Система державного регулювання зед включає чотири напрямки:

1. Реєстрація учасників ЗЕД. Реєстрація суб’єктів господарської діяльності як учасників ЗЕД полягає в присвоєнні реєстраційного номера (на підставі заяви и установчих документів) і в занесенні в державний реєстр.

2. Декларування зовнішньоторговельних вантажів. Полягає в обов'язковому наданні органам митного контролю вантажної митної декларації. В обов'язки декларанта входить надання декларації і товару, що декларується, для огляду, а також в оплаті мита і зборів.

3. Квотування і ліцензування. Ліцензування здійснюється Міністерством економіки і європейської інтеграції України. Режими ліцензування і квотування вводяться по відношенню до окремих товарів.

4. Оперативне регулювання ЗЕД. Полягає в стягненні штрафів, введенні режиму індивідуального ліцензування чи в призупиненні операцій учасників ЗЕД.

Застосовуються перераховані санкції у випадках:

• постачання недоброякісної продукції;

• невиконання обов'язкових експортних поставок при одночасному експорті аналогічних товарів в інших формах;

• експорту за необґрунтовано низькими цінами чи імпорту за завищеними цінами;

• заявлення помилкової інформації в рекламі, митній, валютно-фінансовій чи реєстраційній документації.

Припинення зовнішньоекономічних операцій застосовується як до вітчизняних суб’єктів ЗЕД, так і до закордонних, що допустили порушення законодавства.

У світовій практиці всі існуючі різноманітні методи регулювання ЗЕД поділяються на економічні (тарифні) і адміністративні (нетарифні).

2. Функції державних органів в сфері регулювання зед

Кожна країна самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на її території. Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з чинним законодавством.

Визнати необхідність державного регулювання ЗЕД в умовах ринкової економіки ще недостатньо. Масштаби і ефективність зовнішньоекономічної діяльності істотно залежить від організації її регулювання і управління, як на рівні держави (регіону), так і на рівні підприємства.

Система органів ЗЕД в країнах світу має деякі загальні риси:

По-перше. В кожній країні в регулюванні ЗЕД приймає участь, впершу чергу, найвищий законодавчий орган. В США — це Конгрес, у Франції — Національні збори, в Японії — Парламент і т.д. В Україні таким органом є Верховна Рада.

Незалежно від назви ці органи виконують наступні функції:

• приймають закони, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність;

• ратифікують відповідні угоди;

• асигнують фінансові засоби для ефективного розвитку ЗЕД.

Відповідно до Закону “Про зовнішньоекономічну діяльність” Верховна Рада України виконує наступні функції в сфері регулювання ЗЕД:

• прийняття, зміна і скасування законів, що стосуються ЗЕД;

• затвердження головних напрямків зовнішньоекономічної політики, нормативів обов'язкового розподілу валютної виручки, ставок і умов оподаткування, митного тарифу;

• затвердження міжнародних договорів та інші питання загальної компетенції.

По-друге, в кожній країні є найвищий виконавчий орган, який:

• видає розпорядження на основі прийнятих законів про розвиток ЗЕД;

• контролює виконання цих законів;

• здійснює контроль за раціональним використанням виділених коштів на розвиток ЗЕД.

В Україні таким органом є Кабінет Міністрів, який: координує роботу міністерств; укладає міжурядові договори; розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради структуру міністерств, комітетів і відомств і т.і.

По-третє, найбільший вплив на регулювання та розвиток ЗЕД здійснюють Міністерства, які безпосередньо займаються економічними зв'язками із зарубіжними країнами і питаннями реалізації державної зовнішньоекономічної політики. В США — це Міністерство торгівлі і Держдепартамент, у Великобританії — Міністерство торгівлі і промисловості, в Японії — Міністерство зовнішньої торгівлі і промисловості та МЗС, в Україні — Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, в рамках якого регулюванням ЗЕД займається безпосередньо 4 департаменти:

1. Департамент державної політики в сфері зовнішньої торгівлі, що містить в собі три управління:

• Управління зовнішньої політики;

• Управління моніторингу зовнішньої торгівлі;

• Управління митно-тарифної політики і захисту внутрішнього ринку.