Література:
Арутюнов В. X., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економістів. — К.: КНЕУ, 2000. – 144 с.
Гетманова А.Д. Логика для юристов. – М.: Омега- Л., 2005. – 418 с.
Грядовой Д.И. Логика: Практический курс основ формальной логики. – М.:Щит-М, 2004 – 255с.
Далидов И.В. Логика: Учебник. – М.: Дащков и К, 2004. – 347 с.
Ивин А.А. Логика: Учебник. – М.: Гардарики, 2004. – 347 с.
Петровська І.Р. Логіка. – Львів: Нац. ун-т „Львів. політехніка”, 2004. – 147с.
Гладунский В.Н. Логіка: Навч. посібник. – Львів: Афіша, 2002. – 358 с.
Бандурка О.М. Курс логіки: Підручник. – К.: Літера, 2002. – 159 с.
Тема 5. Закони логіки План:
Закон тотожності.
Закон суперечності.
Закон виключеного третього.
Закон достатньої підстави.
Закон подвійного заперечення.
Закон ідемпотентності.
Закон комутативності.
Закон асоціативності.
Закон дистрибутивності.
Закон де Моргана.
Закони контра позиції.
Закони складної контра позиції.
Основний зміст логіки становлять її закони: тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави та ін. Автором перших трьох законів вважається Аристотель, автором четвертого закону – Г. –В.Лейбниц.
Перші чотири закони прийнято називати основними законами на тій підставі, що вони виражають такі корінні риси логічно правильного мислення як визначеність, послідовність, несперечливість і обґрунтованість думки; відбивають найпростіші і найзагальніші відношення в явищах об’єктивної дійсності. Їх дотримання обов’язкове.
Закони логіки – це внутрішній, необхідний, істотний зв’язок між думками.
Закон тотожності: кожна думка має бути чіткою за обсягом, ясною за змістом і залишатися незмінною в ході одного й того ж міркування.
Схема закону: А→А („Якщо А, то А”); А↔А („А тоді і тільки тоді, коли А”).
Закон суперечності: два судження, в одному з яких щось стверджується, а в другому те саме, в той же час і в тому відношенні заперечується, не можуть бути одночасно істинними.
Схема закону:
в сучасній логіці
(„Хибно,
що А і не-А одночасно істинні”).
Закон виключеного третього: із двох суперечних суджень одне неодмінно є істинним, друге – хибним, а третього і бути не може.
Схема закону:
(„або
А, або не-А”).
Закон достатньої підстави: достовірною треба вважати тільки ту думку, істинність якої достатньо обґрунтована.
Закон подвійного заперечення: заперечення заперечення дає твердження, із твердження випливає його подвійне заперечення, а подвійне заперечення рівносильне твердженню.
Схема закону:
(„Хибно,
що не-А тоді, тільки тоді коли А ”).
Закон ідемпотентності (з лат. – зберігаючи той самий ступінь): повторення будь-якого висловлення через „і” (кон’юнкція) чи „або” (диз’юнкція) рівнозначне самому висловленню.
Схема закону для кон’юнкції: (А٨А) ↔ А („А і А тоді і тільки тоді, коли А”).
Схема закону для диз’юнкції: (А٧А) ↔ А („А або А тоді і тільки тоді, коли А”).
Закон комутативності (з лат. – зміна): дозволено міняти місцями висловлювання, зв’язані логічними сполучниками „і” (конюнкція) та „або” (диз’юнкція).
Схема закону для кон’юнкції: (А٨А) ↔ (А٧А) („А і В тоді і тільки тоді, коли В і А”).
Схема закону для диз’юнкції: (А٧В) ↔ (В٧А) („А або В тоді і тільки тоді, коли В або А”).
Закон асоціативності (з лат. - з’єднує): дозволено по-різному поєднувати вимолювання, з’єднані з допомогою логічних сполучників „і” (кон’юнкція), „або”(диз’юнкція) тощо.
Схема закону для кон’юнкції: ((А٨В)٨С) ↔ (А٨ (В٨С)) („(А і В) і С тоді, і тільки тоді, коли А і (В і С)”).
Схема закону для диз’юнкції: (А٧В)٧С) ↔ (А٧(В٧С)) („(А або В) або С тоді і тільки тоді, коли А або (В або С)”).
Закон дистрибутивності: (з лат. – розділяю, розподіляю): дозволено розподіляти один логічний сполучник стосовно іншого.
Схема закону для кон’юнкції: (А٨(В٧С) ↔ ((А٨В)٧(А٨С) („А і (В або С), якщо і тільки якщо (А і В) або (А і С)”).
Схема закону для диз’юнкції: (А٧(В٨С) ↔ ((А٧В)٨(А٧С)) („А або (В і С), якщо і тільки якщо (А або В) і (А або С)”).
Закон де Моргана – логічні закони, які пов’язують заперечення, кон’юнкцію і диз’юнкцію.
Перший закон де Моргана: заперечення кон’юнкції, еквівалентне диз’юнкції заперечень.
Схема закону
де Моргана:
↔
(„Хибно,
що А і В тоді і тільки тоді, коли хибно,
що А, або хибно, що В”).
Другий закон де Моргана: заперечення диз’юнкції еквівалентне кон’юнкції заперечень.
Схема закону:
↔
(„Хибно, що А або В і тільки тоді, коли
хибно, що А і хибно, що В”).
Закони контра позиції (з лат. - протиставлення):
Перший закон простої контра позиції: якщо з першого висловлення впливає друге висловлювання, то із заперечення другого висловлювання випливає заперечення першого висловлювання.
Схема закону:
(А→В) →
(”Коли
відомо, що якщо А, то В, то якщо не-В, то
не-А”).
Другий закон простої контра позиції: якщо із заперечення першого висловлювання випливає заперечення другого висловлювання, то з другого висловлювання випливає перше висловлювання.
Схема закону:
→
(В→А). („Коли відомо, що якщо не-А, то
не-В, то якщо В, то А”).
Третій закон простої контра позиції: якщо з першого висловлювання випливає заперечення другого висловлювання, то з другого висловлювання випливає заперечення першого висловлювання.
Схема закону:
(„Коли
відомо, що якщо А, то не-В, то якщо В, то
не-А”).
Четвертий закон простої контра позиції: якщо із заперечення першого висловлювання випливає друге висловлювання, то із заперечення другого висловлювання випливає перше висловлювання.
Схема закону:
(„Коли
відомо, що якщо не-А, то В, то якщо не-В,
то А”).
Закони складної контра позиції.
Перший закон складної контра позиції: з першого і другого висловлювань випливає третє висловлювання тоді і тільки тоді, коли з першого висловлювання і заперечення третього висловлювання випливає заперечення другого висловлювання.
Схема закону:
(„Коли відомо, що з А і В випливає С, то
тоді і тільки тоді з А і не-С випливає
не-В”).
Другий закон складної контра позиції: першого висловлювання випливає друге або третє висловлювання тоді і тільки тод, коли із заперечення другого висловлювання або третє висловлювання.
Схема закону:
(„Коли
відомо, що якщо А, то В або С, то тоді і
тільки тоді з не-В випливає не-А або С”).