НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА: «Менеджменту і туризму»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Основи менеджменту»

на тему: Розробка організаційної структури управління транспортним підприємством

Студентки 3 курсу ЛГ-2 групи

Федотенко М. В.

напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»

фахового спрямування «Логістика»

Керівник: ас. Дехтяренко Д.О.

Кількість балів Оцінка ECTS

Члени комісії:

Керівник:

м.Київ – 2012 рік

Зміст

Вступ

1. Реалізація функцій менеджменту на підприємстві

1. Планування

2. Організація взаємодії

3. Мотивація

4. Контроль

2. Використання методів менеджменту на підприємстві

   1. Методика розробки організаційної структури транспортного підприємства

      1. Загальна характеристика основних організаційних структур транспортного підприємств

      2. Основні чинники, що впливають на вибір організаційної структури

      3. Етапи розробки організаційної структури

      4. Визначення типу організаційної структури

      5. Визначення переліку функцій виробництва і управління

      6. Визначення кількості управлінців за функціональними напрямками і функціями

3. Визначення переліку структурних підрозділів підприємства

4. Закріплення вдів діяльності і функцій за структурними підрозділами

5. Розподіл працівників за структурними підрозділами

6. Розробка схеми організаційної структури

7. Висновки та пропозиції

Список літератури

Додатки

Вступ

Особливості системи управління підприємствами і організаціями на сучасному етапі тісно пов’язані із змінами стратегічних орієнтирів в їх діяльності.

Майже кожне підприємство сьогодні має набір достатньо типових проблем:

• коливання обсягів і рентабельності продажів;

• втрата традиційних ринків збуту продукції і складнощі в пошуку нових;

• недостатня узгодженість в діях вищої ланки управління;

• низькі можливості освоєння нової продукції, нових технологій.

Важливим є організація ефективної роботи підприємства є не тільки визначення достатності його фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, але й виявлення основних організаційних і психологічних бар’єрів на його шляху. В організаційному плані перепонами можуть стати:

• конфлікт між підрозділами;

• недостатньо розвинена мережа комунікацій між ними;

• слабка підтримка керівництва;

• протиріччя між існуючою системою стимулювання і новими вимогами до організаційної роботи;

• бюрократичний опір будь-яким нововведенням, намагання зберегти існуючі відносини взаємопідпорядкованості тощо.

Основний напрямок даного курсового проекту – це дослідження елементів організації і процесу управління, напрямків раціональної організації управлінської праці та умов ефективності управлінських рішень на підприємстві.

Курсова робота включає дослідження елементів організації і процесу управління, напрямків раціональної організації управлінської праці та умов ефективності управлінських рішень на підприємстві автомобільного транспорту.

1. Реалізація функцій менеджменту на підприємстві

1.1.1.Планування

Частка сектору транспорту та зв'язку у валовому внутрішньому продукті України (за даними Держкомстату) станом на 2009 становила 11,3%. Чисельність працівників галузі становить майже 7% від загальної чисельності зайнятого населення.

Україна володіє розвиненою інфраструктурою залізничного та водного транспорту.

Вигідне географічне положення України обумовлює проходження Міжнародних транспортних коридорів, зокрема

• Пан'європейських транспортних коридорів № 3, 5, 7, 9;

• коридорів Організації співробітництва залізниць (ОСЗ) № 3, 4, 5, 7, 8, 10 та

• транспортного коридору Європа — Кавказ — Азія (ТРАСЕКА).

Значний транзитний потенціал України дає змогу розвивати експорт послуг, який у 2009 році сягнув 9,5 млрд. дол. США, у тому числі транспортних — 6,3 млрд. дол. США. У загальній структурі експорту послуг транспортні послуги становлять 66%, у структурі імпорту — 19%, завдяки чому транспорт України демонструє стійке позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами.

У 2009 році транспортна система забезпечила перевезення 1,5 млрд. тонн вантажів і 7,3 млрд. пасажирів. Внаслідок світової фінансової кризи та скорочення попиту на основні експортні товари у 2009 році відбулося падіння обсягів вантажних перевезень на 17,6% порівняно з 2008 роком, пасажирських перевезень — на 12,7%.

Сьогодні транспортний сектор економіки України у цілому задовольняє лише базові потреби економіки та населення у перевезеннях. Рівень безпеки, показники якості та ефективності перевезень пасажирів і вантажів, енергоефективності, техногенного навантаження на довкілля не відповідають сучасним вимогам.

Залишається низьким рівень сервісного обслуговування клієнтів, недостатньо використовується наявний транзитний потенціал і вигідне географічне положення країни. Спостерігається відставання в розвитку транспортної інфраструктури, транспортно-логістичних технологій, мультимодальних перевезень, рівня контейнеризації, що зумовлює високу частку транспортних витрат у собівартості продукції.

Таблиця 1

Вантажні та пасажирські автоперевезення
	Перевезено вантажів, тис.т	Вантажооборот, тис.ткм	Перевезено пасажирів, тис.осіб	Пасажирооборот, тис.пас.-км
2000	938 916,1	19 281 619,3	2 603 804,6	29 381 541,2
2002	947 263,8	20 593 133,1	3 069 136,3	35 812 231,1
2004	1 027 396,3	28 847 143,4	3 720 326,4	47 490 401,3
2006	1 167 199,6	40 566 469,9	3 987 982,2	53 981 705,3
2008	1 266 598,1	54 877 223,3	4 369 125,5	61 302 884,5

Розвиток автомобільних доріг загального користування відстає від темпів автомобілізації країни. Протягом 1990—2010 їх протяжність практично не збільшувалася. Щільність автомобільних доріг в Україні у 6,6 раза менша, ніж у Франції (відповідно 0,28 та 1,84 кілометра доріг на 1 кв. кілометр площі країни). Протяжність швидкісних доріг в Україні становить 0,28 тис. кілометрів, у Німеччині — 12,5 тис. кілометрів, у Франції — 7,1 тис. кілометрів, а рівень фінансування одного кілометра автодоріг в Україні відповідно у 5,5 — 6 разів менший, ніж у зазначених країнах.

Це пояснюється низкою об'єктивних причин, зокрема тим, що тягар на утримання транспортної мережі на душу населення є більшим порівняно з європейськими країнами через відносно невелику густоту населення (76 чоловік на 1 кв. кілометр), низьку купівельну спроможність громадян (1/5 купівельної спроможності Єврозони), порівняно невеликий парк автомобілів та значну територію країни.

Незадовільним є транспортно-експлуатаційний стан автодоріг: 51,1% не відповідає вимогам за рівністю, 39,2% — за міцністю. Середня швидкість руху на автодорогах України у 2 — 3 рази нижча, ніж у західноєвропейських країнах.