Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙ укр. мова (ПС) (усі спец.).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
808.96 Кб
Скачать

1 Граматичні категорії іменників у фаховій мові 1.3 Категорія числа іменників

Граматична категорія числа іменників у професійних текстах потребує обґрунтованого вибору форм однини і множини.

За відношенням до числа іменники поділяються на три групи:

1) іменники, що вживаються і в множині і в однині: протокол – протоколи, заява – заяви, директор – директори;

  • іменники, що вживаються тільки в однині:

  • власні назви (Запоріжжя, Київ, Чорне море, Хортиця );

  • назви речовин (пшениця, цукор, глина, цемент, вугілля, молоко);

  • збірні іменники (сумісництво, старостат, студентство);

  • абстрактні назви (щедрість, популярність, чесність, честь);

2) іменники, що вживаються тільки в множині:

  • географічні назви (Карпати, Суми, Чернівці, Альпи);

  • назви парних предметів (двері, окуляри, ворота, ножиці);

  • матеріально-речовинні назви (дріжджі, вершки, дрова);

  • назви сукупностей предметів (гроші, меблі, витрати, копалини, фінанси);

  • назви ігор, процесів, станів, відрізків часу (шахи, канікули, оглядини).

У текстах трапляються випадки необґрунтованого вживання форми однини там, де повинні вживатися іменники у множині і навпаки.

1) У документах однина вживається на позначення множини:

  • на позначення сукупності однорідних предметів: Зібрано цукрового буряка на площі... Увесь урожай черешні здано на консервний завод...

  • на позначення однакових предметів, що належать кожній особі або предмету: Молоді спеціалісти, працівники, з якими укладено строковий трудовий договір, підлягають атестації тільки за їх згодою.

  • у назвах установ і свят традиційно вживається або форма однини: Будинок книги, День учителя; або форма множини: Будинок офіцерів, Міжнародний день студентів.

2) У документах множина вживається на позначення однини:

  • абстрактні іменники можуть вживатися на позначення множини, коли набувають значення конкретного вияву якості, дії, стану: Політичні сили пропонують... У разі виявлення пустот у металі, заготовка бракується;

  • речовинні іменники, коли позначають:

а) види, сорти, типи речовин (мінеральні солі, сухі вина, високоякісні сталі, машинні мастила );

б) вироби з цієї речовини (Вироби із золотим та срібним посудом, з хрусталями й коштовним склом надійдуть у продаж );

в) велику кількість речовини або великий простір, зайнятий нею (дозрівають пшениці, колосяться жита, талі води );

г) власні назви вживаються у множині для позначення угрупувань, пов’язаних родинними стосунками (родина Василенків, сім’я Іванчуків ).

2 Особливості відмінкових закінчень іменників

За характером закінчень називного відмінка однини іменники в українській мові поділяються на чотири відміни.

Іменники І відміни (чоловічого та жіночого роду із закінченням –а, -я) поділяються на три групи: тверду – основа закінчується на твердий приголосний, крім шиплячих: фірма, країна, робота; м’яку – основа закінчується на м’який приголосний: дотація пропозиція, земля; мішану – основа закінчується на шиплячий: мережа, площа, біржа.

В іменниках твердої групи з основою на г, к, х у давальному та місцевому відмінках відбувається зміна на з, ц, с: скаргаскарзі, економіка економіці, стріха – стрісі.

В орудному відмінку іменники твердої групи мають закінчення –ою: перевіркою, країною; м’якої – -ею, -єю: землею, долею, пропозицією, інформацією; мішаної – -ею: біржею, мережею, площею, вдачею.

Іменники ІІ відміни (чоловічого роду із закінченнями –о, та нулем звуку та середнього – із закінченнями –о, -е) також поділяються на тверду групу з твердим приголосним основи, крім шиплячих: план, проект, відсоток; м’яку – з м’яким приголосним основи: вчитель, камінь, добродій, поле, удосконалення; і мішану – з основою на шиплячий: гараж, вантаж, викладач, продаж.