4 Неологізми у діловому мовленні

Неологізми – це нові слова; поява їх викликається новими виробничими і суспільними відносинами, новими умовами побуту, відкриттями в науці й техніці.

Поява нового слова спочатку, як правило, викликає деякий опір суспільства: воно не відразу й не кожне слово починає вживати. Особливо швидко засвоюються ті слова, що вживаються в побуті, у діловому спілкуванні, у пресі. Це – назви установ /Запорізький інститут державного та муніципального управління, Промінвестбанк, ЗАЗбанк, Міжрегіональна Академія управління персоналом/, нових органів управління /обласна державна адміністрація, Облуно/, нових професій /менеджер, дилер, дизайнер, брокер/, нових посад /практичний директор, ді-джей/, нових виробничих дій і станів /євроремонт/.

У ділових паперах вживаються усі різновиди неологізмів, особливо часто абревіатури /складноскорочені слова/: НАН, ЗДУ, ЗІДМУ, НЧП – нормативна чиста продукція, ОЕМ – обчислювальна електронна машина, ОЦ – обчислювальний центр, ПБ – патентне бюро, РАВ – радіоактивне випромінювання, САБД – сталеплавильний агрегат безперервної дії, СДУ – система дистанційного управління, ФВ – фінансовий відділ, ЯП – ячейка пам’яті в ЕОМ.

Однією із основних причин появи скорочень у діловому мовленні є тенденція до уникнення надлишкової інформації. Вони вживаються також для економії місця та з метою уникнути повторення слів, що складаються з кількох компонентів. Повна назва організації, підприємства чи установи наводиться тільки один раз: в адресі, у штампі.

Неологізми – слова, що позначають нові поняття і предмети, поділяють на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми, або слова професійного жаргону. Використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення в мові.

Неологізми першої групи доцільно використовувати в діловій мові. Це слова типу автосалон, прес-секретар (речник), телефакс, супутникова інформація, бюджет, баланс, авізо та ін.

Неологізми другої групи не варто вживати в офіційній діловій мові, якщо в українській мові є їхні прямі відповідники усталеного традиційного значення.

4 Неологізми у діловому мовленні

Неологізми – це нові слова; поява їх викликається новими виробничими і суспільними відносинами, новими умовами побуту, відкриттями в науці й техніці.

Поява нового слова спочатку, як правило, викликає деякий опір суспільства: воно не відразу й не кожне слово починає вживати. Особливо швидко засвоюються ті слова, що вживаються в побуті, у діловому спілкуванні, у пресі. Це – назви установ /Запорізький інститут державного та муніципального управління, Промінвестбанк, ЗАЗбанк, Міжрегіональна Академія управління персоналом/, нових органів управління /обласна державна адміністрація, Облуно/, нових професій /менеджер, дилер, дизайнер, брокер/, нових посад /практичний директор, ді-джей/, нових виробничих дій і станів /євроремонт/.

У ділових паперах вживаються усі різновиди неологізмів, особливо часто абревіатури /складноскорочені слова/: НАН, ЗДУ, ЗІДМУ, НЧП – нормативна чиста продукція, ОЕМ – обчислювальна електронна машина, ОЦ – обчислювальний центр, ПБ – патентне бюро, РАВ – радіоактивне випромінювання, САБД – сталеплавильний агрегат безперервної дії, СДУ – система дистанційного управління, ФВ – фінансовий відділ, ЯП – ячейка пам’яті в ЕОМ.

Однією із основних причин появи скорочень у діловому мовленні є тенденція до уникнення надлишкової інформації. Вони вживаються також для економії місця та з метою уникнути повторення слів, що складаються з кількох компонентів. Повна назва організації, підприємства чи установи наводиться тільки один раз: в адресі, у штампі.

Неологізми – слова, що позначають нові поняття і предмети, поділяють на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми, або слова професійного жаргону. Використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення в мові.

Неологізми першої групи доцільно використовувати в діловій мові. Це слова типу автосалон, прес-секретар (речник), телефакс, супутникова інформація, бюджет, баланс, авізо та ін.

Неологізми другої групи не варто вживати в офіційній діловій мові, якщо в українській мові є їхні прямі відповідники усталеного традиційного значення.