могилі говорять, і для них краса і правда – це ідеали. Вона померла за красу , він за правду.

В перших 2 стовпчиках можна знайти посилання на «Оду грецькій вазі» Кітса : “Truth is

beauty. Beauty is truth.”.

Останній стовпчик дає ідею, що пройшло вже так багато часу , що імена на могильних плитах позаростали мохом. Можна сказати, що пройшла ціла вічність.

Тире у поемі виконують роль сполучників, тиревважають найулюбленішим знаком Емілі Дікінсон.

Цікаво зазначити, що правда задає питання красі, а не навпаки.