
- •Н.Н. Гунька загальнА геологіЯ
- •Н.Н. Гунька
- •Лабораторна робота № 1 Основні кристаломорфологічні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •2.1 Агрегатний стан мінералів і його визначення
- •2.2 Елементи огранювання кристалу та їх визначення
- •2.3 Симетрія кристалів і її визначення
- •2.4 Форми кристалів і їх визначення
- •2.5 Морфологія мінеральних індивідів і методи її визначення
- •2.6 Морфологія мінеральних агрегатів
- •3 Морфологічні особливості аморфних мінералів
- •4 Необхідні приладдя і зразки для виконання роботи
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 2 Основні фізичні властивості мінералів та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і порядок виконання роботи
- •2.1 Густина
- •2.2 Твердість
- •2.3 Спайність
- •2.4 Злам
- •2.5 Крихкість
- •2.6 Прозорість
- •2.7 Забарвлення
- •2.8 Колір риси
- •2.9 Блиск
- •2.10 Теплопровідність
- •2.11 Магнітність
- •2.12 Радіоактивність
- •2.13 Горючість
- •2.14 Розчинність
- •2.15 Розкладання
- •2.16 Смак
- •3 Необхідні матеріали, прилади, зразки і хімічні реагенти для виконання лабораторної роботи
- •4 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна рОбота № 3 Головні породо- і рудотворні мінерали та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Основні породо- і рудотворні мінерали
- •3.1 Тип простих речовин (самородних елементів)
- •3.2 Тип сульфідів
- •3.3 Тип оксидів і гідрооксидів
- •3.4 Тип солей кисневих кислот
- •Клас сульфатів
- •3.5 Тип галоїдів
- •3.6 Тип вуглеводневих (органічних) мінералів
- •4 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви і прилади
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 4 Магматичні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Короткий опис магматичних гірських порід
- •4 Короткий опис окремих магматичних порід
- •4.1 Ультраосновні породи
- •4.2 Основні породи
- •4.3 Середні породи
- •4.4 Кислі породи
- •4.5 Лужні породи
- •5 Необхідні лабораторні приладдя, реактиви, взірці
- •6 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 5 Осадові гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика її виконання
- •3 Головні типи осадових гірських порід
- •3.1 Уламкові гірські породи
- •3.2 Органогенні і хемогенні породи
- •4 Лабораторні приладдя та реактиви
- •5 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 6 Метаморфічні гірські породи та методи їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Метаморфічні гірські породи
- •2.1 Локальний метаморфізм
- •2.2 Регіональний метаморфізм
- •2.3 Хімічний склад метаморфічних порід
- •2.4 Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •2.5 Структури і текстури метаморфічних порід
- •2.6 Фізичні властивості метаморфічних порід
- •3 Головні типи метаморфічних гірських порід
- •3.1 Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •3.2 Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •4 Лабораторні приладдя і реактиви
- •5 Контроль засвоєння матеріалу
- •Лабораторна робота № 7 форми залягання гірських порід та їх визначення
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування і методика виконання роботи
- •3 Форми залягання магматичних гірських порід
- •3.2 Неузгоджені інтрузивні тіла
- •3.3 Форми залягання ефузивних порід
- •4 Форми залягання метаморфічних гірських порід
- •5 Форми залягання осадових гірських порід
- •5.1 Шар (пласт), його параметри і способи визначення
- •5.2 Шаруватість гірських порід
- •5.3 Узгоджене і неузгоджене залягання
- •5.4 Горизонтальне та похиле залягання шарів
- •5.5 Складчасті дислокації гірських порід
- •5.6 Розривні дислокації гірських порід
- •6 Елементи залягання геологічних тіл
- •7 Гірничий компас, його будова та особливості роботи з ним
- •8 Лабораторні приладдя, макети і зразки порід
- •9 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 8 вік гірських порід та їх періодизація
- •1 Вступ
- •2 Обґрунтування роботи і методика їх виконання
- •3 Відносний вік гірських порід та методи їх визначення
- •3.1 Стратиграфічний метод
- •3.2 Палеонтологічний метод
- •3.3 Петрографічний метод
- •4 Абсолютний вік гірських порід та методи їх визначення
- •5 Геохронологічна шкала
- •6 Лабораторне приладдя та прилади
- •7 Порядок виконання лабораторної роботи
- •8 Контроль засвоєного матеріалу
- •Лабораторна робота № 9 Геологічні карти, розрізи і стратиграфічні колонки та методи їх складання
- •1 Мета роботи
- •2 Обґрунтування і методика виконання лабораторної роботи
- •2.1 Принципи побудови геологічних карт
- •2.2 Масштаби геологічних карт
- •2.3 Оформлення та умовні позначення на геологічних картах
- •2.4 Вікова і літологічна індексація геологічних карт
- •2.5 Зображення на геологічних картах
- •2.6 Геологічні розрізи та їх побудова
- •2.7 Стратиграфічна колонка і принципи її побудови
- •2.8 Визначення віку складок і розривних порушень
- •Найважливіші геологічні і геоморфологічні терміни
- •Дельта - низовинна ділянка суходолу в гирлі ріки, розчленована рукавами і протоками.
- •Забарвлення - характер взаємодії електромагнітних хвиль з електронами.
4.2 Основні породи
До групи основних порід належать габро, лабрадорит та їх ефузивний аналог – базальт. Головними породотворними мінералами порід цієї групи є піроксени та основні плагіоклази.
Габро – порода у свіжому стані темно-сірого або майже чорного кольору. Структура рівномірнозерниста, середньо- і крупнозерниста. Текстура масивна, часто смугаста з чергуванням темних і ясних смужок, що пояснюється різним вмістом фемічних мінералів. Складене габро із плагіоклазів (50%) і піроксенів (50%). Із другорядних мінералів присутні олівін, рогова обманка, біотит, апатит, а також такі рудні мінерали як магнетит, який часто утворює промислові родовища.
Лабрадорит – темно-сіра порода, складена переважно із основного плагіоклазу – анортиту. Із акцесорних мінералів присутній магнетит. Структура крупно- до гігантозернистої, текстура масивна, а іноді з субпаралельним розміщенням таблитчастих кристалів.
Базальт – породи чорного кольору, дуже щільні, скритокристалічні або тонкозернисті. Текстура масивна, часто скловидна і пориста. Вкраплення представлені піроксенами, плагіоклазами, а, іноді, й олівіном. Основна маса базальтів складена вулканічним склом з мікролітами плагіоклазу і піроксену з домішками магнетиту.
Корисні копалини. З даною групою порід пов’язані сульфідно-мідно-нікелеві родовища і родовища оптичного ісландського шпату. В останні роки такі породи як базальти використовується для виробництва кам’яного литва, а також виготовлення мінеральної вати.
4.3 Середні породи
До середніх порід належать діорити, кварцеві діорити та їх ефузивні аналоги андезити і андезитові порфірити.
Діорити – породи сірого кольору, складені плагіоклазами (65-70%) і роговою обманкою (до 30%), іноді присутні піроксен і біотит (до 5%). Структура рівномірнозерниста, середньо- або дрібнозерниста. Текстура масивна, іноді з темно-сірими ділянками-плямами, збагаченими фемічними мінералами.
Для діоритів харктерним є підвищений вміст акцесорних мінералів: апатиту, магнетиту та ін., який може становити 5%.
Кварцеві діорити – породи сірого забарвлення, складені плагіоклазами (50-60%) і роговою обманкою (до 20-25%). На відміну від діориту можуть вміщати від 5 до 20% кварцу і меншу кількість кольорових мінералів. По суті, це перехідна різновидність до гранітів. Структура переважно рівномірнозерниста з вкраплениками ідіоморфних кристалів плагіоклазів і ксеноморфним виділенням зерен кварцу.
Діорити і гранодіорити щільні, міцні породи. З ними часто генетично пов’язані родовища залізних і мідних руд, які утворилися на контакті з вапняками.
Андезити – породи сірого і темно-сірого, іноді жовтувато-сірого кольорів, вкраплення яких представлені плагіоклазами, роговою обманкою, біотитом та іншими мінералами. Основна маса андезитів складена мікролітами плагіоклазів і яснозабарвленого вулканічного скла. Крім цього, в основній масі постійно присутні дрібні зерна магнетиту і голчасті кристали апатиту. Стуктури скловидні з вкрапленнями кристалів плагіоклазів. Текстура масивна або пориста.
Андезитові порфіри – відрізняються від андезитів наявністю великої кількості продуктів вторинних змін плагіоклазів, в результаті чого вони стають білими, а також вулканічного скла, яке заміщується тонкими лусками зеленуватого хлориту.
Корисні копалини. З цією групою порід генетично пов’язані родовища залізних і мідних руд, сульфідів свинцю і цинку, іноді золота. Деякі з цих порід самі є корисними копалинами. Так андезити використовуються як цінний будівельний і кислотостійкий матеріал.