13 Вордсворд. Сонет, зозуля, жайвір, жовті нарциси, передмова до ліричних балад

1.Філософсько-естетичний, світоглядний контекст літератури першої половини хіх ст.

• Розчарування в ідеях Просвітництва

• Дистанціювання романтиків від сучасного економічного і соціального порядку

• Головна небезпека романтика – сірий потік буденності

• Захоплення ідеєю захисту універсальності людської особистості

• Орієнтація романтиків на відкритість, безкінечність, незавершеність, фрагментарність, текучість

• Намагання відійти від раціоналізму класичних предків

• Культивування метафоризму у слові, намагання зробити усе максимально філософічним

• Поняття романтичної іронії; вона створює настрій , що дозволяє подивитися на усе зверху, в тому числі й на власну творчість

• Романтизм протистояв жанровому поділу мистецтв, обмін між різними видами мистецтв

• Естетика романтизму – естетика людської свободи, не варто перебільшувати роль об’єктивного світу.

2.Історико-культурна ситуація/художнє явище (особливості літературного процесу періоду, що вивчається).

• Романтизм виникає в 70 роках 18 століття.

• Поштовхом став аграрно-промисловий переворот(ріст індастріал центрів, великих міст, соціальні біди в країні, безробітні і бідні)

• Нові класи пролетаріїв, а разом і ними прийшов голод, проституція, національний гніт і релігійний

• Виступи робочого класу(60-70) незрілий характер

• 90 роки демократична партія

• Революції в Сша і франції усили активність народних мас

• Крах віри в ідеї просвітництва – відповідно песимізм і відчай- виникнення романтичних настроїв у мистецтві

- Вільям Блейк першим виступив проти класицизму. «Песни невинности» (1789) и «Песни опыта» (1794). Виступ проти офіційного мистецтва.

- Зачинателями романтизму в англ. лит є Вильям Вордсворт (1770—1850) и Сэмюэль Тейлор Колридж (1772—1834).

- Вордсворт, Кольридж, Саути – озерна школа

- Передмова Вордсворда до ліричних балад – перший маніфест англійського романтизму

3. Жанрова парадигма (особливості певного жанру в контексті жанрової парадигми романтизму).

- Романтизм призвів до небувалого розквіту лірики, збагатив її новими формами та розмірами.

- Гельдерлін вніс в німецькую по­езію відповідні грецькі розміри, Новаліс — вільні ритми в дусі сучасного верлібра, Брентано — народну тра­дицію и пов'язаний з нею розмір

- Романтична поезія перетворює світ, природа стає живою і має душу

- Всі почуття героя поєднані

- В Англії сформувалася озерна школа

Велике значення красі озер і гір

- Нові принципи літературнох творчості проголошені Уордсвортом

- Опис повсякденного життя маленьких людей, зображення внутрішнього світу людини

- Ідея ровивати художні традиції народної поезії

- Ідилічні картини села, ідеалізація праці простого ремісника

- загалом лейкісти дивилися назад, реакційні погляди

4. Поетикальні особливості (оповідь, час, простір, метафорика, інтертекстуальність і т.П.).

СОНЕТ

Нет ничего прекрасней в мире, душа, величественный вид, утро, сити, красота рассвета, театры, башни, храмы, небо, покой, темза, город спит, покой в серце

Оповідь: поезія розпочинається із шокуючого для романтика твердження що немає нічого прекраснішого у світі. А він говорить про місто, не про природу. Далі перераховуються кораблі, театри й храми, згадки про природу немає аж до 7 рядка. І тоді стає зрозумілим , що місто не конфліктує із природою, а хоча воно і не є її частиною. Зрозуміло це й коли каже автор, що повітря не забруднене.

Далі Вордсворд шокує свого читача ще більше кажучи, що сонце не світило більш гарно ніде як тут. Далі відбуваться персоніфікація , сонце, Темза, будинки вони всі мають дух і своє серце. А зараз на світанку його ритм трохи застив. Завдяки цій персоніфікації , автор дає певний дух, духовність місту, що зазвичає бачиться як конструкція з каменю й заліза.

Зозуля

Голос твой, кукушка, птица, стон, повсюду, долині, сладкий сон мой, пеняй мне слух, ті не птица а дух, звук, что я искал, найти не мог, крик , не придух ли назад минувши дни, мир –царство снов

Оповідь:

Видно елемент ностальгії, автор відчуває радість коли чує голос зозулі.

Автор описує її як блукаючий голос, і створюється відчуття свободи, що пташка може піти сама куди вона хоче, вона може блукати і вона вільна.

У метафорі , що the bird "still longed for but never seen", складається враження ,що автор шукає свою свободу. Це й переносить його у давні часи, Чудові, Золоті, коли він був молодим, наївним і вільним

Жайвір

Небесный пилигрим и менестрель, земля нечистая, ввысь взлетев, трель, сердцем здесь, гнездо среди трав, пение прервав, певун отважный, ты можежь петь средь синевы, тенистый лес для соловья, среди лучей – твое уединенье, твоя гармония, ты как мудрец

Жайвір це в певній мірі ода жайворонку за його унікальні властивості. Він дійсно проводить більшість часу в небі, і автора цікавить чи він так ненавидить бути на землі.

Жайвір – небесний пілігрим і менестрель , який в певному сенсі не хоче мати нічого спільного із цим світом. Однак він може співати у відкритому небі, а в хащах ні. За це йому автор надає певну похвалу. Люди можуть чути його пісню, що йде зверху до низу. І в такому випадку він ніби просвітлює людей, він як мудрець, що є вище. Однак не губить зв'язок із простим народом.

Среди лучей твое уединенье – це певний оксиморон, адже як можна усамітнитися в небі серед променів сонця? Однак це можливо лише тому, що жайвір – єдина пташка, що літає так високо.

Жовті нарциси

Я брел один, увидел нарциссов, у реки, они мелькают в хороводе, десятки тысяч их сплелись, волны не превзошли весельем их, поэт задором полон, когда усталый я они в мечтах мох, приносят свой задор.

Перша лінія - я брел как облачко весной. Персоніфікація і порівняння. Поет як тучка, що пливе в небі(порівняння). І коли далі він каже я, то має на увазі що він – хмарка дивиться вниз і захоплюється нарциссами. Тут персоніфікація – тучка захоплюється нарциссами. Рядок десятки тысяч их сплелись – це гіперболізація. Окрім того в оригіналі наявна алітерація - high and hills. 

Назва Жовті нарциси – просте слово , що нагадує про прихід весни. І сам нарцис символізує собою радості і щастя у житті.

Нарциси дають людям радість, те захоплення від природи про яке вони забувають під час свого буденного життя. Передмова до ліричних баллад

Ключові пункти

• Вибрати ситуації із реального життя і описати їх звичайними словами, водночас урізноманітнити їх уявою, завдяки чому вони б предстали б у незвичайному вигляді. Зробити їх цікавими, правдиво показати, але не занадто, виявити в них закони природи.

• Кожна з поезій мвє свою ціль. Тту почуття надає значення дійсності і обставинам , а не навпаки

• Читач майже не зустріне персоніфікації абстрактних ідей. Автор намагався відтворити розмовну мову людей. Персоніфікації ж не є природньою частиною цієї мови.

• Мова поезії загалом нічим не відрізняється від прозової мови

• Поет – людина, що говорить із людьми, однак в нього ільш тонка чуттєвість, і духовність ніж в інших.

• Вимога до поета одна, надати задоволення читачеві без специфічних знань.

• Поезія – це початок і кінець кожного знання, вона безсмертна як і людське серце.