- •1.1. Особливості інформаційного виробництва
- •1.2. Сутність інформаційного маркетингу
- •1.3. Цілі та функції інформаційного маркетингу
- •1.4. Види інформаційного маркетингу
- •1.5. Об’єкти і суб’єкти інформаційного маркетингу
- •2.1. Інформація в маркетингу
- •2.1. Інформація в маркетингу
- •2.2. Типи маркетингової інформації та її джерела
- •2.3. Маркетингове середовище
- •2.4. Маркетингові інформаційні системи
- •3.2. Статистичні методи обробки маркетингової інформації
- •3.3. Балансові моделі в маркетингу
- •3.4. Оптимізаційні моделі в маркетингу
- •3.5. Методи і моделі управління товарними запасами в маркетингу
- •3.6. Моделювання попиту і споживання в маркетингу
- •4.1. Основні правила і напрями досліджень у маркетингу
- •4.1. Основні правила і напрями досліджень у маркетингу
- •4.2. Методи і засоби вимірювання в маркетингу
- •4.3. Проблеми достовірності первинної інформації
- •4.4. Організація вибіркових досліджень
- •5.1. Планування процесу маркетингових досліджень
- •5.2. Визначення потреб в інформації та вибір методів її обробки
- •5.3. Обробка, передавання та використання результатів дослідження
- •5.4. Контроль маркетингових заходів
- •5.1. Планування процесу маркетингових досліджень
- •5.2. Визначення потреб в інформації та вибір методів її обробки
- •5.3. Обробка, передавання та використання результатів дослідження
- •5.4. Контроль маркетингових заходів
- •6.1. Системи управління маркетингом
- •6.2. Організація служби маркетингу, її структура
- •6.3. Функціональна структура
- •6.4. Структура, орієнтована на конкретні продукти і послуги
- •6.5. Структура, орієнтована на ринок
- •6.6. Структура, орієнтована на загальне керівництво
- •6.7. Матрична організаційна структура управління маркетингом
- •7.1. Загальні положення, стратегічне планування
- •7.2. Стратегічні завдання зростання підприємства іоо
- •7.3. Загальна схема планування маркетингу
- •Коригування науково-технічної та виробничої діяльності підприємства відповідно Розділ 8. Виробнича політика інформаційної фірми
- •8.1. Класифікація інформаційних продуктів та послуг
- •8.2. Життєвий цикл інформаційних продуктів та послуг
- •8.3. Продуктові та технологічні інновації в інформаційній галузі
- •8.3. Продуктові та технологічні інновації в інформаційній галузі
- •8.4. Маркетинговий підхід у виробничій політиці українських інформаційних фірм
- •9.1. Особливості розподільної політики на інформаційному ринку
- •9.2. Особливості просування інформаційних товарів на ринок
- •9.3. Розподільна та збутова діяльність на інформаційному ринку Європи
- •9.3. Розподільна та збутова діяльність на інформаційному ринку Європи
- •9.4. Розподільна та рекламно-збутова діяльність в інформаційній галузі України
- •10.1. Інформаційна індустрія та інформаційний ринок
- •10.2. Сегментація ринку іпп
- •10.3. Український ринок іпп
- •11.1. Тенденції розвитку комп’ютерної індустрії в країні
- •11.2. Класифікація апаратних засобів
- •11.3. Світовий ринок пк
- •11.4. Ринок апаратних засобів в Україні
- •12.1. Особливості ринку пз
- •12.2. Класифікація програмних продуктів
- •12.3. Сегментація ринку пз
- •12.4. Вибір цільового сегмента ринку пз
- •12.5. Світовий ринок програмних продуктів
- •12.5. Світовий ринок програмних продуктів
- •12.6. Ринок пз в Україні
- •13.1. Формування та особливості ринку інформаційних ресурсів
- •13.2. Формування та особливості ринку інформаційних послуг
- •13.3. Особливості ринку інтерактивних послуг
- •13.4. Сегментація ринку інтерактивних послуг
- •13.5. Світовий та вітчизняний ринки інтерактивних послуг
- •14.1. Класифікація Internet-послуг
- •14.3. Використання Internet у збутовій діяльності фірми
- •14.4. Використання Internet у маркетинговій діяльності фірми
- •14.5. Послуги Internet-провайдерів
- •14.6. Перспективи розвитку світового ринку Internet-послуг
- •14.7. Ринок Internet-послуг в Україні
- •15.1. Сектор маркетингових послуг
- •15.2. Сектор консалтингових послуг
- •15.4. Сектор навчальних послуг
- •16.1. Інформатизація економіки і проблеми пошуку іт-персоналу
- •16.2. Ринок праці програмістів
- •16.3. Проблеми навчання
- •16.4. Оцінювання праці в інформаційній галузі
- •17.1. Передумови побудови бізнес-моделей конкурентоспроможності фірми
- •17.2. Класифікація конкуренції
- •17.3. Фактори успіху на інформаційному ринку
- •17.4. Параметри конкурентоспроможності
- •17.5. Розрахунок параметрів конкурентоспроможності
- •17.6. Вибір конкурентної стратегії фірми
- •18.1. Основні види ринкового ціноутворення і типи ринків
- •18.2. Особливості ціноутворення в інформаційній галузі Проблема платності інформаційного обслуговування
- •Класифікація цін та їх розрахунок
- •18.3. Цінова політика інформаційних фірм
- •18.4. Формування ціни виробником іпп
- •18.5. Визначення ціни, прийнятної для споживача
- •19.1. Особливості ціноутворення на ринку інформаційних послуг
- •19.2. Ціноутворення на ринку інформаційних ресурсів і послуг
- •19.3. Ціноутворення на ринку маркетингових послуг
- •19.4. Особливості ціноутворення на ринку консалтингових послуг
- •19.5. Ціноутворення на ринку консалтингових послуг
- •20.1. Особливості ціноутворення програмних продуктів
- •20.2. Методи визначення ціни на пз
- •20.3. Порядок розрахунку ціни на пз
- •20.4. Ліцензування програмних продуктів
- •20.5. Стратегія фірми щодо встановлення ціни на пз
- •20.6. Правовий захист програмних продуктів
- •21.1. Вимоги до програмних засобів маркетингу
- •21.2. Огляд пакетів, найчастіше використовуваних у практичній діяльності
- •9X WebSpider
- •Література
- •Додатки
- •Додаток 2. Найвідоміші компанії в інформаційній індустрії України
- •Додаток 4. 100 найвпливовіших компаній в індустрії
4.3. Проблеми достовірності первинної інформації
Важливою проблемою збирання первинної інформації є отримання достовірних‚ значущих результатів. Достовірність отриманої інформації‚ її об’єктивність багато в чому визначаються точністю і чіткістю процедури збирання інформації. Винятково важливою проблемою в цій процедурі є максимальне зниження можливості помилок при опитуванні.
Оскільки у більшості маркетингових вимірів задіяні люди (респонденти, вимірники), то більшість помилок — це наслідок особистісних характеристик. Отже‚ потрібно встановити залежність між досліджуваними групами людей та особливостями інформації‚ яка може бути отримана з певним ступенем точності та достовірності.
Будь-яка розроблювана процедура вимірів обов’язково має бути націлена на потенційних респондентів, оскільки тип респондента визначає методологію вимірювання і тип інформації‚ яка може бути отримана.
Незалежно від характеристик респондентів можна виділити загальні похибки інформації (рис. 4.2):
обмеженість пам’яті — пам’ять зберігає: нещодавні факти або події; те‚ що є особливо важливим; те‚ з чим суб’єкт згодний (інформація неточна‚ але корисна);
«зіпсований телефон» — неправильна передача інформації та неправильне тлумачення: процес маркетингових досліджень складається з великої кількості ланок та нескінченної множини інтерпретацій одного й того самого факту;
питання‚ на яке відповісти важко — якщо питання сформульоване досить складно‚ саме питання складне‚ має особистісний характер‚ то й відповідь на нього не може бути точною (таких питань слід уникати);
комплексні питання і відповіді — якщо на питання немає однозначної відповіді‚ то цінність інформації різко знижується‚ особливо якщо опитуються групи людей‚ в яких кожний з опитуваних грає свою власну роль у прийнятті рішення;
неправдива інформація‚ перебільшення‚ недооцінка.
Рис. 4.2. Схема типових помилок під час опитування
Якщо потрібна максимально точна інформація‚ то є три способи уточнити її:
засіб вимірів повинен містити спосіб оцінювання цієї точності;
коригування інформації відповідно до відомого відхилення точності;
передбачення певного відхилення у відповідях на конкретні питання й у зв’язку з цим розроблення відповідних анкет.
Джерела помилок
Взагалі, існує два джерела помилок: помилка вимірювання (вимірювання не зовсім того, що потрібно — людина може сказати неправду або неточно відповісти на питання) і помилка вибірки (вибірка може бути непрезентативною, тобто не відображати цільову частину населення — не тих спитали).
Помилка вибірки може бути:
структурною — з цільової групи населення не зовсім точно виділено структуру для вивчення (наприклад список);
випадковою — планована вибірка зі структури (випадкова) — непрезентативна;
«безмовною» — опитувані відмовилися відповідати або були відсутні під час опитування.
Теоретична оцінка вибірки вища за її реальний рівень.
Точність («правильність») у маркетингових вимірах може бути абсолютною або відносною. Тільки у випадку контрольованих критеріїв можна бути абсолютно впевненим у тому, що вимірюється те, що потрібно. В інших випадках доводиться задовольнитися відносною точністю.
У маркетингових вимірах використовуються узвичаєні терміни — систематична помилка або зсув, що, як правило, неправильно тлумачиться.
Зсув — це будь-яка систематична розбіжність між результатами вимірювання і дійсним станом, який вони повинні представляти. Відносний зсув можна мінімізувати за рахунок більш виважених питань в анкетах, їх послідовності, видів самих анкет.
Достовірність може бути прогнозованою. Прогнозована достовірність — це ступінь точності (яку можна завбачити) того, як один або декілька елементів маркетингової системи (споживачі, конкуренти, оптовики тощо) реагуватимуть на деяке рішення або сукупність заходів. Можна спробувати порівняти результати вимірювання з іншим контрольованим критерієм цільової величини, щоб визначити, як цей критерій впливатиме на цільову величину.
Прогнозована достовірність визначається за допомогою контрольованих експериментів або ретельного статистичного аналізу, який установлює залежність між критерієм і цільовою величиною. Для визначення цієї залежності з достовірною точністю необхідно в процесі вимірювання виключити неконтрольовані та приховані зсуви, а також знайти правильний тип вибірки. Критерії, що не можуть бути проконтрольовані, мають бути обґрунтовані шляхом емпіричного співвіднесення критерію і цільової величини.
Варто зазначити, що інформація, поки вона дійде до вищого керівництва, може бути знешкоджена, спотворена або викривлена під час її отримання, передавання, обробки та зберігання, аналізу тощо.
Розуміння причин і природи цих пошкоджень дає змогу деякою мірою компенсувати негативний вплив їх на процес прийняття рішень.
Для отримання достовірної інформації необхідно додержуватися таких основних правил:
досліджувана цільова аудиторія має бути чітко визначена; вибірка має бути репрезентативною (представницькою);
опитувані повинні володіти знаннями‚ мати свою думку і маніпулювати фактами;
опитувані повинні хотіти і вміти відповідати; опитувач повинен точно зрозуміти і записати відповідь.
Однак у практиці проведення збирання інформації шляхом вибіркових досліджень додержання наведених простих вимог пов’язане із суттєвими труднощами.
Для управління цим процесом необхідно чітко знати‚ які помилки можливі при опитуванні і як їх можна усунути в конкретних ситуаціях.
Багато в чому успіх залежить від підготовленості самого опитувача‚ від його спроможності роз’яснити мету опитування та вміння викликати інтерес до співробітництва. За цих умов не завжди доцільно користуватися послугами недосвідчених‚ непідготовлених або ж випадкових опитувачів. Необхідно використовувати підготовлених професіоналів‚ що знають як саму проблему‚ так і психологію досліджуваного ринкового сегмента.
Окрім побоювання та небажання відповідати‚ часто опитувані не можуть дати правильну відповідь. Це невміння може бути пов’язане з недостатнім знанням питання або неуважністю респондента‚ помилками у формулюванні самих питань.
Часто помилки є наслідком враження від особи опитувача‚ який викликає в опитуваного або негативну реакцію, або почуття ніяковості. Це може бути пов’язане з його зовнішнім виглядом‚ манерою поведінки, некоректністю, нетерпінням.
