- •Тема 1. Сутність музичної педагогіки та її основні категорії
- •Об’єкт та предмет музичної педагогіки
- •Категорії музичної педагогіки
- •Сучасні тенденції розвитку музичної освіти
- •Історичні етапи розвитку світової і вітчизняної музичної педагогіки
- •1. Основні теоретичні знання
- •Тема 1. Етапи розвитку західноєвропейської музичної педагогіки
- •1.Специфіка релігійно-музичного виховання в добу Середньовіччя
- •Музично-естетичні та виховні гуманістичні ідеали Відродження
- •Системи музичного виховання XVIII-xiXст.
- •Тема 2. Періодизація становлення та розвитку музичної педагогіки в Україні і період – Київська Русь
- •Музика – обов’язковий елемент навчання в перших християнських школах
- •Церковний хоровий спів як основна форма музичного навчання
- •Музичне навчання в церковно-приходських, латинських, протестантських школах
- •2.Острозька протестантська школа – осередок українського просвітництва
- •1.Гуманітарна освіта в єзуїтських школах
- •Братський рух та вивчення музики в братських школах
- •Ііі період – Українське барокко
- •Творчий характер музичної освіти в Києво-Могилянській академії
- •“Граматика мусикійська” м. Ділецького
- •Музичне виховання в просвітницькій діяльності г. Сковороди
- •Особливості музичного виховання в козацьких школах
- •Музика в системі навчання художніх приватних шкіл
- •Просвітницькі організації “Громади”, педагогічні товариства “Просвіти” – носії національної історико-етнологічної педагогічної думки
- •Становлення вітчизняної фольклористики, викладання фольклору
- •Народна музика – головний чинник становлення композиторської школи та національної системи музичної освіти
- •Видатні українські викладачі – знавці української пісні
- •V період – Становлення національної системи освіти
- •Музично-педагогічна діяльність в. Та с.Шацьких
- •Музично-педагогічні пошуки б. Асаф’єва
- •Нове розуміння уроку музики
- •Негативні наслідки застосування комплексно-проектного методу
- •VI період – Музично-педагогічна думка в період радянської ідеологеми
- •Українська педагогічна школа та комуністична ідеологія: 20-30-ті роки
- •Криза національної освіти в 30-50 –ті роки
- •Б. Теплов. “Психологія музичних здібностей”
- •Методика музичного виховання н. Гродзенської
- •Часткова демократизація 60-х років
- •Методика музичного виховання д. Кабалевського
- •“Педагогіка співробітництва” 80-х років
- •Розвиток національної педагогіки 90-х років
- •Сучасна педагогіка і проблеми музичного виховання
- •Напрями наукових досліджень у галузі музичної педагогіки хх ст.
Ііі період – Українське барокко
Творчий характер музичної освіти в Києво-Могилянській академії * “Граматика мусикійська” М. Ділецького * Музичне виховання в просвітницькій діяльності Г. Сковороди * Особливості музичного виховання в козацьких школах * Розвиток інструментального виконавства в цехових школах * Збереження традицій хорового співу в монастирських школах * Музичне виховання в Петербурзьких співацьких капелах * Музика в системі навчання художніх приватних шкіл *
Друга половина ХУІІ - ХУІІІ століття, за О.Сухомлинською, - третій період розвитку педагогічної думки в контексті українського барокко або козацької доби. Йому властиві риси порубіжжя, коли залучалися західноєвропейські ідеї гуманізму і раннього просвітництва, з опорою на пошуки сутності людини і її місця в світі. Людина як духовний і тілесний феномен стає ключовою ознакою цього періоду [48].
УТворчий характер музичної освіти в Києво-Могилянській академії
1632 році П.Могила шляхом об'єднання
Лаврської школи з братською створює
новий навчальний заклад - Києво-Братську
Колегію, яка у 1701 році стає Києво-Могилянською
академією — вищим навчальним закладом
православної України. Це був навчальний
заклад нового типу, в якому викладання
вільних дисциплін було передумовою
спеціальної освіти.
Багато які випускники Києво-Могилянської академії ставали вчителями «по партесах», керівниками капел, членами західноєвропейських Академій, авторами музичних підручників, посібників із церковного співу.
Києво-Могилянська академія стояла у джерел українського музично-драматичного театру, становлення професійної .української композиторської школи. За її зразком було створено інші колегії - Чернігівську (1700 р.), Переяславську (1738 р.), Харківську (1726 р.) – згодом Харківський університет, Московську Слов'яно-Латинську Академію (згодом Московський університет).
Музичне виховання мало різні форми: уроки музики (нотна грамота та партесний спів); гра на різних інструментах (Г. Сковорода, наприклад, досконало володів флейтою і скрипкою); оркестровий і хоровий класи; заняття з піїтики і риторики, які розвивали навички побутового музикування; шкільна драма, де використовувалася музика; різні свята й урочистості. Хором керував регент, оркестром — капельмейстер, а викладачі “мали наглядати за ними”. Студентський оркестр і хор брали участь у різних міських заходах, урочистих прийомах тощо. Отже, переважали практичні засоби засвоєння «музичної науки». Відомо, що перший композиторський досвід М. Березовський та А. Ведель отримали саме через створення та виконання опусів для хору Академії.
Найбільш поширеними формами студентської творчості в Києво-Могилянській академії був партесний і кантовий спів. Студенти полюбляли також розважатися на вечірках виконанням народних пісень, грою на музичних інструментах — гуслях, скрипці, флейті.
Переорієнтація музичної освіти в Києво-Могилянській академії на загальноосвітні цілі сприяла посиленню світських елементів, в тому числі уваги до музичної майстерності, про що свідчить високий рівень музичної освіти, який мали М. Березовський, Д. Бортнянський, Г. Сковорода та інші представники української культури — С. Полоцький, Д. Ростовський.
Загальне уявлення про концепцію освіти, якої додержувалися в Києво-Могилянській академії, дають педагогічні погляди і діяльність її випускників - С. Полоцького, Д. Ростовського, Г. Сковороди.