
- •1.1. Особливості інформаційного виробництва
- •1.2. Сутність інформаційного маркетингу
- •1.3. Цілі та функції інформаційного маркетингу
- •1.4. Види інформаційного маркетингу
- •1.5. Об’єкти і суб’єкти інформаційного маркетингу
- •2.1. Інформація в маркетингу
- •2.1. Інформація в маркетингу
- •2.2. Типи маркетингової інформації та її джерела
- •2.3. Маркетингове середовище
- •2.4. Маркетингові інформаційні системи
- •3.2. Статистичні методи обробки маркетингової інформації
- •3.3. Балансові моделі в маркетингу
- •3.4. Оптимізаційні моделі в маркетингу
- •3.5. Методи і моделі управління товарними запасами в маркетингу
- •3.6. Моделювання попиту і споживання в маркетингу
- •4.1. Основні правила і напрями досліджень у маркетингу
- •4.1. Основні правила і напрями досліджень у маркетингу
- •4.2. Методи і засоби вимірювання в маркетингу
- •4.3. Проблеми достовірності первинної інформації
- •4.4. Організація вибіркових досліджень
- •5.1. Планування процесу маркетингових досліджень
- •5.2. Визначення потреб в інформації та вибір методів її обробки
- •5.3. Обробка, передавання та використання результатів дослідження
- •5.4. Контроль маркетингових заходів
- •5.1. Планування процесу маркетингових досліджень
- •5.2. Визначення потреб в інформації та вибір методів її обробки
- •5.3. Обробка, передавання та використання результатів дослідження
- •5.4. Контроль маркетингових заходів
- •6.1. Системи управління маркетингом
- •6.2. Організація служби маркетингу, її структура
- •6.3. Функціональна структура
- •6.4. Структура, орієнтована на конкретні продукти і послуги
- •6.5. Структура, орієнтована на ринок
- •6.6. Структура, орієнтована на загальне керівництво
- •6.7. Матрична організаційна структура управління маркетингом
- •7.1. Загальні положення, стратегічне планування
- •7.2. Стратегічні завдання зростання підприємства іоо
- •7.3. Загальна схема планування маркетингу
- •Коригування науково-технічної та виробничої діяльності підприємства відповідно Розділ 8. Виробнича політика інформаційної фірми
- •8.1. Класифікація інформаційних продуктів та послуг
- •8.2. Життєвий цикл інформаційних продуктів та послуг
- •8.3. Продуктові та технологічні інновації в інформаційній галузі
- •8.3. Продуктові та технологічні інновації в інформаційній галузі
- •8.4. Маркетинговий підхід у виробничій політиці українських інформаційних фірм
- •9.1. Особливості розподільної політики на інформаційному ринку
- •9.2. Особливості просування інформаційних товарів на ринок
- •9.3. Розподільна та збутова діяльність на інформаційному ринку Європи
- •9.3. Розподільна та збутова діяльність на інформаційному ринку Європи
- •9.4. Розподільна та рекламно-збутова діяльність в інформаційній галузі України
- •10.1. Інформаційна індустрія та інформаційний ринок
- •10.2. Сегментація ринку іпп
- •10.3. Український ринок іпп
- •11.1. Тенденції розвитку комп’ютерної індустрії в країні
- •11.2. Класифікація апаратних засобів
- •11.3. Світовий ринок пк
- •11.4. Ринок апаратних засобів в Україні
- •12.1. Особливості ринку пз
- •12.2. Класифікація програмних продуктів
- •12.3. Сегментація ринку пз
- •12.4. Вибір цільового сегмента ринку пз
- •12.5. Світовий ринок програмних продуктів
- •12.5. Світовий ринок програмних продуктів
- •12.6. Ринок пз в Україні
- •13.1. Формування та особливості ринку інформаційних ресурсів
- •13.2. Формування та особливості ринку інформаційних послуг
- •13.3. Особливості ринку інтерактивних послуг
- •13.4. Сегментація ринку інтерактивних послуг
- •13.5. Світовий та вітчизняний ринки інтерактивних послуг
- •14.1. Класифікація Internet-послуг
- •14.3. Використання Internet у збутовій діяльності фірми
- •14.4. Використання Internet у маркетинговій діяльності фірми
- •14.5. Послуги Internet-провайдерів
- •14.6. Перспективи розвитку світового ринку Internet-послуг
- •14.7. Ринок Internet-послуг в Україні
- •15.1. Сектор маркетингових послуг
- •15.2. Сектор консалтингових послуг
- •15.4. Сектор навчальних послуг
- •16.1. Інформатизація економіки і проблеми пошуку іт-персоналу
- •16.2. Ринок праці програмістів
- •16.3. Проблеми навчання
- •16.4. Оцінювання праці в інформаційній галузі
- •17.1. Передумови побудови бізнес-моделей конкурентоспроможності фірми
- •17.2. Класифікація конкуренції
- •17.3. Фактори успіху на інформаційному ринку
- •17.4. Параметри конкурентоспроможності
- •17.5. Розрахунок параметрів конкурентоспроможності
- •17.6. Вибір конкурентної стратегії фірми
- •18.1. Основні види ринкового ціноутворення і типи ринків
- •18.2. Особливості ціноутворення в інформаційній галузі Проблема платності інформаційного обслуговування
- •Класифікація цін та їх розрахунок
- •18.3. Цінова політика інформаційних фірм
- •18.4. Формування ціни виробником іпп
- •18.5. Визначення ціни, прийнятної для споживача
- •19.1. Особливості ціноутворення на ринку інформаційних послуг
- •19.2. Ціноутворення на ринку інформаційних ресурсів і послуг
- •19.3. Ціноутворення на ринку маркетингових послуг
- •19.4. Особливості ціноутворення на ринку консалтингових послуг
- •19.5. Ціноутворення на ринку консалтингових послуг
- •20.1. Особливості ціноутворення програмних продуктів
- •20.2. Методи визначення ціни на пз
- •20.3. Порядок розрахунку ціни на пз
- •20.4. Ліцензування програмних продуктів
- •20.5. Стратегія фірми щодо встановлення ціни на пз
- •20.6. Правовий захист програмних продуктів
- •21.1. Вимоги до програмних засобів маркетингу
- •21.2. Огляд пакетів, найчастіше використовуваних у практичній діяльності
- •9X WebSpider
- •Література
- •Додатки
- •Додаток 2. Найвідоміші компанії в інформаційній індустрії України
- •Додаток 4. 100 найвпливовіших компаній в індустрії
11.1. Тенденції розвитку комп’ютерної індустрії в країні
Понад сорок років тому існувала лампова обчислювальна машина БЭСМ-2М.
Конфігурація їїу сучасних одиницях: RAM — 10 Кбайт; тактова частота — 0,5 МГц; швидкодія 8—10 тис. операцій за секунду з плаваючою комою для восьмизначних десяткових чисел; два магнітних барабани по 30 Кбайт; чотири накопичувачі зі змінними магнітними стрічками по 150 Кбайт кожна.
Програмна підтримка:компілююча та інтерпретуюча системи В. М. Курочкіна на барабані займали 1600 байт, а ядро в оперативній пам’яті — 900 байт. У програмне постачання входили також 22 стандартні підпрограми. Отже, ядро ОС займало в оперативній пам’яті 9%, а вся ОС — 2,5% у зовнішній пам’яті.
Пристрої введення / виведення — перфокарткові.
Друкувальний пристрій видавав дані у вісімковому та десятковому форматах на паперову стрічку завширшки 40 мм.
На таких машинах виконано розрахунки атомних бомб і реакторів, конструкцій ракет і підводних човнів, обчислено орбіти супутників і вирішено багато інших далеко не простих завдань. У Центрі управління космічними польотами були встановлені БЭСМ-6М.
Сьогодні ресурси обчислювальної машини з процесором Pentium набагато більше сумарної потужності всіх обчислювальних машин, які мала на початку 60-х років Академія наук СРСР. За всіма технічними параметрами ресурси цього комп’ютера еквівалентні приблизно 500 машинам БЭСМ-2М!
Перехід від лампових до напівпровідникових обчислювальних машин стимулював подальше прагнення до цілеспрямованого зменшення габаритів ЕОМ зі збереженням і нарощуванням їх можливостей і функцій. З іншого боку, історія створення портативних ПК прямує від калькуляторів на батарейках, програмованих калькуляторів до мобільних комп’ютерів, які за рівнем своїх можливостей не поступаються настільним, а іноді і перевершують їх. Існує декілька класів портативних ПК, але провести між ними досить чітку межу неможливо, оскільки класифікувати їх можна за різними критеріями (маса, ціна, процесор, пам’ять, інтерфейси, вбудоване ПЗ, зв’язок з INTERNET тощо); крім того, комп’ютерні технології і технічні засоби розвиваються дуже швидко.
Інформаційні технології, зокрема комп’ютерний бізнес, вносять в економіку розвинутих країн величезний вклад. У 1999 р. вперше уповільнилися темпи його зростання. Аналітики почали сумніватись у його прибутковості. Що замінить настільний персональний комп’ютер (мейнфрейми, мережеві комп’ютери, різноманітні прилади доступу до Internet, цифрові «кишенькові» пристрої, а може, що-небудь зовсім нове) — покаже час.
Закономірне подальше зниження рентабельності в комп’ютерній індустрії супроводжується збільшенням вартості робочого часу, безпосередньо витраченого на клієнта, найдорожчим товаром стають послуги. В західних країнах саме ринок послуг розвивається найшвидше. Цілком закономірно ПК поступово стає додатком до Internet-послуги. Існує велика кількість комбінацій вартості самого комп’ютера, підключення, послуг, модернізації комп’ютера протягом терміну договору, що ставить користувача перед вибором альтернативного варіанта взаємовідносин з IT-компанією (компаніями).
Купівля комп’ютера не відрізняється від придбання багатьох інших товарів (наприклад автомобіля): при його виборі враховуються не тільки технічні параметри, якість і надійність, але також колір і дизайн, що дає змогу споживачеві проявити свою індивідуальність.
Цінова боротьба веде до поступового технічного відставання комп’ютерних фірм: важко купувати новітнє обладнання для навчання власних фахівців, освоєння нових технологій, надання додаткових послуг користувачам тощо.
Взагалі кажучи, комп’ютер, підключений до Internet, вже не можна називати персональним, оскільки разом з іншими пристроями, з’єднаними з Internet, він утворює єдине обчислювальне середовище, перетворившись на один з його сегментів, який залишається під персональним контролем.