- •1. Предмет і завдання курсу
- •2. Українська літературна мова та її норми
- •3. Стилі сучасної української літературної мови
- •4. Вимоги до тексту документа.
- •У протоколах зазначають такі відомості:
- •Реквізити витягу:
- •1 Граматичні категорії іменників у фаховій мові 1.1 Категорія роду іменників
- •1 Граматичні категорії іменників у фаховій мові 1.2 Рід невідмінюваних іменників
- •1 Граматичні категорії іменників у фаховій мові 1.3 Категорія числа іменників
- •2 Особливості відмінкових закінчень іменників
- •У родовому відмінку однини іменники іі відміни можуть мати закінчення –а, -я; -у, -ю
- •У знахідному відмінку іменники іі відміни можуть мати:
- •3 Правопис закінчень власних і загальних назв у кличному відмінку при звертанні
- •4 Особливості відмінювання складних слів іменників
- •1 Прикметники у професійному мовленні. Ступені порівняння якісних прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Творення ступенів порівняння прикметників
- •2 Творення і вживання відносних і присвійних прикметників
- •Тема: особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні
- •Види дієслів
- •Безособові дієслова.
- •Тема: особливості використання числвників у професійному мовленні.
- •Відмінювання і правопис числівників
- •Зв'язок числівників з іменниками
- •Виконання вправ
- •Тема: особливості використання займенників у професійному мовленні
- •Виконання вправ
- •Правила використання прийменників у діловому стилі
- •2 Побудова словосполучень із прийменниками при перекладі з російської мови 2.1 Прийменник по- Прийменник по в українській мові поєднується лише:
- •2 Побудова словосполучень із прийменниками при перекладі з російської мови 2.2 Прийменник в- Російські словосполучення з прийменником -в українською мовою передаються:
- •2.3 Прийменник при-
- •3 Чергування прийменників (з, зі, із, зо, у, в)
- •Чергування прийменників у – в
- •4 Особливості використання сполучників у професійних текстах
- •Тема: Велика літера у документах
- •2 Правопис прізвищ, імен, творення та правопис імен по батькові
- •3 Відмінювання прізвищ, імен та по батькові
- •4 Географічні назви в документах. Правопис географічних назв
- •5 Відмінювання географічних назв
- •6 Скорочування слів і словосполучень
- •7 Лексичні та графічні скорочення
- •Тема: Книжні й урочисті слова у професійному мовленні
- •2 Іншомовна лексика у професійному мовленні
- •3 Терміни та професіоналізми у діловому мовленні Термінна лексика
- •Професійна лексика
- •4 Неологізми у діловому мовленні
- •4 Неологізми у діловому мовленні
- •5 Пароніми у професійному мовленні
- •6 Синоніми, парафрази та евфемізми у документах
1 Граматичні категорії іменників у фаховій мові 1.3 Категорія числа іменників
Граматична категорія числа іменників у професійних текстах потребує обґрунтованого вибору форм однини і множини.
За відношенням до числа іменники поділяються на три групи:
1) іменники, що вживаються і в множині і в однині: протокол – протоколи, заява – заяви, директор – директори;
іменники, що вживаються тільки в однині:
власні назви (Запоріжжя, Київ, Чорне море, Хортиця );
назви речовин (пшениця, цукор, глина, цемент, вугілля, молоко);
збірні іменники (сумісництво, старостат, студентство);
абстрактні назви (щедрість, популярність, чесність, честь);
2) іменники, що вживаються тільки в множині:
географічні назви (Карпати, Суми, Чернівці, Альпи);
назви парних предметів (двері, окуляри, ворота, ножиці);
матеріально-речовинні назви (дріжджі, вершки, дрова);
назви сукупностей предметів (гроші, меблі, витрати, копалини, фінанси);
назви ігор, процесів, станів, відрізків часу (шахи, канікули, оглядини).
У текстах трапляються випадки необґрунтованого вживання форми однини там, де повинні вживатися іменники у множині і навпаки.
1) У документах однина вживається на позначення множини:
на позначення сукупності однорідних предметів: Зібрано цукрового буряка на площі... Увесь урожай черешні здано на консервний завод...
на позначення однакових предметів, що належать кожній особі або предмету: Молоді спеціалісти, працівники, з якими укладено строковий трудовий договір, підлягають атестації тільки за їх згодою.
у назвах установ і свят традиційно вживається або форма однини: Будинок книги, День учителя; або форма множини: Будинок офіцерів, Міжнародний день студентів.
2) У документах множина вживається на позначення однини:
абстрактні іменники можуть вживатися на позначення множини, коли набувають значення конкретного вияву якості, дії, стану: Політичні сили пропонують... У разі виявлення пустот у металі, заготовка бракується;
речовинні іменники, коли позначають:
а) види, сорти, типи речовин (мінеральні солі, сухі вина, високоякісні сталі, машинні мастила );
б) вироби з цієї речовини (Вироби із золотим та срібним посудом, з хрусталями й коштовним склом надійдуть у продаж );
в) велику кількість речовини або великий простір, зайнятий нею (дозрівають пшениці, колосяться жита, талі води );
г) власні назви вживаються у множині для позначення угрупувань, пов’язаних родинними стосунками (родина Василенків, сім’я Іванчуків ).
2 Особливості відмінкових закінчень іменників
За характером закінчень називного відмінка однини іменники в українській мові поділяються на чотири відміни.
Іменники І відміни (чоловічого та жіночого роду із закінченням –а, -я) поділяються на три групи: тверду – основа закінчується на твердий приголосний, крім шиплячих: фірма, країна, робота; м’яку – основа закінчується на м’який приголосний: дотація пропозиція, земля; мішану – основа закінчується на шиплячий: мережа, площа, біржа.
В іменниках твердої групи з основою на г, к, х у давальному та місцевому відмінках відбувається зміна на з, ц, с: скарга – скарзі, економіка – економіці, стріха – стрісі.
В орудному відмінку іменники твердої групи мають закінчення –ою: перевіркою, країною; м’якої – -ею, -єю: землею, долею, пропозицією, інформацією; мішаної – -ею: біржею, мережею, площею, вдачею.
Іменники ІІ відміни (чоловічого роду із закінченнями –о, та нулем звуку та середнього – із закінченнями –о, -е) також поділяються на тверду групу з твердим приголосним основи, крім шиплячих: план, проект, відсоток; м’яку – з м’яким приголосним основи: вчитель, камінь, добродій, поле, удосконалення; і мішану – з основою на шиплячий: гараж, вантаж, викладач, продаж.