
- •Н.Н. Гунька загальнА геологіЯ
- •Н.Н. Гунька
- •Лабораторна робота № 1 Основні кристаломорфологічні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •2.1 Агрегатний стан мінералів і його визначення
- •2.2 Елементи огранювання кристалу та їх визначення
- •2.3 Симетрія кристалів і її визначення
- •2.4 Форми кристалів і їх визначення
- •2.5 Морфологія мінеральних індивідів і методи її визначення
- •2.6 Морфологія мінеральних агрегатів
- •3 Морфологічні особливості аморфних мінералів
- •4 Необхідні приладдя і зразки для виконання роботи
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 2 Основні фізичні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і порядок виконання роботи
- •2.1 Густина
- •2.2 Твердість
- •2.3 Спайність
- •2.4 Злам
- •2.5 Крихкість
- •2.6 Прозорість
- •2.7 Забарвлення
- •2.8 Колір риси
- •2.9 Блиск
- •2.10 Теплопровідність
- •2.11 Магнітність
- •2.12 Радіоактивність
- •2.13 Горючість
- •2.14 Розчинність
- •2.15 Розкладання
- •2.16 Смак
- •3 Необхідні матеріали, прилади, зразки і хімічні реагенти для виконання лабораторної роботи
- •4 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна рОбота № 3 Головні породо- і рудотворні мінерали та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Основні породо- і рудотворні мінерали
- •3.1 Тип простих речовин (самородних елементів)
- •3.2 Тип сульфідів
- •3.3 Тип оксидів і гідрооксидів
- •3.4 Тип солей кисневих кислот
- •Клас сульфатів
- •3.5 Тип галоїдів
- •3.6 Тип вуглеводневих (органічних) мінералів
- •4 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви і прилади
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 4 Магматичні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Короткий опис магматичних гірських порід
- •4 Короткий опис окремих магматичних порід
- •4.1 Ультраосновні породи
- •4.2 Основні породи
- •4.3 Середні породи
- •4.4 Кислі породи
- •4.5 Лужні породи
- •5 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви, взірці
- •6 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 5 Осадові гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Головні типи осадових гірських порід
- •3.1 Уламкові гірські породи
- •3.2 Органогенні і хемогенні породи
- •4 Лабораторні приладдя та реактиви
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 6 Метаморфічні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Метаморфічні гірські породи
- •2.1 Локальний метаморфізм
- •2.2 Регіональний метаморфізм
- •2.3 Хімічний склад метаморфічних порід
- •2.4 Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •2.5 Структури і текстури метаморфічних порід
- •2.6 Фізичні властивості метаморфічних порід
- •3 Головні типи метаморфічних гірських порід
- •3.1 Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •3.2 Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •4 Лабораторні приладдя і реактиви
- •5 Контроль засвоєння матеріалу
- •Лабораторна робота № 7 форми залягання гірських порід та їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і методика виконання роботи
- •3 Форми залягання магматичних гірських порід
- •3.2 Неузгоджені інтрузивні тіла
- •3.3 Форми залягання ефузивних порід
- •4 Форми залягання метаморфічних гірських порід
- •5 Форми залягання осадових гірських порід
- •5.1 Шар (пласт), його параметри і способи визначення
- •5.2 Шаруватість гірських порід
- •5.3 Узгоджене і неузгоджене залягання
- •5.4 Горизонтальне та похиле залягання шарів
- •5.5 Складчасті дислокації гірських порід
- •5.6 Розривні дислокації гірських порід
- •6 Елементи залягання геологічних тіл
- •7 Гірничий компас, його будова та особливості роботи з ним
- •8 Лабораторні приладдя, макети і зразки порід
- •9 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 8 вік гірських порід та їх періодизація
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика їх виконання
- •3 Відносний вік гірських порід та методи їх визначення
- •3.1 Стратиграфічний метод
- •3.2 Палеонтологічний метод
- •3.3 Петрографічний метод
- •4 Абсолютний вік гірських порід та методи їх визначення
- •5 Геохронологічна шкала
- •6 Лабораторне приладдя та прилади
- •7 Порядок виконання лабораторної роботи
- •8 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 9 Геологічні карти, розрізи і стратиграфічні колонки та методи їх складання
- •1 Мета роботи
- •2 Обґрунтування і методика виконання лабораторної роботи
- •2.1 Принципи побудови геологічних карт
- •2.2 Масштаби геологічних карт
- •2.3 Оформлення та умовні позначення на геологічних картах
- •2.4 Вікова і літологічна індексація геологічних карт
- •2.5 Зображення на геологічних картах
- •2.6 Геологічні розрізи та їх побудова
- •2.7 Стратиграфічна колонка і принципи її побудови
- •2.8 Визначення віку складок і розривних порушень
- •Найважливіші геологічні і геоморфологічні терміни
- •Дельта - низовинна ділянка суходолу в гирлі ріки, розчленована рукавами і протоками.
- •Забарвлення - характер взаємодії електромагнітних хвиль з електронами.
2.5 Морфологія мінеральних індивідів і методи її визначення
Мінерали, сформовані в надрах Землі або на її поверхні, можуть бути представлені як окремими індивідами (кристалами або їх уламками і зернами), так і різними агрегатами (зростками).
За своєю зовнішньою формою (габітусом, абрисом) мінеральні індивіди діляться на три основні типи: ізометричний, видовжений і сплюснутий.
До ізометричного типу габітусу належать кристали, які розвинуті в трьох напрямках однаково або майже однаково, тобто в котрих а=b=c. Різновидності ізометричного габітусу визначаються характером розвитку на них простих форм (гексаедричний, тетраедричний та ін.).
До видовженого типу габітусу належать кристали, в яких а=b<c. Різновидностями видовженого типу габітусу є пірамідальний, біпірамідальний, призматичний, списовидний, голчастий, волокнистий.
До сплюснутого типу габітусу належать кристали, в яких а=b>c. Різновидностями сплюснутого типу габітусів є таблитчастий, пластинчастий, листоватий, лусковатий.
Визначення морфології мінеральних індивідів проводиться безпосередньо на реальний кристалах мінералів як візуально, так і з допомогою бінокулярної лупи або мікроскопу. При цьому вимір величин “а”, “b”, “с” проводиться лінійкою або “на око”.
При визначенні типу габітусу мінерального індивіду необхідно пам’ятати, що для кубічної сингонії властивий в основному ізометричний габітус, для тригональної, тетрагональної і гексагональної - подовжений і для триклінної, моноклінної і ромбічної - сплюснутий. При вивченні зовнішньої форми мінерального індивіду рекомендується визначити не тільки його головний габітусний тип, але й різновидність.
На кристалах мінералів встановлено 47 простих форм (табл. 1.3), серед яких виділяють відкриті прості форми (піраміди, пінакоїди) і закриті прості форми (біпіраміда, гексаедр, октаедр та ін.).
2.6 Морфологія мінеральних агрегатів
Серед мінеральних агрегатів виділяють два типи зростань - закономірні і незакономірні.
До закономірного типу зростань належать епітаксичні і паралельні зростання, двійники, трійники, п’ятірники, шестірники тощо.
Паралельні зростання - зростання двох і більше кристалічних індивідів, які зрослися один з одним по однакових гранях і орієнтовані за одними і тими ж елементами симетрії.
Епітаксичні зростання - кристалічні агрегати різнорідних за хімічним складом мінералів, що зрослися в певній кристалографічній орієнтації.
Двійники - закономірні зростання двох однорідних за своїм хімічним складом кристалічних мінеральних індивідів, зростання яких відбулося за певною кристалографічною орієнтацією.
До незакономірного типу зростань належать зернисті і землисті агрегати, а також дендрити, друзи, конкреції, секреції, ооліти, сфероліти, сталактити і сталагміти тощо.
Зернисті агрегати найбільш розповсюджені в природі. В залежності від однорідності зерен серед них виділяються рівномірнозернисті і нерівномірнозернисті. За величиною зерен серед зернистих агрегатів виділяють тонкозернисті, дрібнозернисті, середньозернисті та гігантозернисті.
За мінеральним складом серед зернистих агрегатів виділяють мономінеральні, які складені кристалічними індивідами одного мінерального виду, і полімінеральні, які складені кристалічними індивідами декількох мінеральних видів.
Землисті агрегати мінералів в більшості являють собою пухкі або слабо зцементовані скупчення кристалічних індивідів, що утворилися в певних умовах кристалогенезу. Прикладом можуть бути виділення дрібних кристалів самородної сірки, каолініту тощо. Величина кристалічних індивідів не перевищує долей міліметра і за своїм виглядом вони нагадують м’який сипкий грунт.
Дендрити – деревоподібні агрегати, що складаються із окремих кристалічних індивідів, зрощених між собою по певних гранях, ребрах або вершинах.
Друзи – скупчення кристалічних індивідів, які мають спільну основу зростання. Формуються вони в порожнинах, де максимального розвитку набувають лише ті кристали, подовжені осі зародків яких мають максимальний кут нахилу до основи на якій формується друза.
Конкреції це близькі за формою до кулеподібних утворення кристалічних агрегатів з радіально-променевою будовою, в яких ріст кристалічних індивідів відбувається від центру до периферії. Формування конкреції відбувається безперервно від початку до кінця, іноді в декілька стадій.
Секреції – пустотілі порожнини, стінки яких виповнені кристалічними індивідами, ріст яких відбувається від периферії до центру. Форма і розміри секреції визначаються формою і розміром пустоти.
Ооліти – кулькоподібні утворення радіально-променевої будови, що складені монокристалевими голчастими індивідами, ріст яких як одноактний процес мінералоутворення проходив від центру до периферії.
Сфероліти на відміну від оолітів мають концентрично-зональну будову, при цьому кожний шар луски відповідає окремій стадії кристалогенезу. Наростання кожної луски супроводжується певною перервою в часі.
Сталактити – бурулькоподібні утворення, формування яких відбувається в порожнинах різної величини і печерах, ріст яких проходить зверху вниз. У розрізі можуть мати радіально-променеву і лускоподібну будову. Розмір коливається від декількох сантиметрів до десятих метрів.
При з’єднанні сталактитів і сталагмітів утворюються печерні колони, які одержали назву сталагнатів. Їх розміри досягають іноді десятків метрів висоти. Внутрішня будова сталагнатів, характер їх поверхні аналогічні до сталактитів і сталагмітів.
Ниркоподібні агрегати - різні натічні форми, що утворились в результаті відкладання мінеральної речовини з колоїдальних і рідше з дійсних мінеральних розчинів у приповерхневих або поверхневих зонах земної кори.