2.7 Стратиграфічна колонка і принципи її побудови

Стратиграфічна колонка являє собою графічне зображення літологічного складу пластів, послідовність їх залягання, товщини і віку порід в межах певної ділянки геологічної карти. Спеціальними умовними знаками у прийнятому масштабі на ній зображується послідовність напластування гірських порід в нормальному стратиграфічному розрізі і характер контактів між суміжними стратиграфічними підрозділами. На ній також у віковій послідовності показуються всі дочетвертинні відклади, виділяються всі серії, світи, підсвіти, товщі, пачки, горизонти маркування. Всі осадові, вулканічні та метаморфічні породи, розвинуті на території дослідження, показуються штриховими знаками. Інтрузивні породи на колонці не показуються.

Стандартна форма колонки передбачає зображення в центрі стовпчика геологічної колонки літологічного складу порід.

Ліворуч від колонки вказується стратиграфічне положення порід (система, відділ, ярус та індекс), а праворуч – товщина в метрах та характеристика порід.

Стратиграфічні колонки зазвичай будуються в більшому масштабі, ніж геологічні карти. Однак їх висота не повинна перевищувати 40-50 см, а ширина граф – 1-4 см. При коливаннях товщини в колонці зображується її максимальне значення, а цифрами вказуються крайні межі. Якщо довжина колонки виявиться дуже великою, то допускається необхідність робити пропуски “розриви” всередині однорідних інтервалів, які зображуються подвійною хвилястою лінією. Узгоджені межі на колонці зображуються прямими лініями, паралельні неузгодження – хвилястими, а кутові – зубчастими. Між стратиграфічними колонками проводяться кореляційні лінії.

Стратиграфічна колонка, яка складена в результаті співставлення двох або декількох стратиграфічних розрізів, називається зведеною стратиграфічною колонкою.

2.8 Визначення віку складок і розривних порушень

Утворення складчастих форм в земній корі – процес довготривалий, але в геологічному відношенні він пов’язаний з певними періодами, епохами і навіть віками. Після або одночасно з формуванням складчастості в рухомих зонах Землі переважно проходить інтенсивна денудація піднятих гірських порід, а потім земна кора може опуститися і виявитися під водою. В цьому випадку на поверхні денудованих складчастих порід можуть відкластися більш молоді відклади, які розташовуються неузгоджено на поверхні зрізаних складок, а якщо останні були розбиті диз’юнктивними порушеннями, то молоді породи перекриють їх. На геологічній карті ці розломи ніби впираються в границю підошви перекриваючої товщі, а в дійсності простягаються під нею.

Отже, за відносним розташуванням складок, розривних порушень і неузгодженому заляганню більш молодих шарів можна встановити відносний вік формування складок і тектонічних порушень. Даною лабораторною роботою передбачається виділити індивідуально кожному студенту на учбовій геологічній карті окрему ділянку, по якій він складає геологічний розріз і стратиграфічну колонку.

3 Лабораторні приладдя та прилади

Для виконання даної лабораторної роботи необхідні такі приладдя і прилади:

1. Учбові геологічні карти – 2 шт.;

2. Масштабна лінійка;

3. Транспортир;

4. Циркуль;

5. Набір кольорових олівців;

6. Листи розміром 210х297 мм.

4 Порядок виконання лабораторної роботи

На основі певної частини геологічної карти будується геологічний розріз і стратиграфічна колонка. На геологічному розрізі індексами вказується вік кожного стратиграфічного комплексу і забарвлюється у відповідний колір.

Стратиграфічна колонка будується згідно вимог п. 2.5, де в умовних позначках вказується літологічна характеристика відкладів

5 Контроль засвоєного матеріалу

1. Що покладено в основу геологічних карт?

2. Які тектонічні елементи нанесені на геологічну карту?

3. Які основні елементи наносяться на геологічні карти?

4. Якими кольорами наноситься вікова індексація на геологічних картах?

5. Як зображуються дислокації на геологічних картах?

6. Що являє собою геологічний розріз?

7. Що покладено в основу побудови стратиграфічної колонки?

Література

1. Куровець М.І., Гунька Н.Н. Основи геології/ Підручник для вузів. – Львів, 1997 р. – 694 с.

2. Куровець М.Ї. , Гунька Н.Н. Загальна геологія/ Навчальний посібник. – Львів, 1998 р. – 420 с.

3. Пособие к лабораторным занятиям по общей геологии//під ред. Павлинова В.Н. і ін. – М.:Недра, 1988. – 149 с.

4. Куровець М.І. Кристалографія і мінералогія// Кристалографія мінералів. – Львів: Світ, ч. 1, 1996. – 285с.

5. Куровець М.І. Кристалографія і мінералогія//Систематика, короткий опис та методика визначення мінералів. – Львів: Світ, ч. 2, 1996. – 215 с.

6. Лапинская Т.А., Прошляков Б.К. Основы петрографии/ Учеб. пособие для вузов. – М.: Недра, 1981. – 232с.