- •1.1. Особливості інформаційного виробництва
- •1.2. Сутність інформаційного маркетингу
- •1.3. Цілі та функції інформаційного маркетингу
- •1.4. Види інформаційного маркетингу
- •1.5. Об’єкти і суб’єкти інформаційного маркетингу
- •2.1. Інформація в маркетингу
- •2.1. Інформація в маркетингу
- •2.2. Типи маркетингової інформації та її джерела
- •2.3. Маркетингове середовище
- •2.4. Маркетингові інформаційні системи
- •3.2. Статистичні методи обробки маркетингової інформації
- •3.3. Балансові моделі в маркетингу
- •3.4. Оптимізаційні моделі в маркетингу
- •3.5. Методи і моделі управління товарними запасами в маркетингу
- •3.6. Моделювання попиту і споживання в маркетингу
- •4.1. Основні правила і напрями досліджень у маркетингу
- •4.1. Основні правила і напрями досліджень у маркетингу
- •4.2. Методи і засоби вимірювання в маркетингу
- •4.3. Проблеми достовірності первинної інформації
- •4.4. Організація вибіркових досліджень
- •5.1. Планування процесу маркетингових досліджень
- •5.2. Визначення потреб в інформації та вибір методів її обробки
- •5.3. Обробка, передавання та використання результатів дослідження
- •5.4. Контроль маркетингових заходів
- •5.1. Планування процесу маркетингових досліджень
- •5.2. Визначення потреб в інформації та вибір методів її обробки
- •5.3. Обробка, передавання та використання результатів дослідження
- •5.4. Контроль маркетингових заходів
- •6.1. Системи управління маркетингом
- •6.2. Організація служби маркетингу, її структура
- •6.3. Функціональна структура
- •6.4. Структура, орієнтована на конкретні продукти і послуги
- •6.5. Структура, орієнтована на ринок
- •6.6. Структура, орієнтована на загальне керівництво
- •6.7. Матрична організаційна структура управління маркетингом
- •7.1. Загальні положення, стратегічне планування
- •7.2. Стратегічні завдання зростання підприємства іоо
- •7.3. Загальна схема планування маркетингу
- •Коригування науково-технічної та виробничої діяльності підприємства відповідно Розділ 8. Виробнича політика інформаційної фірми
- •8.1. Класифікація інформаційних продуктів та послуг
- •8.2. Життєвий цикл інформаційних продуктів та послуг
- •8.3. Продуктові та технологічні інновації в інформаційній галузі
- •8.3. Продуктові та технологічні інновації в інформаційній галузі
- •8.4. Маркетинговий підхід у виробничій політиці українських інформаційних фірм
- •9.1. Особливості розподільної політики на інформаційному ринку
- •9.2. Особливості просування інформаційних товарів на ринок
- •9.3. Розподільна та збутова діяльність на інформаційному ринку Європи
- •9.3. Розподільна та збутова діяльність на інформаційному ринку Європи
- •9.4. Розподільна та рекламно-збутова діяльність в інформаційній галузі України
- •10.1. Інформаційна індустрія та інформаційний ринок
- •10.2. Сегментація ринку іпп
- •10.3. Український ринок іпп
- •11.1. Тенденції розвитку комп’ютерної індустрії в країні
- •11.2. Класифікація апаратних засобів
- •11.3. Світовий ринок пк
- •11.4. Ринок апаратних засобів в Україні
- •12.1. Особливості ринку пз
- •12.2. Класифікація програмних продуктів
- •12.3. Сегментація ринку пз
- •12.4. Вибір цільового сегмента ринку пз
- •12.5. Світовий ринок програмних продуктів
- •12.5. Світовий ринок програмних продуктів
- •12.6. Ринок пз в Україні
- •13.1. Формування та особливості ринку інформаційних ресурсів
- •13.2. Формування та особливості ринку інформаційних послуг
- •13.3. Особливості ринку інтерактивних послуг
- •13.4. Сегментація ринку інтерактивних послуг
- •13.5. Світовий та вітчизняний ринки інтерактивних послуг
- •14.1. Класифікація Internet-послуг
- •14.3. Використання Internet у збутовій діяльності фірми
- •14.4. Використання Internet у маркетинговій діяльності фірми
- •14.5. Послуги Internet-провайдерів
- •14.6. Перспективи розвитку світового ринку Internet-послуг
- •14.7. Ринок Internet-послуг в Україні
- •15.1. Сектор маркетингових послуг
- •15.2. Сектор консалтингових послуг
- •15.4. Сектор навчальних послуг
- •16.1. Інформатизація економіки і проблеми пошуку іт-персоналу
- •16.2. Ринок праці програмістів
- •16.3. Проблеми навчання
- •16.4. Оцінювання праці в інформаційній галузі
- •17.1. Передумови побудови бізнес-моделей конкурентоспроможності фірми
- •17.2. Класифікація конкуренції
- •17.3. Фактори успіху на інформаційному ринку
- •17.4. Параметри конкурентоспроможності
- •17.5. Розрахунок параметрів конкурентоспроможності
- •17.6. Вибір конкурентної стратегії фірми
- •18.1. Основні види ринкового ціноутворення і типи ринків
- •18.2. Особливості ціноутворення в інформаційній галузі Проблема платності інформаційного обслуговування
- •Класифікація цін та їх розрахунок
- •18.3. Цінова політика інформаційних фірм
- •18.4. Формування ціни виробником іпп
- •18.5. Визначення ціни, прийнятної для споживача
- •19.1. Особливості ціноутворення на ринку інформаційних послуг
- •19.2. Ціноутворення на ринку інформаційних ресурсів і послуг
- •19.3. Ціноутворення на ринку маркетингових послуг
- •19.4. Особливості ціноутворення на ринку консалтингових послуг
- •19.5. Ціноутворення на ринку консалтингових послуг
- •20.1. Особливості ціноутворення програмних продуктів
- •20.2. Методи визначення ціни на пз
- •20.3. Порядок розрахунку ціни на пз
- •20.4. Ліцензування програмних продуктів
- •20.5. Стратегія фірми щодо встановлення ціни на пз
- •20.6. Правовий захист програмних продуктів
- •21.1. Вимоги до програмних засобів маркетингу
- •21.2. Огляд пакетів, найчастіше використовуваних у практичній діяльності
- •9X WebSpider
- •Література
- •Додатки
- •Додаток 2. Найвідоміші компанії в інформаційній індустрії України
- •Додаток 4. 100 найвпливовіших компаній в індустрії
16.1. Інформатизація економіки і проблеми пошуку іт-персоналу
Інформатизація економіки не відбувається однаково в різних галузях, у різних країнах, отже, потреби в ІТ-спеціалістах, значення їх вкладу в розвиток галузі, вимоги до них різняться і в галузях, і в країнах. Однак можна виділити спільні вимоги до ІТ-спеціалістів у різних галузях економіки.
Будівництво
Бізнес-практика управління найбільшими компаніями «розподілених» будівництв, тобто одночасного зведення об’єктів для замовника в різних точках міста, країни або світу, вимагає спеціалізованих систем планування та управління будівництвом, заснованих на Інтернеті, що створює нові робочі місця для ІТ-фахівців. Особливий інтерес до систем автоматизації в будівництві проявляється ще і тому, що в цій галузі промисловості досить низькі прибутки, і необхідно знаходити все нові й нові ресурси для зниження собівартості робіт та ефективності управління будівництвом. Але поки в будівництва спостерігається лише потенційний інтерес до інформатизації.
Послуги
Різноманітні консалтингові фірми, агентства з добору кадрів, маркетингові компанії потребують нових технологій, здатних надати відповідні засоби аналізу і прогнозування в цьому динамічному бізнесі.
Торгівля
У торгівлі зараз потрібні комплексні системи, здатні автоматизувати всі аспекти роботи: і роботу з клієнтами, і внутрішні бізнес-процеси компанії. Особливо високий попит на фахівців, що розуміються і на ІТ, і на торгово-управлінському обліку.
Транспорт, енергетика
У цих галузях велика увага приділяється моніторингу руху вантажів, оптимізації перевезень, організації розкладів руху і т. п. Тут потрібні фахівці всіх напрямів, але найбільшим попитом користуються кваліфіковані провідні програмісти, оскільки вирішуються досить складні задачі. В енергетиці, як і в транспортній сфері, потрібні фахівці, що добре розуміються на предметній галузі.
Виробництво
Усе більш популярна CSM (підтримка ланцюжків клієнт/постачальник) приводить до масового переходу на Enterprise Resources Planning або ERP-системи планування ресурсів підприємства. Дуже цінуються фахівці з ERP, мереж і клієнт-серверної архітектури.
Телекомунікація
Потрібні фахівці, знайомі з будь-якими аспектами телекомунікацій. Це зараз індустрія, що найшвидше зростає. Особливий попит на справжніх професіоналів, здатних упроваджувати передові технології.
Освіта
У цій сфері оклади невеликі, але є необхідними системи автоматизації адміністративного управління школами та університетами, які у функціональному плані майже не відрізняються від систем автоматизації інших галузей бізнесу.
Банки
Традиційно в цій галузі були розвинені системи автоматизації і вже склався певний рівень оплати, однак об’єднання банків, розвиток світової банківської системи, інтеграція з промисловими структурами, боротьба за якість обслуговування клієнтів потребують впровадження нових технологій, переходу з мейнфреймів на NT-сервери і передусім використання Інтернет-технологій, що вимагає залучення нових фахівців або перенавчання кадрів.
Медицина
Розвиток систем управління найбільшими медичними підрозділами та інтеграція комплексів обслуговування пацієнтів з фармакологічними та іншими системами автоматизації в медицині тісно пов’язані з розвитком нових інформаційних технологій. Крім апгрейду, інтеграції безлічі різнорідних систем і реорганізації професійної медичної роботи, виникає потреба у використанні систем прийняття рішень для лікарів і консультантів. Ці системи необхідно інтегрувати з діючими автоматичними системами ведення архівів.
Державні структури
Оскільки державні структури фінансуються виключно з бюджетних коштів, які час від часу зменшуються, як і кошти, що виділяють для інформатизації. Власно державним службовцям інформатизація не додає прямого прибутку, а навпаки, підсвідомо сприймається як погроза скорочення штатів. Отже, ІТ-спеціалісти їм потрібні як суто допоміжний персонал, який не замінював би їх самих. Необхідність регулярних звітів про роботу викликала високу потребу у web-майстрах, здатних створювати красиві сайти без зайвих технологічних складностей.
Інформаційна галузь
Цілком зрозуміло, що потреби цієї галузі у спеціалістах високої кваліфікації практично невичерпні. З розробленням нових інформаційних технологій, нових апаратних і програмних засобів ці потреби зростають. Усі, хто не хоче втратити кваліфікацію та робоче місце, змушені навчатися працювати з використанням цих нових засобів. Зараз найбільше потрібні Internet-спеціалісти, системні спеціалісти.
На ринку праці присутні такі суб’єкти:
ІТ-спеціалісти, що шукають роботу;
фірми всіх згаданих галузей, що шукають фахівців;
посередники-агентства з працевлаштування, клієнтами яких є спеціалісти;
агентства з добору персоналу (кадрові або рекрутингові), клієнтами яких є фірми.
Добір персоналу — одна з найгостріших проблем на IT-ринку, знайома всім компаніям, пов’язана з менеджментом у компаніях загалом.
Нині на ринку існує дефіцит кваліфікованого персоналу будь-якого рівня: продавців-консультантів, менеджерів, директорів магазинів, технічних фахівців, керівників.
Протягом останніх років більшість компаній постійно перебуває в стані пошуку і відбору персоналу, використовуючи при цьому всі можливі способи: кадрові агентства, знайомих, оголошення про вакансії в ЗМІ, на сайтах. Справа ускладнюється тим, що в Україні немає розвиненого ринку праці в цій галузі і ніхто таких фахівців спеціально не готує. Тому найчастіше доводиться вибирати з двох варіантів — навчати самим або «перекуповувати» в інших фірм.
Навчати фахівців самостійно — тривалий процес з непередбачуваним результатом. Наприклад, запрошують на роботу колишнього інженера або програміста, який хоче стати продавцем комп’ютерів, і протягом деякого часу з’ясовується, стане він ним чи ні.
Можливо, варіант «перекупівлі» є більш прийнятним, однак згідно зі статистикою таким шляхом приходять не більше 30% співробітників. На Заході часто фахівець, проробивши в компанії три-п’ять років, звільняється і переходить в іншу з будь-яких причин: «виріс», а просування немає, не спрацювався з начальником або колективом, не влаштовує оплата тощо. І це не засуджується. У нас же, як правило, вважається неетичним, щоб працівник однієї фірми шукав вакансію в іншого роботодавця або навпаки — роботодавець пропонував працевлаштування співробітнику іншої компанії. Посередники в особі кадрових агентств поки не вміють робити це коректно, до того ж вони не мають у своєму розпорядженні достатньої інформації про працюючих фахівців. У результаті працівники не мають уявлення про свою реальну вартість на ринку праці, а звільнення з ініціативи керівництва часом стає для них трагедією.
Більшість компаній, на жаль, не мають чітко сформульованого плану з добору персоналу і кадровому менеджменту. Проблема пошуку виникає завжди несподівано: пішов фахівець — терміново шукається заміна, завтра відкривається новий напрям — сьогодні терміново шукається фахівець. А звідси випливає й використання всіх доступних методів пошуку. Однак найчастіше вдаються до тих методів, які, на думку компаній, швидше приведуть до результату — оголошення в ЗМІ, добір через агентства з працевлаштування, агентства з добору персоналу, пошук серед знайомих.
Перевагами добору персоналу через спеціалізовані ЗМІ, які висвітлюють питання працевлаштування, є оперативність, дешевизна і великий вибір кандидатів (за статистикою зі 100 співбесід, призначених за дзвінком, інтерес викликають не більш як 8—10 претендентів). Але є й мінус — необхідність виділяти співробітника для проведення первинного відбору, анкетування, співбесіди тощо. Більшість великих компаній мають у своєму штаті директора/менеджера з персоналу, однак часто цей співробітник може оцінити лише психологічні переваги і вади кандидата, а його професійні якості визначаються під час проходження випробувального терміну. Недолік даного методу полягає в тому, що абсолютна більшість працюючих готові розглянути пропозиції щодо кращої роботи, але ніхто з них не звертається до ЗМІ, що займаються і питаннями працевлаштування.
Пошук персоналу за допомогою агентства з працевлаштування має ті самі переваги й недоліки, що і через ЗМІ (правда, послуга безкоштовна для роботодавця). В агентстві часто буває складно пояснити, наприклад, що системний адміністратор і програміст — різні фахівці. Проблема в тому, що прибуток агентства визначається кількістю претендентів, що обслуговуються, незважаючи на специфіку тієї або іншої проблеми. Головне його завдання — збільшення бази клієнтів, що шукають роботу, а не бази працюючих досвідчених фахівців. Цієї вади позбавлені рекрутингові агентства, клієнтами яких є не фізичні, а юридичні особи.
Точно відповісти, в яких фахівцях є дефіцит, складно, оскільки при виконанні того чи іншого замовлення відчувається дефіцит у фахівцях, обізнаних із цілим сполученням конкретних інформаційних продуктів, наприклад, з адміністратором NT4 і одночасно БД Oracle 7.0, що розуміється на питаннях бухгалтерського та адміністративного обліку іноземної страхової компанії; фахівцях, що мають реальний досвід роботи на ринку і при цьому здатні приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність; професіоналах у сфері Internet.
Можна скористатися змішаним способом, оскільки жоден з наведених не гарантує швидкого та адекватного результату. Серед знайомих, як правило, жодна з кандидатур не відповідає всім вимогам, або вони вже влаштовані; оголошення в пресі часто дають надлишок претендентів і витрачається багато часу на співбесіди; звернення до кадрових агентств — більш витратний захід з низькою ймовірністю позитивного результату, оскільки відбір кандидатів ведеться особами, що не мають чіткого уявлення про IT-ринок. Досвід показує, що кращу віддачу дає розміщення інформації про вакансії в Internet. Це просто, не веде до додаткових витрат, забезпечує високу швидкість реагування і можливість персонального попереднього спілкування з кандидатами.
Деякі керівники фірм шукають ІТ-фахівців, в яких вбачають універсальних помічників. За вимогами до них спеціалізоване кадрове агентство зможе визначити, які фахівці дійсно потрібні компанії, добрати кандидатуру. Хоча найчастіше вітчизняні кадрові агентства намагаються «добрати за бажанням» і надто мало обізнані з IT-ринком та його проблемами.
Найчастіше IT-компанії вважають за краще шукати працівників самостійно і рідко звертаються до послуг кадрових/рекрутингових агентств. Швидше за все, це пов’язане з високими вимогами до персоналу з боку комп’ютерних фірм і відносно невеликими розмірами самого ринку праці IT-фахівців.
Але є ще одна проблема, яку мають ІТ-компанії. Їм потрібні не тільки ІТ-спеціалісти, але й маркетологи, обізнані зі специфікою маркетингу інформаційних продуктів і послуг. Мало того, що для нашої країни власне маркетинг є новою сферою діяльності, новою галуззю знань, новою дисципліною в навчальних планах підготовки фахівців у навчальних закладах, маркетинг в інформаційній галузі — це зовсім новий напрям, мало досліджений, не систематизований. Тому, розглядаючи проблеми ринку праці в інформаційній галузі, необхідно розглянути і його сегмент ІТ-маркетологів.
