
Міністерство освіти і науки України
Херсонський політехнічний коледж
Одеського національного політехнічного університету
Самостійна робота № 9
Херсон – 2011
Тема: культура середніх віків у західній європі
У цій самостійній необхідно розкрити питання:
Поняття «середні віки» і «середньовічна культура»
Лицарська культура
Наука і освіта
Художні стилі в західноєвропейському середньовічному мистецтві
Відповісти на запитання:
У чому ви вбачаєте особливості культури середньовіччя?
Чи була культура середньовіччя спадкоємицею античності?
Як ви охарактеризуєте середньовічний світогляд?
Які два головні стилі були притаманні культурі середньовічної Європи?
Чим пояснюється відсутність одностайності в періодизації середньовічної культури?
Яку роль відіграло християнство в становленні середньовічної культури?
У чому виявляється зв’язок раннього християнства з античною культурою?
Що принципово нове, невідоме іншим культурам, привнесло християнство у світову культуру?
Якого рівня освіти досягло середньовіччя?
У чому полягає драматизм історичної долі середньовічного образотворчого мистецтва?
Поясніть, що означають поняття та терміни: язичництво, теологія, агіографія, схоластика, універсалії, номіналізм, готика, символізм, томізм, куртуазний, сага, лицарство, бюргерство, серенада, сонет, скрипторій, віварій, вітраж, хрестові походи.
Творче завдання: Заповнити таблицю (Див. С. 7) Теми рефератів
«Сповідь» Августина Блаженного.
Вплив християнства на духовне життя середньовічної Європи.
Етичний ідеал середньовіччя.
Агіографія як жанр церковної літератури.
Причини й основні здобутки хрестових походів.
Образ людини в християнській культурі.
Особливості становлення та розвитку літератури в культурі середньовіччя.
Готика як один з основних стилів архітектури середньовічної Європи.
Середньовічний університет: виникнення, структура, особливості навчання.
Специфічні особливості романського стилю, його прояв у різних видах мистецтва.
Рекомендована література
Аверинцев С. С. Судьбы европейской культурной традиции в эпоху перехода от античности к Средневековью // Из истории культуры Средних веков и Возрождения. — М., 1976.
Арсеньев В. «Что общего у нас со средними веками?» // Человек. — 1996. — № 2.
Всеобщая история искусства: В 6 т. — М., 1960. — Т. 2. — Кн. 1.
Історія світової культури / За ред. Л. Т. Левчук. — К., 1994. — Розд. 8.
Культура Средних веков и Нового времени. — М., 1967.
Майоров Г. Г. Этика в Средние века. — М., 1986.
Неживий О. Краса атичності на нашій землі // Пам’ятки України: історія та культура. — 2001. — № 3. — С. 44, 45.
Культура середніх віків у західній європі
1. Поняття «середні віки» і «середньовічна культура»
Термин «середні віки» виник в Італії у XIV-XVI ст. в колі істориків і літераторів, передових людей свого часу. Вони схилялися перед культурою Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, намагалися відродити її. «Середніми віками» вони назвали час між античністю і своєю епохою. Надалі в науці закріпився розподіл історії на стародавню, середньовічну і нову. Середні віки в сучасній періодизації всесвітньої історії охоплюють час від краху Західної Римської імперії в V ст. н. е. до эпохи Великих географічних відкриттів (рубеж XV-XVI ст.), причому повне панування саме середньовічного типу культури в Європі пов'язують не з усім періодом, а з V-XIII ст. Потім в Італії зароджується перехідна культурна епоха – Відродження, яка охоплює кінець середньовіччя і початок Нового часу.
Виділяють такі основні періоди історії середніх віків:
раннє середньовіччя (кінець V ст. – середина XI ст.);
феодальна роздробленість (XI-XII ст.);
централізація держав під королівською владою (XIII-XV ст.).
Для середньовічної культури характерні дві ключові відмінні ознаки:
Корпоративность – Середньовічне суспільство, як організм з клітин, складалося з безлічі станів (корпорацій). Людина по народженні належала до одного з них і практично не мала можливості змінити своє соціальне становище. З кожним станом було пов'язано своє коло політичних і майнових прав та обов'язків, наявність привілеїв або їх відсутність, специфічний уклад життя, навіть характер одягу. Існувала сувора корпоративна ієрархія: два вищих стани (духовенство, феодали-землевласники), потім купці, ремісники, селяни (останні уФранції були об'єднані в «третій стан»).
домінуюча роль релігії та Церкви. Могутнім об'єднуючим чинником у таких умовах виступали релігія і церква. Визначальна роль християнської релігії і церкви у всіх галузях суспільного і культурного життя складала принципову особливість європейської середньовічної культури. Церква підпорядкувала собі політику, мораль, науку, освіту і мистецтво. Весь світогляд людини середніх віків був теологічним (від грецького «теос» – бог).