Тема 2. Періодизація становлення та розвитку музичної педагогіки в Україні і період – Київська Русь

Музика – обов’язковий елемент навчання в перших християнських школах * Церковний хоровий спів як основна форма музичного навчання *

Перший період розвитку педагогічної думки на Україні, згідно з періодизацією, запропонованої О.Сухомлинською, включає Київську Русь, Галицько-Волинське та Велике Литовське князівства. Його хронологічні рамки охоплюють ІХ-ХVІ століття.

Освіта впродовж цих віків мала візантійсько-слов'янський характер, тобто відображувала християнську та релігійно-міфологічну картину світу східних слов'ян [48].

З

Музика – обов’язковий елемент навчання в перших християнських школах

виникненням християнських шкіл при князі Володимирі поширюється книжкова освіта. Спочатку її сприймають як небезпечне нововведення, згодом, за часів Ярослава Мудрого, як важливу державну справу. Серед перших шкіл (для соціальної верхівки) найвідомішою була Палацова, при Софіївському соборі. Вона здійснювала всеохоплююче навчання, «енсикліос педіа». В ній вивчали сім вільних мистецтв з рідною мовою викладання. Музика входила до розділу філософії, яка, за І. Дамаскіним, включала арифметику, геометрію, астрономію, фізіологію та богослів'я. Складовою останнього була музика.

Крім світських шкіл візантійського типу, існували монастирські. Згодом до них переходить на тривалий час просвітницька ініціатива.

За часів Київської Русі освіта є доступною майже для всіх верств населення, навіть для жінок. Але, на відміну від Візантії і Західної Європи, стабільна шкільна система не склалася. Освітянська ініціатива весь час переходила від держави до монастирів, приватних осіб і навпаки.

П

Церковний хоровий спів як основна форма музичного навчання

роте музика завжди залишалась обов'язковим елементом навчання. У світських школах Київської Русі засвоювали церковний піснеспів і народну пісенну творчість. Крім Псалтиря, вивчали вірші

(пісні-слави) на честь князів та воєнних перемог.

При Ярославі Мудрому з Візантії до Києва було запрошено «доместиків» - професійних музикантів, які навчали русичів церковного співу за допомогою «хірономії» — жестикуляції, що нагадувала напрямок руху мелодії. Під їхнім керівництвом у церквах і монастирях виховувалися перші вітчизняні юристи-церковні співаки. Найбільш відомими серед них були доместики Стефан (ігумен Печерського монастиря), Мілтус (Галицько-Волинський літопис).

В інших школах вчителювали, як правило, дяки або піддячі, мандруючі дидаскали (школярі-книжники). Термін навчання залежав від здібностей учнів або матеріальних можливостей їхніх батьків. Традиційними засобами навчання були начотництво і зазубрювання на пам'ять, щодо церковного співу — усна напівписьмова форма передання інформації. Уявлення про неї дає Старокиївський знаменний спів у безлінейній нотації, яка знаками фіксувала напрямок руху мелодії та її окремі мелодичні формули, що повторюються в різних співах.

ІІ період – Слов’янське Відродження

Музичне навчання в церковно-приходських, латинських, протестантських школах * Острозька протестантська школа – осередок українського просвітництва * Гуманітарна освіта в єзуїтських школах * Братський рух та вивчення музики в братських школах *

Другий період розвитку української педагогіки, за періодизацією О.Сухомлинської, охоплює 1569 р. — початок XVIII ст. і характеризується як період формування педагогічної думки в контексті загальних реформаційних змін, в контексті слов'янського Відродження [48].