- •1.1. Особливості інформаційного виробництва
- •1.2. Сутність інформаційного маркетингу
- •1.3. Цілі та функції інформаційного маркетингу
- •1.4. Види інформаційного маркетингу
- •1.5. Об’єкти і суб’єкти інформаційного маркетингу
- •2.1. Інформація в маркетингу
- •2.1. Інформація в маркетингу
- •2.2. Типи маркетингової інформації та її джерела
- •2.3. Маркетингове середовище
- •2.4. Маркетингові інформаційні системи
- •3.2. Статистичні методи обробки маркетингової інформації
- •3.3. Балансові моделі в маркетингу
- •3.4. Оптимізаційні моделі в маркетингу
- •3.5. Методи і моделі управління товарними запасами в маркетингу
- •3.6. Моделювання попиту і споживання в маркетингу
- •4.1. Основні правила і напрями досліджень у маркетингу
- •4.1. Основні правила і напрями досліджень у маркетингу
- •4.2. Методи і засоби вимірювання в маркетингу
- •4.3. Проблеми достовірності первинної інформації
- •4.4. Організація вибіркових досліджень
- •5.1. Планування процесу маркетингових досліджень
- •5.2. Визначення потреб в інформації та вибір методів її обробки
- •5.3. Обробка, передавання та використання результатів дослідження
- •5.4. Контроль маркетингових заходів
- •5.1. Планування процесу маркетингових досліджень
- •5.2. Визначення потреб в інформації та вибір методів її обробки
- •5.3. Обробка, передавання та використання результатів дослідження
- •5.4. Контроль маркетингових заходів
- •6.1. Системи управління маркетингом
- •6.2. Організація служби маркетингу, її структура
- •6.3. Функціональна структура
- •6.4. Структура, орієнтована на конкретні продукти і послуги
- •6.5. Структура, орієнтована на ринок
- •6.6. Структура, орієнтована на загальне керівництво
- •6.7. Матрична організаційна структура управління маркетингом
- •7.1. Загальні положення, стратегічне планування
- •7.2. Стратегічні завдання зростання підприємства іоо
- •7.3. Загальна схема планування маркетингу
- •Коригування науково-технічної та виробничої діяльності підприємства відповідно Розділ 8. Виробнича політика інформаційної фірми
- •8.1. Класифікація інформаційних продуктів та послуг
- •8.2. Життєвий цикл інформаційних продуктів та послуг
- •8.3. Продуктові та технологічні інновації в інформаційній галузі
- •8.3. Продуктові та технологічні інновації в інформаційній галузі
- •8.4. Маркетинговий підхід у виробничій політиці українських інформаційних фірм
- •9.1. Особливості розподільної політики на інформаційному ринку
- •9.2. Особливості просування інформаційних товарів на ринок
- •9.3. Розподільна та збутова діяльність на інформаційному ринку Європи
- •9.3. Розподільна та збутова діяльність на інформаційному ринку Європи
- •9.4. Розподільна та рекламно-збутова діяльність в інформаційній галузі України
- •10.1. Інформаційна індустрія та інформаційний ринок
- •10.2. Сегментація ринку іпп
- •10.3. Український ринок іпп
- •11.1. Тенденції розвитку комп’ютерної індустрії в країні
- •11.2. Класифікація апаратних засобів
- •11.3. Світовий ринок пк
- •11.4. Ринок апаратних засобів в Україні
- •12.1. Особливості ринку пз
- •12.2. Класифікація програмних продуктів
- •12.3. Сегментація ринку пз
- •12.4. Вибір цільового сегмента ринку пз
- •12.5. Світовий ринок програмних продуктів
- •12.5. Світовий ринок програмних продуктів
- •12.6. Ринок пз в Україні
- •13.1. Формування та особливості ринку інформаційних ресурсів
- •13.2. Формування та особливості ринку інформаційних послуг
- •13.3. Особливості ринку інтерактивних послуг
- •13.4. Сегментація ринку інтерактивних послуг
- •13.5. Світовий та вітчизняний ринки інтерактивних послуг
- •14.1. Класифікація Internet-послуг
- •14.3. Використання Internet у збутовій діяльності фірми
- •14.4. Використання Internet у маркетинговій діяльності фірми
- •14.5. Послуги Internet-провайдерів
- •14.6. Перспективи розвитку світового ринку Internet-послуг
- •14.7. Ринок Internet-послуг в Україні
- •15.1. Сектор маркетингових послуг
- •15.2. Сектор консалтингових послуг
- •15.4. Сектор навчальних послуг
- •16.1. Інформатизація економіки і проблеми пошуку іт-персоналу
- •16.2. Ринок праці програмістів
- •16.3. Проблеми навчання
- •16.4. Оцінювання праці в інформаційній галузі
- •17.1. Передумови побудови бізнес-моделей конкурентоспроможності фірми
- •17.2. Класифікація конкуренції
- •17.3. Фактори успіху на інформаційному ринку
- •17.4. Параметри конкурентоспроможності
- •17.5. Розрахунок параметрів конкурентоспроможності
- •17.6. Вибір конкурентної стратегії фірми
- •18.1. Основні види ринкового ціноутворення і типи ринків
- •18.2. Особливості ціноутворення в інформаційній галузі Проблема платності інформаційного обслуговування
- •Класифікація цін та їх розрахунок
- •18.3. Цінова політика інформаційних фірм
- •18.4. Формування ціни виробником іпп
- •18.5. Визначення ціни, прийнятної для споживача
- •19.1. Особливості ціноутворення на ринку інформаційних послуг
- •19.2. Ціноутворення на ринку інформаційних ресурсів і послуг
- •19.3. Ціноутворення на ринку маркетингових послуг
- •19.4. Особливості ціноутворення на ринку консалтингових послуг
- •19.5. Ціноутворення на ринку консалтингових послуг
- •20.1. Особливості ціноутворення програмних продуктів
- •20.2. Методи визначення ціни на пз
- •20.3. Порядок розрахунку ціни на пз
- •20.4. Ліцензування програмних продуктів
- •20.5. Стратегія фірми щодо встановлення ціни на пз
- •20.6. Правовий захист програмних продуктів
- •21.1. Вимоги до програмних засобів маркетингу
- •21.2. Огляд пакетів, найчастіше використовуваних у практичній діяльності
- •9X WebSpider
- •Література
- •Додатки
- •Додаток 2. Найвідоміші компанії в інформаційній індустрії України
- •Додаток 4. 100 найвпливовіших компаній в індустрії
20.5. Стратегія фірми щодо встановлення ціни на пз
Отже, минувши всі етапи встановлення ціни, фірма може братися до вибору своєї стратегії щодо визначення ринкової ціни на товар, яка залежить від поставленої перед фірмою мети: забезпечення виживання продукту, максимізація прибутку, завоювання пріоритету на певному ринку.
При визначенні ціни найчастіше використовують дві крайні стратегії:
охоплення максимальної кількості можливих користувачів завдяки низькій ціні продукту;
реалізація продукту найбільш платоспроможним користувачам за відповідно високою ціною.
У чистому вигляді ці стратегії не зустрічаються, частіше застосовуються їх модифікації. За другої стратегії ціни після того, як програмний продукт був упроваджений у найбільш платоспроможний прошарок користувачів, як правило, знижуються з урахуванням платоспроможності наступного потенційного прошарку покупців. І навпаки, наприклад, відома фірма Borland тривалий час продавала свої пакети прикладних програм за ціною 99 дол. і нижче, а останнім часом явно і неявно (за допомогою штучного розділення на дві або більше складові) підвищує ціни. Фірма IBM підвищила ціни на ПЗ у США на 4 %, в Європі на 10—20 %, пояснюючи зростання цін потребою у додаткових коштах для розробки базової системи 90-х років — System 390.
За вдаваною безкорисністю розробників безкоштовного програмного забезпечення завжди стоїть якась, на перший погляд непомітна, вигода.
Мова не йде про пробні і демонстраційні версії програм з обмеженою функціональністю, умовно безкоштовні (shareware-продукти). Адже в подібних випадках вам перед придбанням просто пропонують оцінити всі переваги і вади покупки. За такою схемою зараз розповсюджується практично все комерційне ПЗ. Отже, ідеться лише про ті програми, які не вимагають від користувача абсолютно ніяких витрат.
Вигоди для розробника:
поширення безкоштовного програмного забезпечення при підключенні до Internet — це демонстрація рекламних баннерів;
реєстрація користувача із вказівкою своєї електронної адреси, після якої він поштою отримує індивідуальний код, який потім використовується для розсилання численних рекламних пропозицій комерційного характеру;
пропонується програма, що володіє достатнім набором функцій, який може бути значно розширений у разі придбання додаткових модулів. І тут велику роль відіграє баланс базових і розширених можливостей. Адже якщо перших буде забагато, то ніхто не захоче докуповувати що-небудь ще. Але з іншого боку, якщо дуже обмежити базову конфігурацію програми, то вона взагалі не набуде популярності;
самоствердження автора (студент, що претендує на престижну посаду в корпорації, молода компанія, що виборює своє місце на ринку) Наприклад, Napster. Програма, написана 19-річним студентом, за півтора роки завоювала сотні тисяч прихильників. І зараз Napster — це компанія з 15 млн дол. інвестицій, а працює в ній лише 40 осіб.
Безкоштовні програми поширюються завдяки Internet. Однак, ставши користувачем такого ПЗ, не треба забувати про обережність, про вірусну безпеку, нехтувати якою не можна ніколи.