Місце реінжинірингу в інноваційній діяльності

Інноваційний характер реінжинірингу полягає в тому, що розробляється зовсім новий діловий процес, а його реалізація породжує дерево наступних інновацій у стані інших елементів виробничо-господарської системи організації. З іншого боку, реінжиніринг виступає як метод інноваційної діяльності і як різновид інноваційної стратегії. Визначаючи місце реінжинірингу у виробничо-господарській системі, неважко побачити, що об'єктом реінжинірингу є один із організаційних елементів системи: технологія ділових процесів.

Проект реінжинірингу може бути успішним лише при використанні складного і багатоликого арсеналу методів, підходів та інструментарію, основна частина яких показана на рис. 3.3.

3.1.1.2. Проектний менеджмент та його середовище Фази проекту та його життєвий цикл

Властивості фаз проекту. Кожна фаза проекту відзначається завершенням однієї чи більше дій (робіт). Результатом дії є матеріальний продукт, що підлягає перевірці. Наприклад: техніко-економічне обґрунтування, робоче проектування або діючий макет. Дії, а отже й фази, є частинами загальної послідовної структури проекту, вони передбачені для забезпечення виконання проекту.

Висновки із аналізу виконання кожної фази - це загальний огляд ключових дій і стану виконання проекту в цілому потрібні для (а) визначення того, чи перейде проект до наступної фази; (б) визначення і коригування похибок в оцінці вартості. Такий перегляд наприкінці кожної фази часто називають завершенням фази, вихідним аналізом етапу або формулюванням висновків.

Принципи реінжинірингу

Рис. 3.3. Методичні засоби реінжинірингу

Кожна фаза проекту звичайно містить безліч певних елементів, спроектованих для забезпечення бажаного рівня управління. Більшість цих елементів належать до дій у фазах, і, як правило, назви фаз походять від назв даних елементів: вимоги, проектування, побудова, підготовка текстової інформації, запуск, закриття тощо.

Властивості життєвого циклу проекту

Життєві цикли проекту звичайно визначають:

• робота, що має бути виконана на кожній фазі;

• персонал, що має бути залучений до виконання проекту на кожній фазі.

Послідовність фаз, визначена для більшості життєвих циклів проекту, загалом являє собою деяку форму технологічного трансферу. Результати попередньої фази звичайно беруться до уваги перед початком робіт у наступній фазі. Проте іноді трапляється, що наступна фаза розпочинається перед затвердженням результату попередньої фази, якщо ризики при цьому вважаються прийнятними. Така практика накладання фаз часто називається швидким відстеженням.

Описи життєвого циклу проекту можуть бути або надто загальними, або надто докладними. Останні можуть містити форми, графіки, контрольні переліки для забезпечення структурності та змістовності. Така деталізація визначається методологією управління проектами.

Більшість описів життєвих циклів проекту мають багато загальних властивостей, а саме: 1) матеріальні витрати та кількість залученого до виконання проекту персоналу спочатку поступово зростають від нуля до деякої максимальної величини, а потім різко зменшуються, коли проект наближається до завершення (рис. 3.4);

Рис. 3.4. Характерний приклад життєвого циклу проекту

2) ймовірність успішного завершення проекту є найменшою, а ризик і невизначеність відповідно найбільшими на початку проекту;

3) здатність зацікавлених осіб впливати на остаточні властивості продукту проекту і на остаточну вартість проекту найвища на початку виконання проекту, але з часом поступово зменшується. При цьому витрати на зміни й виправлення похибок загалом зростають у міру виконання проекту.

Потрібно завжди пам'ятати про відмінності життєвого циклу проекту від життєвого циклу продукту. Наприклад, проект, що розроблявся для постачання на ринок нового комп'ютера, є тільки однією фазою або одним із етапів життєвого циклу такого продукту як комп'ютер.

Хоч багато з життєвих циклів проекту мають аналогічні найменування фаз із відповідними необхідними циклами продуктів, тільки деякі з них ідентичні за змістом. Більшість містять чотири чи п'ять фаз, але деякі мають дев'ять і більше. Навіть всередині однієї прикладної сфери цикли можуть мати значні відмінності - життєвий цикл розроблення програмного забезпечення в одній організації може мати одну фазу проектування, тоді як в іншій організації можуть бути виділені різні фази для функціонального й докладного проектування.

Підпроекти всередині проектів також можуть мати чіткі життєві цикли. Наприклад, архітектурна фірма, яку залучено для проектування офісної будівлі, спочатку бере участь в роботах на фазі визначення змісту проекту разом з організацією-власником, а потім на фазі реалізації проекту, здійснюючи архітектурний нагляд за будівництвом від імені організації-власника. Водночас власне архітектурний проект матиме свою серію фаз від концептуального проектування, через визначення і реалізацію, до закриття. Архітектор навіть може розглядати процеси проектування та підтримки будівництва як окремі проекти із власними окремими фазами.

Прикладами життєвого циклу проектів, взятими безпосередньо з практики, можуть слугувати проект створення нових видів техніки Міністерством оборони США та типовий будівельний проект. Директива 5000.2 Міністерства оборони США від 26 лютого 1993 р. описує серію віх і фаз типового проекту створення нової техніки, як це показано на рис. 3.5:

Визначення необхідного завдання		Фаза 0		Фаза І		Фаза ІІ		Ф аза ІІІ		Фаза ІV
		Дослідження та визначення концепції		Демонстрація та перевірка		Розробка інженерних і виробничих рішень		Виробництво та його розгортання		Експлуатація та підтримка
	Віха 0 Затвердження ідеї концепції		Віха І Затвердження подання концепції		Віха ІІ Затвердження розробки		Віха ІІІ Затвердження виробни чих рішень		Віха ІV Затвердження основних потрібних змін

Рис. 3.5. Життєвий цикл розроблення нової технології для потреб Міністерства оборони США

Таким чином:

• визначення і постановка завдання - закінчується затвердженням ідеї концепції;

• дослідження та визначення концепції - закінчується затвердженням поданої концепції;

• демонстрація і перевірка - закінчується затвердженням розробки;

• розроблення інженерних і виробничих рішень - закінчується затвердженням виробничих рішень;

• організація виробництва та розгортання його - накладається на фазу експлуатації та підтримки.

Життєвий цикл будівельного проекту має такий вигляд (рис. 3.6):

Рис. 3.6. Приклад життєвого циклу будівельного проекту

Основні його фази мають такий зміст:

- техніко-економічне обґрунтування - формулювання мети проекту, розроблення техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), а також вироблення і затвердження стратегії. На цій фазі приймається остаточне рішення про запуск проекту або про відмову від нього;

- планування та проектування - базовий проект, вартість і календарний план, умови й терміни контрактів, а також докладне планування. Більшість контрактів розпочинається наприкінці цієї фази;

- виробництво - виробництво, постачання, будівельні роботи, монтаж, встановлення обладнання та тестування. У кінці даної фази основні результати проекту загалом отримані;

- приймання та запуск - заключне тестування та передача до експлуатації. Після цієї фази проект може бути закритий.