- •1. Предмет і завдання курсу
- •2. Українська літературна мова та її норми
- •3. Стилі сучасної української літературної мови
- •4. Вимоги до тексту документа.
- •У протоколах зазначають такі відомості:
- •Реквізити витягу:
- •1 Граматичні категорії іменників у фаховій мові 1.1 Категорія роду іменників
- •1 Граматичні категорії іменників у фаховій мові 1.2 Рід невідмінюваних іменників
- •1 Граматичні категорії іменників у фаховій мові 1.3 Категорія числа іменників
- •2 Особливості відмінкових закінчень іменників
- •У родовому відмінку однини іменники іі відміни можуть мати закінчення –а, -я; -у, -ю
- •У знахідному відмінку іменники іі відміни можуть мати:
- •3 Правопис закінчень власних і загальних назв у кличному відмінку при звертанні
- •4 Особливості відмінювання складних слів іменників
- •1 Прикметники у професійному мовленні. Ступені порівняння якісних прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Творення ступенів порівняння прикметників
- •2 Творення і вживання відносних і присвійних прикметників
- •Тема: особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні
- •Види дієслів
- •Безособові дієслова.
- •Тема: особливості використання числвників у професійному мовленні.
- •Відмінювання і правопис числівників
- •Зв'язок числівників з іменниками
- •Виконання вправ
- •Тема: особливості використання займенників у професійному мовленні
- •Виконання вправ
- •Правила використання прийменників у діловому стилі
- •2 Побудова словосполучень із прийменниками при перекладі з російської мови 2.1 Прийменник по- Прийменник по в українській мові поєднується лише:
- •2 Побудова словосполучень із прийменниками при перекладі з російської мови 2.2 Прийменник в- Російські словосполучення з прийменником -в українською мовою передаються:
- •2.3 Прийменник при-
- •3 Чергування прийменників (з, зі, із, зо, у, в)
- •Чергування прийменників у – в
- •4 Особливості використання сполучників у професійних текстах
- •Тема: Велика літера у документах
- •2 Правопис прізвищ, імен, творення та правопис імен по батькові
- •3 Відмінювання прізвищ, імен та по батькові
- •4 Географічні назви в документах. Правопис географічних назв
- •5 Відмінювання географічних назв
- •6 Скорочування слів і словосполучень
- •7 Лексичні та графічні скорочення
- •Тема: Книжні й урочисті слова у професійному мовленні
- •2 Іншомовна лексика у професійному мовленні
- •3 Терміни та професіоналізми у діловому мовленні Термінна лексика
- •Професійна лексика
- •4 Неологізми у діловому мовленні
- •4 Неологізми у діловому мовленні
- •5 Пароніми у професійному мовленні
- •6 Синоніми, парафрази та евфемізми у документах
Професійна лексика
Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.
На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад:
1. Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок – кухар; камбуз – кухня; кубрик – кімната відпочинку екіпажу; бак – носова частина корабля; чалитися – приставати до берега; ходити в море – плавати; компас, Мурманськ, рапорт тощо.
2. Професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних сфер: зняти касу , підбити, прикинути баланс.
3. Назви фігур вищого пілотажу в льотчиків: штопор, бочка, петля, піке та ін.
4. Професіоналізми користувачів ПК: мама – материнська плата, клава – клавіатура, скинути інформацію – переписати, вінт – вінчестер.
5. Професіоналізми музикантів: фанера – фонограма, ремікс – стара мелодія з новою обробкою, розкрутити (пісню, ім’я) – розрекламувати.
Професіоналізми утворюються різними шляхами:
вживання загальнонародного слова у специфічному значенні: човник /деталь швейної машинки/, липовий баланс;
шляхом усічення основ слів: кібер /кібернетик/, термояд /термоядерна реакція/; скорочення слів: мехмат /механіко-математичний факультет/;
зміною в наголошені слів: с,мпас – компамний, котомний – атоа рт;порт – рапора
шляхом перенесення /метафори/: дно – нижня частина виробу, машина - комп’ютер, удар – одиниця швидкості станка;
зміни граматичних категорій (вживання іменників абстрактних та речовинних назв у множині): масла, олії, жири, води, пшениці;
шляхом префіксації і суфіксації: заморозити рахунки, збити в купу рахунок, бюлетенити, відгул, документувати, дообладнання, недовнесок, пливучість, бойовитість, маршрутизація, задебетувати.
Професіоналізми зберігають емоційність, вони іноді передають якийсь образ: проектувати з чистого місця; зводити, підбивати рахунки; дебет кредит обганяє; липовий баланс; заморозити рахунки.
Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців (журналах, буклетах, інструкціях).
У практиці ділового спілкування треба бути обережним щодо їх вживання у службовому папері. Документ у цьому випадку може перетворитися з офіційного у неофіційний або викликати непорозуміння, ускладнити ділові стосунки.