3.2.1.3. Розроблення плану інноваційного проекту
При розробленні плану інноваційного проекту використовуються результати інших процесів планування для створення чіткого погодженого документа, яким можна було б керуватися для управління виконанням проекту і при здійсненні контролю за його виконанням.
Цей процес майже завжди неодноразово повторюється.
План проекту використовується з метою:
• здійснення управління виконанням проекту,
• документування допущень при плануванні проекту,
• документування планових рішень із урахуванням обраних альтернатив,
• полегшення зв'язку між зацікавленими особами,
• визначення основних режимів перевірки змісту, вартості та часу виконання проекту,
• забезпечення основи для контролю за виконанням проекту.
Вхідні дані для розроблення плану проекту
1. Концепція проекту Основними об'єктами перетворень є штучні й природні системи. Здатність виявлення, аналізу, розкриття структури систем, підсистем і компонентів необхідна для керівника проекту.
Системне управління проектом дає змогу сконцентрувати увагу на певних підсистемах на обмежений час, для того щоб привести їх до потрібного стану.
Зміна деякої системи пов'язана зі здійсненням проекту, котрий саме є цілеспрямованим й переведенням із наявного до деякого бажаного стану, описаного у термінах цілей проекту. 3 одного боку, проект розглядається як процес переходу від початкового незадовільного стану "А" (проблема) до кінцевого стану "Б" (розв'язання проблеми).
У стані "Б" очікувані результати процесу "здійснення проекту" отримуються у ході реалізації всього проекту Вони можуть бути конкретними (створення організації, виробництво продукції, надання послуг тощо) або абстрактними (плани, знання, досвід, емоційний стан тощо) і можуть бути розподілені:
- на результати, отримані протягом процесу здійснення проекту (задоволення інтересів учасників проекту, набуття досвіду, отримання проміжних результатів); - результати, отримані в кінці процесу (закінчений продукт; - надання послуги, прибуток, задоволення потреб замовника).
З іншого боку, проект сам є системою. Загальний результат його здійснення являє собою систему цілей, яка знаходиться у деякому матеріальному стані на початку проекту і в ході його виконання перетворюється у необхідний результат, включаючи продукцію, що є головною метою проекту
Інноваційний проект як система має такі основні ознаки:
• цілеспрямованість, • складність,
• раціональність, • новизна,
• відсутність аналогів, • відкритість,
• взаємодія з навколишнім середовищем,
• подільність на підсистеми, тобто дрібніш проекти,
• динамічність, • мінливість,
• цілісність.
Для забезпечення оптимальності й цілеспрямованості процесу здійснення проекту повинні бути створені умови для управління цим процесом Системне подання проекту, елементи його реалізації зображені на рис. 3.27.
Рис. 3.27. Принципова схема системного подання проекту:
(1÷ n) – початкові умови;
(1÷n) – кінцеві результати;
(1÷k) – фактори зовнішнього впливу;
(1÷V) – фактори внутрішнього впливу;
----- – зворотний зв'язок.
Таким чином, інноваційний проект є процесом переведення системи від поточного до бажаного стану за обраною траєкторією (концепцією проекту)
Важливим етапом передінвестиційного аналізу є визначення головного задуму і часових рамок проекту та пошук схеми і принципу розроблення та реалізації проекту
Задум інноваційного проекту завжди пов'язаний із здійсненням деяких змін найрізноманітнішої спрямованості. Будь-яка проблема може бути розглянута з двох позицій - "проекту ще немає" і "проекту вже немає". Мається на увазі, що саме завдяки здійсненню проекту проблема перейде до іншого стану.
Початком проекту часто вважається момент виникнення ідеї, особливо якщо цьому передували дослідження, експерименти, пошуки. Для підприємців початок проекту пов'язаний із початком його здійснення та вкладенням фінансових коштів у його виконання.
Закінченням проекту можна вважати:
• завершення всіх робіт щодо його реалізації;
• переведення персоналу, який виконував проект, на іншу роботу;
• досягнення проектом заданих результатів;
• припинення фінансування проекту;
• початок робіт із внесення до проекту серйозних змін, не передбачених первісним задумом;
• виведення об'єктів проекту з експлуатації (ліквідація);
• початок отримання прибутку.
На передпроектній стадії здійснюється велика підготовча робота, котра включає підготовку низки документів. Наявність повного набору цих документів відбиває ретельність підготовки проекту і зменшує ризик його здійснення. Дані документи віддзеркалюють стосунки між учасниками передпроектної стадії, передусім між ініціатором проекту та його інвестором. Третім учасником цієї фази, як правило, є незалежна консалтингова фірма, що спеціалізується на розробленні таких документів або, якщо всі вони розроблені ініціатором проекту, на їх експертизі. Єдиного стандарту на складання кожного із документів немає. Всі сторони безпосередньо уточнюють формальні правила оформлення документації.
Схема послідовності робіт подана на рис. 3.28.
2. Техніко-економічне обґрунтування й оцінка проекту. Основним документом, що обґрунтовує доцільність і ефективність проекту є ТЕО проекту. Мати такий документ необхідно передусім інвестору, який на його підставі приймає остаточне рішення щодо фінансування певного інноваційного проекту і капітальних вкладень, що спрямовуються на створення і відтворення основних фондів.
ТЕО розробляється:
• для підтвердження кредитору або організації, котра забезпечує гарантії стосовно кредитів, фінансової стійкості та платоспроможності під час виконання зобов'язань;
• для здійснення погоджень і експертиз;
• для використання на переговорах, зокрема з державними та регіональними органами влади, про надання податкових та інших пільг, а також субсидій;
• для вироблення альтернативних варіантів досягнення мети, поставленої інвестором, зокрема різних джерел фінансування проекту;
• для урахування податкової, кредитної, амортизаційної державної політики та політики регіональних органів влади;
• для урахування вимог законодавства і нормативних актів України, що регулюють інноваційну та інвестиційну діяльність, а також умов користування природними ресурсами й землею;
• для забезпечення захисту інтересів інвесторів, з одного боку, державних і регіональних - з іншого;
• для проведення соціологічних досліджень і референдумів.
Рис. 3.28. Схема послідовності робіт
Розроблення ТЕО здійснюється юридичними та фізичними особами, які отримали у встановленому порядку ліцензію на виконання відповідних видів робіт і розрахунків. Між ними і замовником укладається договір. Замовник може оголосити конкурс на розроблення ТЕО. Договір супроводжується завданням на розроблення ТЕО, де вказуються всі вимоги, яких, на думку інвестора, потрібно дотримуватися при цьому.
У разі виявлення недоцільності проекту вартість розроблення ТЕО списується на втрати замовника в установленому порядку. Матеріали ТЕО належать замовнику і можуть бути застраховані у порядку, передбаченому законодавством.
Внаслідок розроблення ТЕО визначаються техніко-економічні та фінансові показники проекту:
- розмір (масштаб, обсяг);
- строки реалізації проекту загалом і його фаз;
- місце здійснення проекту;
- достатність і доступність ресурсів;
- потреба у кінцевих результатах проекту;
- витрати на проект з урахуванням непередбачених факторів;
- техніко-економічні альтернативи тощо.
3. Бізнес-план. Бізнес-план є основним комплексним підсумковим документом, який обґрунтовує реалізацію проекту в умовах конкуренції, оцінює проект у різних аспектах і містить дані всіх напрямків його аналізу. У ньому вказані реальні дії для досягнення ефективності проекту.
Бізнес-план відповідає на запитання, чи варто вкладати гроші у той чи інший інноваційний проект.
У бізнес-плані оцінюються можливості проекту, вказуються очікувані доходи і витрати, аналізується його окупність.
Призначенням бізнес-плану є опис сильних і слабких сторін проекту, надання можливості визначення життєздатності проекту в умовах ринкової конкуренції. Він є основою для отримання фінансової підтримки та засобом залучення капіталу для його здійснення.
При складанні бізнес-плану необхідно знати передусім рівень потреби у результатах проекту, тобто у продуктах і послугах. Споживачі (замовники) бажають одержати не просто товар, а сукупність певних переваг. Тому, для формування бізнес-плану потрібне знання передусім становища на ринку проектів, тобто інформація такого спрямування:
- ринкова (рівень потреби);
- фінансова (ціни, прибутки, витрати, потік реальних грошей);
- виробнича (сировина, матеріали, обладнання, технологія, приміщення, трудові ресурси).
Склад бізнес-плану проекту і ступінь його деталізації залежать від масштабів проекту та його вартості. Чим масштабнішим і значнішим є проект, тим докладнішим має бути бізнес-план, для того щоб інвестори отримали вичерпні відповіді щодо його привабливості та реальності. Ядром бізнес-плану є його складові плани, що характеризують проект з різних позицій.
Приблизний склад бізнес-плану такий:
1. Вступна частина:
- назва та адреса фірми,
- засновники, - мета проекту,
- вартість проекту,
- потреба у фінансах.
2. Аналіз стану справ у галузі:
- поточна ситуація та тенденції розвитку галузі,
- напрямки і завдання проекту.
3. Зміст проекту, що пропонується:
- кінцевий результат,
- технологія,
- ліцензії,
- патентні права.
4. Аналіз ринку:
- потенційні споживачі результатів,
- потенційні конкуренти,
- обсяг ринку і подальший його стан,
- передбачувана доля ринку.
5. План маркетингу:
- ціни,
- цінова політика,
- канали реалізації,
- реклама.
6. Виробничий план:
- процес виробництва,
- приміщення,
- обладнання,
- джерела поставки сировини, матеріалів, трудових ресурсів,
- субпідрядні організації.
7. Організаційний план:
- формування системи управління проектом,
- створення команди проекту,
- проектування організаційної структури управління проектом.
8. Фінансовий план:
- план доходів і витрат,
- балансовий план,
- точка беззбитковості.
4. Передпроектні дослідження інвестиційних можливостей здійснення проекту. У разі позитивного розгляду декларації про наміри інвестор (замовник) приймає рішення щодо розроблення обґрунтування інвестицій. Затверджені та схвалені обґрунтування можуть використовуватися замовником із метою:
- проведення подальших досліджень;
- розроблення бізнес-плану;
- переговорів з іншими учасниками проекту.
Порівняння різних проектів (або варіантів проекту) і вибір кращого з них рекомендується проводити з використанням таких показників:
- чистий дисконтований дохід, інтегральний ефект;
- індекс дохідності;
- внутрішня норма дохідності;
- термін окупності.
Основним змістом цього дослідження є розрахунок ефективності інвестицій, який є критерієм оцінки ефективності проекту.
При цьому використовуються такі показники ефективності проекту:
Показники комерційної (фінансової) ефективності.
Показники бюджетної ефективності.
Показники економічної ефективності
5. Результати інших процесів планування. Результати всіх процесів планування в інших галузях знань є вхідними даними для розроблення плану проекту. Результати інших процесів планування можуть використовуватися як у формі базових документів (наприклад, ієрархічної структури робіт), так і в формі допоміжних деталей. Для багатьох проектів будуть потрібні вхідні дані, що належать до певної прикладної сфери (наприклад, більшість великих будівельних проектів матимуть потребу у прогнозуванні руху грошових коштів).
6. Інформація з архіву. Доступна інформація з архіву (наприклад, оцінки бази даних, записи щодо виконання попередніх проектів) мусить бути врахована при здійсненні інших процесів планування проекту.
7. Організаційна політика. Всі організації, що працюють спільно над проектом, можуть мати власну формальну або неформальну організаційну політику, результати якої обов'язково повинні розглядатися.
8. Обмеження. Обмеження — це чинники, що обмежують дії команди менеджерів проекту.
9. Допущення. Допущення - це чинники, котрі для цілей планування розглядаються як істинні, реальні або визначені.