Види підготовки
Одне з найважливіших запитань, що виникають під час підготовки до публічного виступу – обов’язково чи ні попередньо складати письмовий текст виступу. Ця проблема сягає своїм корінням глибокої старовини.
При підготовці до практичного заняття слід засвоїти види підготовки, їх особливості та переваги.
Велике значення має усвідомлення композиції виступу та уміння складати усі види планів – попередній, робочий, основний.
Розглядаючи методи подачі матеріалу, необхідно вміти їх назвати та охарактеризувати, зокрема це індуктивний, дедуктивний, метод аналогії, концентричний, ступінчастий, історичний.
І. Одне із найважливіших запитань, що виникають під час підготовки до публічного виступу, - обов’язково чи ні попередньо складати письмовий текст виступу. Ця проблема сягає своїм корінням глибокої старовини.
Античні теоретики ораторського мистецтва вважали писання єдино правильним способом підготовки виступів. Цицерон, наприклад, стверджував, що потрібно якомога більше писати “Лише за допомогою писання можна досягти легкості виступу”, - запевняв ритор Квінтіліан.
Існує і діаметрально протилежна точка зору. Так, загальновизнаний майстер судового мовлення А.Ф.Коні говорив:
“Я ніколи не писав промов попередньо і дозволю собі як старому судовому діячеві сказати молодим діячам: не пишіть промов заздалегідь, не витрачайте часу, не розраховуйте на допомогу цих створених у тиші кабінету рядків, що повільно лягають на папір”.
Щоправда, ці слова адресовані судовим ораторам, а от початківцям він дає іншу пораду:
“Ще краще – написати виступ і, ретельно відпрацювавши його в стилістичному плані, прочитати вголос. Письмовий виклад виступу дуже корисний лекторам-початківцям і тим, що не мають навичок вільного і спокійного мовлення”.
Звичайно, писати текст виступу – справа нелегка. Тому багато хто неохоче береться за це, переконуючи себе, що виступ “в умі” краще, аніж на папері.
А між іншим підготовка письмового тексту має низку переваг:
а) написаний виступ можна перевірити, виправити;
б) його можна показати товаришам, дати переглянути спеціалістові, домагаючись таким чином покращення змісту;
в) написаний виступ легше запам’ятовується і довше утримується в пам’яті;
г) текст виступу дисциплінує оратора, дає змогу уникнути повторів, неточностей, мовленнєвих помилок.
Багато досвідчених ораторів радять виступати з опорою на текст. Що це значить? Написаний текст виступу слід добре осмислити, проаналізувати, виділити основні частини, підкреслити основні положення виступу, проставити номери, виділити прізвища, назви, статистичні дані і т.п.
Система позначок і виділень може бути різною (пряма, хвиляста, пунктирна лінії; обведення в квадрат, круг; римські, арабські цифри; використання різних кольорів).
Таким текстом легко користуватися під час виступу. Достатньо глянути на сторінку, щоб встановити хід викладу думок, знайти потрібний матеріал.
Мрією багатьох ораторів залишається уміння виступати перед аудиторією без записів.
Наступним етапом у досягненні цього буде детальний конспект. Він відрізняється від тексту тим, що у ньому виступ записаний не дослівно, а коротко, зазначено лише деякі текстові моменти:
1) перша фраза чи навіть 2-3;
2 )кінцівка (2-3 фрази);
3 )найбільше вагомі формулювання;
4 )цитати, цифрові дані, власні назви.
Вищий клас публічного виступу – промова без усяких папірців.
Слід мати на увазі, що у оратора не завжди є можливість для попередньої підготовки виступу. Інколи на засіданнях, нарадах, зборах тощо доводиться виступати експромтом, тобто створювати текст у процесі його виголошення.
Імпровізовані виступи, як правило, добре сприймаються аудиторією, встановлюється живий, безпосередній контакт зі слухачами. Однак недоліками тут можуть бути:
невмотивовані відступи;
недостатнє висвітлення проблеми;
не завжди точні формулювання;
мовленнєві помилки.
Тому не випадково французи кажуть, що кращий експромт той, який добре підготовлений. Імпровізація можлива лише на базі великих і міцних знань. Експромт буває вдалим, коли він підготовлений усім минулим досвідом оратора. Він можливий лише у людини, що має великий запас знань і володіє необхідними риторичними навичками і вміннями.