1.2. Індивідуальні засоби захисту від ураження електричним струмом

Основні і додаткові засоби захисту. Засобами захисту називаються прилади, апарати, пристосування і пристрої, які служать для захисту працюючого в електроустановках персоналу від ураження електричним струмом, опіків електричною дугою, механічних ушкоджень, падіння з висоти, впливу електричного поля і т.д. (мал. 4)

З а призначенням захисні засоби можна поділити на такі Мал. 4

основні групи:

• інструмент та пристосування для роботи під напругою (ізолюючі штанги для оперативної роботи, ізолюючі кліщі і тяги, захвати, інструмент з ізольованими ручками);

• прилади і пристосування для виявлення напруги і вимірювань під напругою (вказівники напруги для перевірки її відсутності та фазування, вимірювальні штанги, струмовимірювальні кліщі і т.п.);

• засоби захисту людини (ізолюючі кліщі для операцій із запобіжниками, ізолюючі драбини та майданчики, гумові діелектричні рукавиці, боти, калоші, килимки, ізолюючі підставки);

• зереносні заземлення і штанги для їх накладання;

• запобіжні засоби (тимчасові огорожі, ізолюючі ковпаки і накладки, захисні окуляри, костюми з металізованої тканини для роботи в зоні дії електромагнітного поля, монтерські пояси, каски, попереджувальні плакати).

Усі ізолюючі засоби захисту діляться на основні та додаткові.

Основними називаються такі засоби захисту, ізоляція яких надійно витримує робочу напругу електроустановок та за допомогою яких можна торкатися струмоведучих частин, що перебувають під напругою. Тому основні засоби захисту випробовують під напругою, що залежить від робочої напруги електроустановки: вона повинна бути не менша трьохкратної лінійної напруги, або 40кВ в установках з ізольованою чи заземленою через компенсуючи апарати нейтраллю, і не менша трьохкратної фазної напруги в установках з глухим заземленням нейтралі.

Основні захисні засоби виготовляють із матеріалів зі стійкою діелектричною характеристикою (пластмаси, бакеліту, порцеляни, ебоніту, гетинаксу, деревини, просоченою висихаючим маслом і т.д.).

Додатковими називаються такі засоби захисту, які самі по собі не можуть при даній напрузі забезпечити захист від ураження струмом. Вони є додатковими засобами для захисту від напруги торкання і крокової напруги, опіків дугою та продуктами її горіння.

Додаткові засоби захисту випробовують напругою, яка не залежить від напруги електроустановки, в якій вони будуть застосовуватись. До них відносять: діелектричні калоші, килимки, гумові рукавички, ізолюючі підставки.

Ізолюючі засоби захисту повинні використовуватись в електроустановках не вище тієї напруги, на яку вони розраховані (вказано в штампі).

Засоби захисту слід застосовувати в суху погоду; використовувати їх на відкритому повітрі під час дощу, снігу, туману паморозі не дозволяється. Не дозволяється використовувати засоби захисту, термін використання яких закінчився. Перед використання засоби захисту перевіряють на цілісність.

Засоби захисту для індивідуального користування.

До індивідуальних засобів захисту відносяться екрануючі захисні комплекти, захисні окуляри, рукавиці, протигази, запобіжні пояси та страхуючі канати.

Екрануючі захисні комплекти захищають організм людини від дії електричного поля. Їх застосовують в основному при роботах в розподільчих пристроях і на лініях напругою вище 500кВ. застосування розрізнених комплектів або їх окремих частин екрануючого ефекту не дає і тому не припускається.

Захисні окуляри використовують при заміні запобіжників, при різанні кабелів та відкриванні кабельних муфт, під час паяння, зварювання, перенесення мастики та заливання нею кабельних муфт, при роботі з електролітом та обслуговуванні акумуляторів, при проточуванні та шліфуванні кілець та колекторів, при заточуванні інструменту і т.д. в електроустановках найчастіше використовують окуляри закритого типу, без щілин з оправою, м’якою по краях, яка щільно прилягає до лиця, зі стрічками для кріпленні на голові зі склом спеціального складу.

Запобіжні пояси служать для запобігання падіння людини при роботах на висоті – на конструкціях ОРУ, на опорах чи проводах лінії електропередачі. Виготовляють їх з міцного негігроскопічного матеріалу, що не розтягується. Затягують пояс за допомогою ременів з пряжками (мал. 5).

Ремінь, бавовняний шнур чи капроновий фал, призначені для захвату за опори чи конструкції, з’єднані з поясом одним кінцем через півкільце, а другим - через карабін. Довжину ременя можна регулювати. Карабін має замок з пружиною та додаткову застібку для запобігання самовикриття. Пояси з ланцюгом можуть застосовуватися лише при роботах, віддалених від струмоведучих частин, що перебувають під напругою.

Страхувальний канат – додатковий засіб безпеки. Користуватись ним обов’язково, коли за допомогою ременя чи ланцюга неможливо закріпитись за опору.

Запобіжний пояс та страхувальний канат випробовують на механічну міцність 1 раз на півроку зусиллям 225кГс протягом 5 хв.

Тимчасові огорожі. Тимчасові огорожі застосовують при проведенні ремонтних робіт для запобігання випадкового наближення персоналу до струмоведучих частин, що перебувають під напругою та розміщені поблизу місця роботи. До них відносяться переносні щити (ширми), ізолюючі накладки і ковпаки, огорожі, клітки (мал. 6)

Щити виготовляють із сухого дерева без металевих кріплень суцільними (для огородження від випадкового наближення до струмоведучих частин) та у вигляді решіток (для огородження входу в камери). Вони не повинні торкатися до струмоведучих частин, відстані між ними

п овинні витримуватись згідно правил техніки безпеки.

Мал. 5 Мал. 6

Ізолюючі накладки застосовують в електроустановках напругою до 15 кВ, коли місце проведення робіт огородити щитами неможливо. Їх виготовляють у вигляді гнучких ізолюючих матів чи жорстких пластин такої конструкції, щоб повністю закрити струмоведучі частини, що перебувають під напругою, та відокремити їх від відключених частин.

Гумові чи пластмасові ковпаки служать для ізолювання ножів роз’єднувачів, якими може бути подана напруга на ділянку, де проводяться роботи.

Огородження і клітки призначені для захисту персоналу при роботах на обладнанні, що перебуває під напругою, головним чином в камерах масляних вимикачів. У відкритих розподільчих пристроях місце роботи огороджують капроновим канатом.

Переносні заземлення. Переносні заземлення застосовують за умови відсутності стаціонарних заземлюючих ножів для захисту від помилкової подачі напруги на відключені для роботи частини електроустановок та від появи на них наведеної напруги.

Мал. 7

П ереносне заземлення, наприклад ШЗП (мал. 7), складається з гнучких мідних проводів 2 для з’єднання на коротко струмоведучих частин усіх трьох фаз електроустановки, проводу 6 для з’єднання їх із заземлюючим пристроєм, клем 1 для підключення заземлення до обладнання та струбцини 5 для приєднання заземлення до заземлюючої шини.

Заземлення накладають за допомогою постійної чи знімної штанги, яка являє собою ізолюючу частину 3, ручка якої обмежується кільцем 4. Проводи виконують мідними з мідних жил. Переріз їх вибирають по термічній стійкості при короткому замиканні (не менше 25мм² в електроустановках напругою вище 1000В і не менше 16мм² – в установках напругою 1000В та нижче). Після накладанні та після кожної дії струму короткого замикання заземлення оглядають.

Заземлення накладають у певній послідовності:

• Перевіряють вказівник напруги, яким будуть перевіряти відсутність напруги на частині електроустановки, що заземляється;

• Приєднують до заземлювача заземлюючий провід;

• Перевіряють відсутність напруги;

• Заземлюючою штангою накладають клему заземлення на струмоведучу частину електроустановки та закріплюють її.

Знімають заземлення у зворотному порядку. Усі операції виконують в діелектричних рукавицях.

Застосовувати для заземлення випадкові проводи та з’єднувати заземлюючі проводи шляхом скручування не дозволяється.