Поняття і види інноваційних стратегій

Інноваційна стратегія - один із засобів досягнення мети організації (корпорації, фірми), який відрізняється від інших засобів своєю новизною, передусім для даної організації і, можливо, для галузі, ринку, споживачів.

Стратегії загалом, а інноваційні зокрема, спрямовані на розвиток і використання потенціалу організації і розглядаються як реакція на зміну зовнішнього сере-довища. Тому різноманітність інноваційних стратегій зумовлюється складом компонентів внутрішнього середовища підприємства.

Інноваційними стратегіями можуть бути: інноваційна діяльність організації, спря-мована на отримання нових продуктів, технологій і послуг; застосування но-вих методів у НДДКР, виробництві, маркетингу й управлінні; перехід до но-вих організаційних структур; застосування нових видів ресурсів і нових під-ходів до використання традиційних ресурсів.

Таким чином, щодо внутрішнього середовища інноваційні стратегії поділяються на кілька великих груп:

- продуктові (портфельні, підприємницькі або бізнес-стратегії, спрямовані на створення і реалізацію нових виробів, технологій та послуг);

- функціональні (науково-технічні, виробничі, маркетингові, сервісні);

- ресурсні (фінансові, трудові, інформаційні та матеріально-технічні);

- організаційно-управлінські (технології, структури, методи, системи управління).

Ці спеціальні інноваційні стратегії показана на рис. 3.13:

Рис. 3.13. Інноваційні стратегії організації

Теорія і практика стратегічного та проектного управління напрацювали низку універсальних стратегій, що стали широко відомими. Такі стратеги звичайно називають "базовими". Вони спрямовані на розвиток конкурентних переваг фірми, через що їх звуть також "стратегіями розвитку" або "стратегіями зростання" фірми. Базові стратегії розвитку найчастіше поділяються на такі групи інтенсивного розвитку, інтеграційного розвитку, диверсифікаційного розвитку, скорочення. У кожній з цих груп є безпосередньо інноваційні стратегії. Інші стратегії мають той чи інший інноваційний аспект. Базові стратегії віддзеркалюють загальноприйняті напрямки розвитку конкурентних переваг фірми їх використовують як типові каталоги при підборі альтернативних стратегій.

Особливості інноваційних стратегій

Інноваційні стратегії створюють особливо складні умови для проектного, фірмового і корпоративного управління. До таких умов належать:

• підвищення рівня невизначеності результатів;

• підвищення інвестиційних ризиків проектів;

• підсилення потоку змін в організації внаслідок інноваційної реструктуризації;

• підсилення суперечностей у керівництві організації.

Інноваційний аспект базових стратегій зростання

Відомі три стратегії інтенсивного зростання. Перші з них, спрямовано на більш глибоке проникнення на даний ринок з даним продуктом, інноваційна складова є незначною. Друга стратегія, спрямована на розвиток ринку, полягає у пошуку нового ринку для даного продукту і закріплення на ньому. Вона містить переважно маркетингову інновацію. Третя стратегія, яка передбачає розвиток товару, полягає у модернізації або створенні нового товару для його реалізації на даному ринку, використовує продуктову інновацією.

Стратегії інтенсивного зростання добре описуються матрицею Ансоффа "нові / старі товар і технології - новий / старий ринок" або такими квадрантами матриці:

1) при відомих товарах і ринках спостерігаються лише локальні інновації;

2) "старі товари і технології - новий ринок" (інноваційна маркетингова стратегія);

3) "нові товар і технологія - старий ринок" (інноваційна продуктова і технологічна стратегія;

4) квадрант із ситуацією "нові товари і технології - новий ринок" відноситься до конгломератних диверсифікаційних стратегій тоді, як ми маємо справу з комплексним інноваційним проектом конструкторським, технологічним, маркетинговим, організаційним і управлінським.

Види інновацій з матриці Ансоффа (табл. 3.4):

Таблиця 3.4

Види технологій за матрицею Ансоффа

Ринок	Товари й технології
	Відомі (старі)	Нові
Відомий (старий)	Ситуація з інтенсивним зростанням за рахунок глибокого проникнення на ринок, концентрації потенціалу на окремих секторах (сегментах). Реалізуються локальні інновації. Ризик мінімальний	Ситуація з горизонтальною диверсифікацією і розвитком товару. Успіх і ризики залежать від реалізації конструкторських і технологічних інновацій та ноу-хау фірми
Новий	Ситуація з розвитком ринку Ризик комерційний, успіх визначається маркетинговим ноу-хау фірми	Ситуація з конгломеративною диверсифікацією. Реалізуються конструкторські, технологічні і маркетингові інновації. Ризики сумуються (максимальні)

Стратегія інтеграційного зростання включає: стратегію інтеграції з постачальниками і постачальницькими структурами (вертикальна інтеграція вниз), стратегію інтеграції з промисловими споживачами і збутовими структурами (вертикальна інтеграція вгору), стратегію інтеграції з галузевими організаціями, які розробляють і виробляють (горизонтальна інтеграція).

Всі три стратегії інтеграційного зростання пов'язані з організаційними інноваціями.

До групи стратегій диверсифікаційного зростання входить стратегія конструкторської диверсифікації (її ще називають "центрованою", оскільки технологія, галузь і ринок не змінюються). Вона спрямована на пошук і використання додаткових можливостей, що містяться в наявній справі (бізнесі), для виробництва конструктивно нових продуктів. При цьому існуюче виробництво залишається у центрі справи, а нове виникає, виходячи з можливостей, що містяться у засвоєному ринку, технологій, котра використовується (технологія повинна бути "плодотворною"), опорні на інші сильні сторони підприємства. Це стратегія внутрішньогалузевої і внутрішньоринкової продуктової інновації, яка використовує ефект синергії.

Існує ще одна стратегія диверсифікацшного зростання - це конгломеративна ("чиста" або повна) диверсифікація. Фірма освоює види діяльності, не пов'язані з й традиційним профілем ні у технологічному, ні в комерційному плані. Портфель продукції оновлюється радикально виникає ситуація "нова продукція - новий ринок" наявними є і продуктова, і маркетингова інновації, ризик і складність управління подвоюються.

Стратегії скорочення полягають у виявленні та скороченні недоцільних витрат Вони можуть вплинути на появу таких інноваційних заходів застосування нових ефективних матеріалів, технологій, методів управління, організаційних структур.

Схематичний вигляд інноваційних складових стратегій зростання фірми подані у таблиці 3.5:

Таблиця 3.5.

Інноваційна частина базових стратегій зростання фірми

БАЗОВІ (ЕТАЛОННІ) СТРАТЕГІЇ ЗРОСТАННЯ ФІРМИ
Група стратегій ІНТЕНСИВНОГО зростання	Група стратегій ІНТЕГРАЦІЙНОГО зростання	Група стратегій ДИВЕРСИФІКА- ЦІЙНОГО зростання	Група стратегій СКОРОЧЕННЯ
Глибоке проникнення на даний ринок із даним продуктом Локальні інноваційні стратегії у зв’язку зі зміною стану елементів фірми	Вертикальна інтеграція вниз (із постачальниками) Організаційна інновація: злиття поглинання, альянси з постачальниками	Конструкторська ("центрована") диверсифікація Конструкторська (продуктова) інновація (новий продукт стара технологія, старий ринок)	Скорочення витрат Локальні інноваційні стратегії у зв’язку зі зміною стану елементів фірми
Розвиток ринку Маркетингова інновація (новий ринок - старий товар)	Вертикальна інтеграція вгору (із споживачами) Організаційна інновація: злиття, поглинання, альянси із споживачами	Конструкторсько-технологічна (горизонтальна) диверсифікація Конструкторська і технологічна інновації (новий продукт нова технологія, старий ринок)	Ліквідація структурних ланок Організаційні та управлінські інновації
Розвиток продукту Продуктова інновація (новий товар - старий ринок)	Горизонтальна інтеграція (з організаціями-конкурентами) Організаційна інновація: злиття, поглинання, альянси з організаціями галузі що розробляють і виробляють	Конгломеративна ("чиста" або повна) диверсифікація Конструкторська, технологічна і маркетингова інновації (новий продукт нова технологія новий ринок)	Скорочення кадрів Технологічна, організаційна й управлінська інновації