
- •Тема 1. Сутність музичної педагогіки та її основні категорії
- •Об’єкт та предмет музичної педагогіки
- •Категорії музичної педагогіки
- •Сучасні тенденції розвитку музичної освіти
- •Історичні етапи розвитку світової і вітчизняної музичної педагогіки
- •1. Основні теоретичні знання
- •Тема 1. Етапи розвитку західноєвропейської музичної педагогіки
- •1.Специфіка релігійно-музичного виховання в добу Середньовіччя
- •Музично-естетичні та виховні гуманістичні ідеали Відродження
- •Системи музичного виховання XVIII-xiXст.
- •Тема 2. Періодизація становлення та розвитку музичної педагогіки в Україні і період – Київська Русь
- •Музика – обов’язковий елемент навчання в перших християнських школах
- •Церковний хоровий спів як основна форма музичного навчання
- •Музичне навчання в церковно-приходських, латинських, протестантських школах
- •2.Острозька протестантська школа – осередок українського просвітництва
- •1.Гуманітарна освіта в єзуїтських школах
- •Братський рух та вивчення музики в братських школах
- •Ііі період – Українське барокко
- •Творчий характер музичної освіти в Києво-Могилянській академії
- •“Граматика мусикійська” м. Ділецького
- •Музичне виховання в просвітницькій діяльності г. Сковороди
- •Особливості музичного виховання в козацьких школах
- •Музика в системі навчання художніх приватних шкіл
- •Просвітницькі організації “Громади”, педагогічні товариства “Просвіти” – носії національної історико-етнологічної педагогічної думки
- •Становлення вітчизняної фольклористики, викладання фольклору
- •Народна музика – головний чинник становлення композиторської школи та національної системи музичної освіти
- •Видатні українські викладачі – знавці української пісні
- •V період – Становлення національної системи освіти
- •Музично-педагогічна діяльність в. Та с.Шацьких
- •Музично-педагогічні пошуки б. Асаф’єва
- •Нове розуміння уроку музики
- •Негативні наслідки застосування комплексно-проектного методу
- •VI період – Музично-педагогічна думка в період радянської ідеологеми
- •Українська педагогічна школа та комуністична ідеологія: 20-30-ті роки
- •Криза національної освіти в 30-50 –ті роки
- •Б. Теплов. “Психологія музичних здібностей”
- •Методика музичного виховання н. Гродзенської
- •Часткова демократизація 60-х років
- •Методика музичного виховання д. Кабалевського
- •“Педагогіка співробітництва” 80-х років
- •Розвиток національної педагогіки 90-х років
- •Сучасна педагогіка і проблеми музичного виховання
- •Напрями наукових досліджень у галузі музичної педагогіки хх ст.
В
Музичне навчання в церковно-приходських, латинських, протестантських школах
співу і читання. Заняття (в індивідуальній або дрібногруповій формах) проводили здебільшого церковні співаки, освіта яких обмежувалася або домашнім навчанням, або кафедральними чи монастирськими школами.
Після возз'єднання Литовського та Польського князівств, крім шкіл з рідною мовою, виникають латинські - початкові школи «граматиків» міського типу, що перебували під опікою духовної і світської влади. Латинські школи відкрили доступ багатьом українцям до вищої європейської університетської освіти.
В умовах Реформації українське просвітництво шукає компромісних форм між греко-слов'янськими та латинськими традиціями. Першою такою спробою стали уніатські школи, в яких активно впроваджують у навчальний процес українську мову, традиційні зразки церковного співу й обрядовості.
Великою заслугою уніатства була популяризація серед широких верств населення побутових форм церковного і духовного співу у вигляді рукописних, а потім і друкованих збірок «Богогласників», нотованих спрощеною, на відміну від ірмолойної, системою нотного запису (близькою до європейської).
У XVI столітті виникають також протестантські школи. Найвідомішою серед них стала Кисилинівська (соціанська), яку вважали фактично першим вищим навчальним закладом в Україні.
П
2.Острозька протестантська школа – осередок українського просвітництва
Школа виникла під впливом діяльності просвітницького гуртка “вчених-книжників”, які прагнули відродити православну віру і традиції книжкової мудрості часів Київської Русі. Це була спроба стилізації Ярославової епохи, з якою українська інтелігенція XVI століття пов'язувала становлення національної державності і культури. Члени гуртка збирали в сербських, болгарських, грецьких монастирях слов'янські та елінські рукописи, вивчали їх і готували до видання. На базі цього гуртка виникла ідея відродити школу візантійського типу з викладанням 7 вільних мистецтв, збагативши його елементами філософії, астрономії, богослів'я, вивченням декількох мов. Саме за цим прикладом згодом створюються братські школи.
Є
1.Гуманітарна освіта в єзуїтських школах
програмами єзуїтських колегій працювала й відома Замойська Академія, яка вважалася «генеральною школою Русі». Саме тут здобув початкову освіту Петро Могила.
Завдяки авторитету єзуїтської системи навчання значна частина українців починає надавати їй перевагу, що спричиняє занепад православних шкіл. Ця тенденція посилюється після прийняття Брестської Унії (кінець XVI століття), за умовами якої державою здійснюється політика дискримінації православ’я.
Саме за цих обставин відбувається відродження інтересу до візантійської культури як alma mater національної, а з нею й до грецької системи освіти. Поновлюються зв'язки з Константинопольською церквою, Афоном.