
- •Н.Н. Гунька загальнА геологіЯ
- •Н.Н. Гунька
- •Лабораторна робота № 1 Основні кристаломорфологічні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •2.1 Агрегатний стан мінералів і його визначення
- •2.2 Елементи огранювання кристалу та їх визначення
- •2.3 Симетрія кристалів і її визначення
- •2.4 Форми кристалів і їх визначення
- •2.5 Морфологія мінеральних індивідів і методи її визначення
- •2.6 Морфологія мінеральних агрегатів
- •3 Морфологічні особливості аморфних мінералів
- •4 Необхідні приладдя і зразки для виконання роботи
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 2 Основні фізичні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і порядок виконання роботи
- •2.1 Густина
- •2.2 Твердість
- •2.3 Спайність
- •2.4 Злам
- •2.5 Крихкість
- •2.6 Прозорість
- •2.7 Забарвлення
- •2.8 Колір риси
- •2.9 Блиск
- •2.10 Теплопровідність
- •2.11 Магнітність
- •2.12 Радіоактивність
- •2.13 Горючість
- •2.14 Розчинність
- •2.15 Розкладання
- •2.16 Смак
- •3 Необхідні матеріали, прилади, зразки і хімічні реагенти для виконання лабораторної роботи
- •4 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна рОбота № 3 Головні породо- і рудотворні мінерали та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Основні породо- і рудотворні мінерали
- •3.1 Тип простих речовин (самородних елементів)
- •3.2 Тип сульфідів
- •3.3 Тип оксидів і гідрооксидів
- •3.4 Тип солей кисневих кислот
- •Клас сульфатів
- •3.5 Тип галоїдів
- •3.6 Тип вуглеводневих (органічних) мінералів
- •4 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви і прилади
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 4 Магматичні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Короткий опис магматичних гірських порід
- •4 Короткий опис окремих магматичних порід
- •4.1 Ультраосновні породи
- •4.2 Основні породи
- •4.3 Середні породи
- •4.4 Кислі породи
- •4.5 Лужні породи
- •5 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви, взірці
- •6 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 5 Осадові гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Головні типи осадових гірських порід
- •3.1 Уламкові гірські породи
- •3.2 Органогенні і хемогенні породи
- •4 Лабораторні приладдя та реактиви
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 6 Метаморфічні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Метаморфічні гірські породи
- •2.1 Локальний метаморфізм
- •2.2 Регіональний метаморфізм
- •2.3 Хімічний склад метаморфічних порід
- •2.4 Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •2.5 Структури і текстури метаморфічних порід
- •2.6 Фізичні властивості метаморфічних порід
- •3 Головні типи метаморфічних гірських порід
- •3.1 Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •3.2 Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •4 Лабораторні приладдя і реактиви
- •5 Контроль засвоєння матеріалу
- •Лабораторна робота № 7 форми залягання гірських порід та їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і методика виконання роботи
- •3 Форми залягання магматичних гірських порід
- •3.2 Неузгоджені інтрузивні тіла
- •3.3 Форми залягання ефузивних порід
- •4 Форми залягання метаморфічних гірських порід
- •5 Форми залягання осадових гірських порід
- •5.1 Шар (пласт), його параметри і способи визначення
- •5.2 Шаруватість гірських порід
- •5.3 Узгоджене і неузгоджене залягання
- •5.4 Горизонтальне та похиле залягання шарів
- •5.5 Складчасті дислокації гірських порід
- •5.6 Розривні дислокації гірських порід
- •6 Елементи залягання геологічних тіл
- •7 Гірничий компас, його будова та особливості роботи з ним
- •8 Лабораторні приладдя, макети і зразки порід
- •9 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 8 вік гірських порід та їх періодизація
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика їх виконання
- •3 Відносний вік гірських порід та методи їх визначення
- •3.1 Стратиграфічний метод
- •3.2 Палеонтологічний метод
- •3.3 Петрографічний метод
- •4 Абсолютний вік гірських порід та методи їх визначення
- •5 Геохронологічна шкала
- •6 Лабораторне приладдя та прилади
- •7 Порядок виконання лабораторної роботи
- •8 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 9 Геологічні карти, розрізи і стратиграфічні колонки та методи їх складання
- •1 Мета роботи
- •2 Обґрунтування і методика виконання лабораторної роботи
- •2.1 Принципи побудови геологічних карт
- •2.2 Масштаби геологічних карт
- •2.3 Оформлення та умовні позначення на геологічних картах
- •2.4 Вікова і літологічна індексація геологічних карт
- •2.5 Зображення на геологічних картах
- •2.6 Геологічні розрізи та їх побудова
- •2.7 Стратиграфічна колонка і принципи її побудови
- •2.8 Визначення віку складок і розривних порушень
- •Найважливіші геологічні і геоморфологічні терміни
- •Дельта - низовинна ділянка суходолу в гирлі ріки, розчленована рукавами і протоками.
- •Забарвлення - характер взаємодії електромагнітних хвиль з електронами.
Найважливіші геологічні і геоморфологічні терміни
А
Абразія – процес руйнування гірських порід хвилями і течіями у береговій зоні моря, озера чи водосховища.
Авгіт – породотворний мінерал, моноклінний піроксен, переважно магматичного походження.
Авлакоген – внутрішньоплатформова лінійна зона підвищенної тектонічної активності, що розсікає фундамент платформи вглиб до верхньої мантії.
Агат – смугаста різновидність халцедону (SiO2·H2O) із прошарками різного забарвлення.
Агломерат – розсипчасті скупчення різнорідних за формою уламків гірських порід і мінералів переважно вулканічного походження.
Агрегат – сукупність мінеральних зерен або їх зростань, що утворюють гірську породу або її частину.
Адсорбція – поглинання окремих компонентів із газових або рідинних сумішей на поверхні твердого тіла або рідини.
Аерозйомка – дистанційний метод вивчення об’єктів земної поверхні в різних областях із літаків або інших літальних апаратів.
Азбест – група волокнистих мінералів, які мають здатність розщеплюватися на тонкі згинні волокна.
Азимут – двогранний кут між площиною меридіана точки спостереження і вертикальною площиною, яка проходить в даному напрямку, що вираховується від північного напрямку по годинниковій стрілці від 0 до360°.
Азія – найбільша частина світу площею 30% всієї суші Землі, частина материка Євразія.
Акумулятивний берег – берег моря (озера), що формується під впливом процесів нагромадження морських або озерних наносів.
Акумулятивні форми рельєфу – форми рельєфу, що утворюються в результаті нагромадження пухких геологічних відкладів внаслідок дії різних геоморфологічних чинників і гравітаційних процесів.
Акумуляція – накопичення мінеральних речовин або органічних залишків на дні водойм і на поверхні суші.
Алевроліт – осадова зцементована гірська порода, що складається більш ніж на 50% із зерен алевролітової фракції (розмір 0,01-0,1 мм).
Алмаз – кристалічна поліморфна модифікація вуглецю (С), найтвердіший мінерал.
Алювіальні відклади – відклади, що формуються постійними водними потоками рік і ручаїв.
Альпійська складчастість – наймолодша за геологічним віком і одна з найбільш тектонічно активних планетарних деформацій земної кори.
Ангідритові породи – осадові галогенні гірські породи, що містять мінерал ангідрит CaSO4 разом з гіпсом, кальцитом, доломітом.
Америка – частина світу, утворена двома материками – Північною Америкою та Південною Америкою. Розташована у західній півкулі між Атлантичним і Тихим океанами.
Амфіболи – велика група породотворних мінералів класу силікатів багатьох вивержених і метаморфічних порід.
Андезит – дрібнозерниста магматична порода, утворена в процесі виверження вулканів при застиганні лави на денній поверхні або в надрах Землі недалеко від поверхні.
Анізотропія гірських порід – різні значення властивостей гірських порід в різних напрямках.
Аномальна пластова температура – різка змінена температури в межах локальних структур порівняно із фоновою температурою, характерною для відповідних пластів великих структурно–тектонічних елементів.
Аномальний пластовий тиск – тиск, який діє на флюїди, що містяться у поровому об’ємі породи, величина якого відрізняється від нормального (гідростатичного ) тиску.
Антарктида – південний полярний материк, який займає центральну частину південної полярної області Антарктиди. Майже повністю розташований в центрі Південного полярного кола.
Антекліза – велике склепінноподібне пологе підняття шарів земної кори в межах платформ.
Антикліналь - складка пластів гірських порід, звернута випуклістю вверх із заляганням більш давніх порід в ядрі.
Антиклінорій – великий і складно побудований комплекс складок шарів земної кори.
Антрацит – викопне вугілля найбільш високого ступеня вуглефікації (метаморфізму ).
Антропогенні форми рельєфу – нерівності земної поверхні, утворення або зміна яких пов’язана з діяльністю людини.
Апатит – мінерал класу фосфатів з формулою Ca5[PO4]3 (F, Cl, OH)2, типовий акцесорний мінерал розповсюджений в магматичних породах.
Ангідрит – безводний сульфат кальцію – CaSO4.
Аргіліт – осадова гірська порода, що утворюється в результаті ущільнення і дегідратації глин.
Аркозовий пісковик – грубозерниста гірська порода, яка являє собою продукт руйнування гранітів і гнейсів.
Арктика – область в центрі Північного полярного кола.
Артезіанський басейн – басейн підземних вод, пов’язаний із від’ємними геологічними структурами, який містить напірні пластові води.
Архей – найдавніший відрізок часу формування земної кори.
Астеносфера – шар пониженої в’язкості у верхній мантії Землі.
Астероїд – відносно мале тіло, яке обертається навколо Сонця.
Асфальт – в’язкий чорний бітум, що утворюється при вивітрюванні нафти.
Атлантичний океан – басейн Світового океану, обмежений на заході берегами Америки, на сході - Європи та Африки, на півдні – Антарктидою.
Атмосфера Землі – газова оболонка, яка огортає Землю і приймає участь в її добовому обертанні під дією сили тяжіння.
Атмосферний тиск – тиск атмосфери на всі предмети, що знаходяться в ній та на земну поверхню.
Атол - кільцеподібний кораловий острів, в середині якого знаходиться лагуна.
Африка – другий за величиною материк після Євразії.
Б
Багаторічна мерзлота – частина криолітозони, де породи мають від’ємну температуру і містять підземний лід.
Базальт – виливна вулканічна гірська порода основного складу з вмістом кремнезему до 53 %.
Базис денудації – рівень поверхні суші, нижче якого не проходить денудація і припиняється рух схилових відкладів.
Базис ерозії – поверхня поздовжнього профілю водного потоку, на рівні якої потік втрачає свою енергію і не може заглиблювати своє ложе.
Базисна поверхня – геометричне місце ліній стоку певного порядку.
Байкальська складчастість – сукупність тектонічних процесів, що наприкінці протерозою завершили розвиток тогочасних геосинкліналей.
Байрак – сухий яр, балка з древньою рослинністю у верхів’ях ерозійних форм рельєфу в місцевостях з глибоким базисом ерозії та добре розвинутими схилами.
Балка – форма рельєфу, яка являє собою ерозійну долину з пологими схилами і плескатим днищем без постійного водоконтакту.
Бар – підводна або надводна форма прибережно-морського рельєфу, що утворюється в результаті переміщення хвилями наносів у напрямку, перпендикулярному до загального напряму берегової лінії.
Баранячий лоб – скала, обточена і відшліфована льодовиком.
Барит – мінерал класу сульфатів, BaSO4. Складає конкреції в піщаних і глинистих осадках.
Басейни ріки – частина суходолу, з якого відбувається природний стік води у річку.
Батиграфічна крива – сумарна крива розподілу позначок глибин на поверхні Світового океану.
Батіальні відклади – океанічні і морські осадки, які відклалися на материковому схилі між неритовою та абісальною зонами в інтервалі глибин 200- 2500 м.
Батоліти – величезні інтрузивні тіла, складені гранітоїдами, що залягають серед осадових товщ, переважно в ядрах антикліноріїв.
Берегова зона – область взаємодії суші і водойми, яка складається із берега, берегової лінії і берегового схилу.
Береговий бар – піскова гряда, витягнута паралельно до берега і відокремлена від берега лагуною.
Біогенний осад – це осад, який утворився в результаті життєдіяльності різноманітних організмів.
Біотит – мінерал класу силікатів, збагачений залізом, породотворний мінерал магматичних і метаморфічних гірських порід.
Бітум – тверда суміш вуглеводнів чорного кольору, розчинна в дисульфіді вуглецю.
Бітумінозне вугілля – м’яке вугілля із вмістом С біля 80% і О – 10%.
Бентоніти – милоподібні глинисті породи з явно вираженими колоїдними властивостями.
Бентос – сукупність організмів, що населяють дно морських та прісноводних водойм.
Берегові форми рельєфу – комплекс форм рельєфу на межі моря і суходолу, які сформувалися в результаті взаємодії літосфери, гідросфери та біосфери за участю антропогенного фактору.
Біосфера - загальнопланетна оболонка, склад, будова та енергетика якої зумовлені минулою і сучасною діяльністю всієї сукупності живих організмів.
Блиск – властивість мінералу відбивати від своєї поверхні світлові промені.
Бокова морена-морена, яка утворюється по боках долини руху льодовика і складена необкатаними уламками гірських порід.
Боксит - основна алюмінієва руда, яка складена гідроксидами алюмінію.
Болотні відклади - відклади мінерального та органічного походження, що накопичуються у болотах.
Болото - ділянка земної поверхні з надмірним зволоженням, на якій зростає специфічна вологолюбна рослинність.
Бриз - вітер на берегах морів та великих водойм, що змінює напрям протягом доби.
Брекчія - крупноуламкова гірська порода, яка складається із зцементованих кутуватих уламків різних гірських порід розміром більше 10 мм.
Будини - невеликі лінзовидні блоки міцних гірських порід, відокремлені один від одного або розділені тонкими пережимами-шийками.
Буре вугілля-горюча корисна копалина рослинного походження низького ступеню вуглефікації, перехідна форма від торфу до кам’яного вугілля.
Бухта - мала затока або затокоподібне заглиблення в береговій лінії.
В
Валуни - крупні обкатані уламки і глиби гірських порід діаметром від 10 до 100 см.
Вапняки - осадові гірські породи, що складаються з кальциту.
Вапняковий карст - тип карсту, що розвивається у вапнякових відкладах.
Верхня мантія - геосфера, розташована між земною корою і нижньою мантією Землі.
Вибух - процес швидкого фізико-хімічного перетворення речовини, при якому виділяється енергія і виконується робота.
Вибухове руйнування - швидкоплинний процес розділення твердого середовища на окремі частини під впливом вибуху.
Вивітрювання - процес руйнування і зміни мінералів гірських порід під впливом фізичних, хімічних і біологічних процесів в умовах земної поверхні або поблизу неї.
Викид в атмосферу - викид речовини, що надходить в атмосферу з джерела її забруднення.
Висяча долина - долина, донна частина якої розміщена вище від донної частини головної долини, в яку вона впадає.
Висяче крило - пласт гірської породи, розміщений над площиною розмиву.
Висячий бік-маса гірських порід, розміщена над рудним тілом або жилою.
Випаровування-надходження в атмосферу водяної пари з поверхні вологого ґрунту, водойми, снігу, льоду, рослинного покриву.
Відновлення – процес видалення кисню із хімічних речовин.
Відслонення - відкритий вихід гірських порід певних розмірів на денну поверхню.
Вітер - рух повітря відносно земної поверхні внаслідок нерівномірного розподілу атмосферного тиску.
Включення - фрагмент більш древньої породи, що входить в більш молоду; включення газів, рідини і твердих частин в мінералах.
Води природні - сукупність всіх вод земної кулі у рідкому, твердому й пароподібному станах.
Водний режим - зміна в часі рівнів та об’ємів води в річках,озерах і болотах.
Водобійний колодець - велике заглиблення під водоспадом, видовбане падаючою водою.
Водобійний котел - виїмка циліндричної форми,яка утворюється біля порогів або водоспатів.
Вододіл - межа між басейнами суміжних водних систем.
Водозбірна площа - площа постачання водою артезіанського басейну.
Водозбірний басейн - річковий басейн або площа однієї річкової системи.
Водоносність ріки - кількість води, що переноситься водопотоком протягом року.
Водоспад - падіння води з уступу в річці водотоку.
Водоносний горизонт - проникна гірська порода або осад з вільною циркуляцією води.
Водопроникна порода - проникні гірські породи або осади,які мають пустоти, через які проходить вільно вода назовні.
Водотік - природний водний потік, який переміщується в напрямку схилу.
Врізна меандра - меандра, яка врізана в дно долини.
Вуглеводні - органічні сполуки, молекули яких складаються із атомів вуглицю і водню.
Вулкани - геологічні утворення, які виникли над каналами і тріщинами в земній корі, по яких проходить виверження на демну поверхню із глибинних магматичних джерел лави, горючих газів та уламків гірських порід.
Вулканічне озеро-озеро, улоговина якого має вулканічне походження.
Вулканічні гірські породи - гірські породи, пов’язані з вулканічною діяльністю.
Г
Габітус - зовнішня форма кристалів.
Габро - магматична різнозерниста гірська порода основного складу із вмістом кремнезему 44-55%.
Галеніт - мінерал класу моносульфідів (PbS).
Галечник - незцементована грубоуламкова осадова порода, в складі якої переважають обкатані уламки гірських порід або мінералів розміром 10-100 мм.
Галіт - мінерал класу хлоридів (NaCl).
Галургія - галузь науки і техніки по видобутку, збагаченню та комплексній переробці природних мінеральних солей.
Гама-промені – короткохвильове випромінювання, шо виникає при ядерному розпаді радіоактивних елементів.
Галька – уламки гірських порід розміром від 10 до100 мм, окатані в різній мірі текучими водами або морськими хвилями.
Гейзери – джерела, які періодично викидують гарячу воду і пару.
Гейзерит – променеві осадки, які формуються новколо гейзера.
Гематит – мінерал класу оксидів (Fe2O3)
Геодезична сітка – сукупність опорних геодезичних пунктів на земній поверхні, в яких у єдиній системі визначено координати і висоти над рівнем моря.
Геодезія – наука про визначення фігури, розмірів і гравітаційного поля Землі та про вимірювання об’єктів місцевості на її поверхні.
Геологічна карта – карта, на якій зображені виходи гірських порід і корисних копалин.
Геологічне середовище – багатокомпонентна динамічна система верхньої частини літосфери, яка знаходиться під впливом людини і визначає її діяльність.
Геологічні дослідження – дослідження геологічної будови території, складу та властивостей гірських порід і корисних копалин.
Геоморфологічна карта – карта, на якій зображено головні морфологічні риси рельєфу.
Геоморфологічне районування – поділ території на таксономічні одиниці різного рангу за особливостями рельєфу, які відображають характерні для нього морфологічні, морфометричні, морфогенетичні та історико-генетичні відмінності.
Геоморфологічні дослідження – вивчення походження закономірностей розвитку і поширення форм рельєфу.
Геоморфологія – наука про форми рельєфу поверхні Землі.
Геосинкліналь- лінійної, дугоподібної чи мозаїчної будови тектонічна структура, що характеризується інтенсивними контрастними вертикальними та горизонтальними рухами, значним розчленуванням поверхні, підвищеною проникністю земної кори, активним магматизмом і метаморфізмом.
Геосинклінальний етап- прогинання окремих регіонів, накопичення осадів, магматизм і метаморфізм.
Геосистема - сукупність взаємодіючих природних та штучних об'єктів.
Геотектонічний цикл - розвиток земної кори, який включає геосинклінальний, орогенний та платформенний етапи.
Геотермальна енергія - енергія, яка одержується за рахунок глибинного тепла Землі.
Геотермічний градієнт - величина зміни температури на 1°С з глибиною.
Геотермічна ступінь - це глибина, на якій при зануренні температура підвищується на 1 °С.
Геофізика - комплекс наук про фізичні властивості Землі та фізичні процеси, що відбуваються в її геосферах.
Геохімія - одна із галузей геології, яка вивчає хімічний склад Землі і процеси, які в ній відбуваються з позицій хімії.
Геохронологічна шкала - шкала послідовності формування та абсолютного віку гірських порід земної кори.
Геохронологія- вивчення історії Землі методом визначення відносного та абсолютного віку гірських порід та їх датування.
Герциніди - гірські складчасті споруди, що утворилися в герцинський етап тектоногенезу.
Герцинська складчастість - одна з найактивніших в історії Землі деформацій земної кори, що відбувалася з девонського до початку тріасового періоду.
Гетероатомні мінерали- мінерали, які складені двома і більше хімічними елементами.
Гирло річки - місце впадання ріки в море, озеро або іншу річку.
Гідравлічний градієнт - градієнт, обумовлений гідростатичним тиском.
Гідратація - взаємодія речовин з водою, при якій молекули води не руйнуються.
Гідрологія - наука, що вивчає природні води і виявляє закономірності їхнього формування, руху і розподілу.
Гідростатичний тиск - тиск води в будь-якій точці об'єму.
Гідросфера- водяна оболонка Землі.
Гіпоцентр- область (точка) виникнення землетрусу в земній корі.
Гіпс- осадова гірська порода, складена з мінералу гіпсу Ca[SO4]2H2O та ангідриту Ca[SO4]3 з домішками інших мінералів.
Гіпсовий карст - літологічний тип карсту, що виникає при розчиненні гіпсоангідритових порід підземними водами.
Гіпсометрія- метод відображення рельєфу на гіпсометричних та топографічних картах за допомогою горизонталей та кольорової шкали.
Гірнича справа - область діяльності людини по освоєнню надр Землі.
Гірська порода - асоціація (агрегат) мінералів, яка складає земну кору.
Глауконіт - мінерал класу шаруватих силікатів (KH3O)(Fe,Al,Mg)2[AlSi3O10].
Глауконітова глина - глина, яка складена в основному глауконітом.
Глауконітовий пісок - пісок з високим вмістом глауконіту.
Глини - незцементовані осадові гірські породи, що складаються головним чином з тонкодисперсних глинистих мінералів.
Глинистий сланець - тонкозерниста метаморфічна порода, складена глинистими мінералами.
Глинисті мінерали - тонкодисперсні мінерали, складені, в основному, слюдами і гідрослюдами.
Гнейс- метаморфічна порода, складена переважно кварцем, калієвим польовим шпатом, плагіоклазом і чорноколірними мінералами.
Гори - дуже підняті над прилеглими рівнинами ділянки земної поверхні, що характеризуються значним коливанням відносних висот і контрастним рельєфом.
Гороутворення - процес розвитку окремих ділянок земної кори, що завершуються утворенням гір.
Горст - блок земної кори, піднятий по площинах розломів по відношенню до бокових порід.
Горючі сланці - осадові гірські породи, що містять тугоплавку, дисперсну, рівномірно розподілену органічну речовину (5-40%), генетично пов'язану з мінеральною масою.
Грабен - форма тектонічного порушення гірських порід, при якому блок земної кори опущений по площинах розломів по відношенню до бокових порід.
Гравій - розсипчаста осадова гірська порода, яка складена із окатаних уламків гірських порід і різних мінералів діаметром 1-10 мм.
Гравітаційні процеси - процеси зміни поверхні Землі під дією сили тяжіння.
Гранати - мінерали підкласу острівних силікатів із загальною формулою R3+2R2+3[SiO4]3, де R+2-Ca,Mg,Fe,Mn, a R+3-Al,Fe,Cr.
Граніти - магматичні гірські породи із вмістом кремнезему більш як 64%.
Гранітизація - процес утворення граніту при метаморфізмі.
Грань - рівна поверхня на кристалах, яка відповідає плоскій сітці.
Грауваки - зцементована уламкова осадова порода сірого кольору, складена із уламків гранітів та інших гірських порід.
Графіт - мінерал, поліморфний різновид вуглецю зі структурою верствуватого типу.
Граніто-гнейс - повнокристалічна полосата або сланцювата гірська порода, по складу аналогічна граніту.
Грифон - раптовий прорив на поверхню флюїда, що рухається під високим тиском.
Грунт - багатокомпонентна, динамічна система, яка включає гірські породи, орні землі, техногенні утворення і є об'єктом інженерної діяльності.
Грязьовий потік - потік грязьової маси з більш крупними уламками гірських порід.
Грязьові вулкани - різні за формою геологічні утворення, з яких постійно або періодично викидуються на земну поверхню грязьові маси, горючі гази, тверді уламки тощо.
Гуано - пухкий осад, який утворився з екстрементів птиць та летючих мишей.
Гумусове вугілля - вугілля торф'яного походження- залишки наземної рослинності.
Густина - відношення ваги мінералу до його об'єму.
Д
Дайка - плоске тіло магматичної породи, яке проникло з глибини по тріщині і сформувалось у вміщуючих породах.
Дамба - природний або штучний насип, який розмежовує рух води.
Дарсі - одиниця проникності, яка використовується для оцінки фільтраційних властивостей гірської породи.
Дацит - ефузивна кисла гірська порода кайнотипного обліку.
Двійники - закономірні зростання обох і більше кристалів.
Дебіт - об'єм рідини або газу, який поступає в одиницю часу із природного або джерела.
Двійники - закономірні зростання двох і більше кристалів.
Делювіальні утворення - геологічні відклади,утворені акумуляцією продуктів вивітрювання гірських порід, змитих із схилів дощовими і талими водами.